Довідавшись про те, що новорічні й різдвяні свята, відповідно до офіційної статистики, пройшли в районі без серйозних НП, я мимоволі згадав про нещодавнє засідання колегії про службову діяльність Ізмаїльського районного відділу внутрішніх справ. Начальник РВ М.І. МОКАН підкреслив, що діяльність відділу спрямована на захист прав та свобод громадян, боротьбу із різними порушеннями й зловживаннями.
– Минулого року, – розповів мені Максим Іванович, – особовим складом РВ ГУМВС України було проведено низку оперативно-профілактичних заходів та цільових операцій: «Зброя», «Вибухові речовини», «Метал», «Розшук», «Батискаф», «Генофонд», «Дозвілля». Проведено 5 комплексних оперативно-профілактичних відпрацювань території Ізмаїльського району. Це, безсумнівно, позитивно позначилося на забезпеченні громадського порядку, конституційних прав і свобод громадян.
– Проте, судячи зі статистики, злочинність, незважаючи на боротьбу з нею, не припиняється. Дуже часто скаржаться мешканці сіл з приводу крадіжок, що називаються дрібними, але для потерпілих це – відчутна втрата. З чим це пов’язано? – запитав я.
– Насамперед, вважаю, із недосконалістю нашого правового законодавства. Відповідно до існуючого на сьогоднішній день нормативу, злочином вважається крадіжка на суму понад 525 гривень. Збиток, завданий на меншу суму, тягне за собою лише адміністративну відповідальність із порівняно невеликою сумою штрафу. Ця норма закону, на мій погляд, шкідлива тим, що дає можливість плодити безвідповідальність. І, що найсумніше, потерпілі, як правило, схильні звинувачувати наших працівників у тому, що ми не порушуємо кримінальних справ. Нерідко не береться до уваги, що ми провадимо лише досудове слідство. А остаточне рішення з кожного випадку залишається за судом. У суді цілком можуть і відмовити у застосуванні відповідних санкцій до правопорушника, не вважаючи за потрібне його навіть затримувати... Але ж саме принцип чіткої відповідальності перед законом кожного, хто його порушує, характерний для країн Європи, які ми прагнемо наслідувати.
– Ну, а якщо людина чинить крадіжки неодноразово?
– Ми можемо порушити кримінальну справу, якщо зуміємо об’єднати кілька випадків, в один тривалий, чинений з наміром злочин, що завдав шкоди, яка перевищує 525 гривень суми збитку.
– Нелегко говорити, але доводиться, про зниження моральних принципів, що має місце, коли «героєм» може стати негідник, якому життя людське недороге. Такі випадки є?
– На жаль, так. Восени минулого року було вбито жінку похилого віку в Кирничках. Завдяки вжитим заходам підозрюваних у вбивстві було знайдено оперативно. І, як згодом з’ясувалося, пішли вони на тяжкий злочин лише тому, що жінка похилого віку в черговий раз відмовилася дати їм вина. «Поживившись» у підсумку бабусиним вином і пенсійними крихтами, вони вирушили пропивати гроші. Підозрюваних арештовано. І в цьому випадку оперативності працівників РВВС сприяли мешканці села, які надали посильну допомогу у виявленні вбивць.
Дуже важкий осад залишився в оперативників і після виявлення причин резонансного вбивства в Озерному, де син позбавив життя батька, скинувши його під час сварки в колодязь. Усьому виною – пиятика. Серйозний злочин стався в Утконосівці, де було вчинено розбійний напад на сім’ю, під час якого двоє невідомих увійшли до будинку, приставили ніж до горла дитини й почали вимагати гроші. Під загрозою насильства господарі будинку віддали 18000 гривень, мобільний телефон, мопед. Затримали підозрюваних ми протягом короткого часу, встигнувши вилучити в них 16 тисяч гривень. Слідством їх було викрито ще в низці злочинів. У листопаді в Кирничках раніше судимий мешканець села в темний час доби вчинив крадіжку в кафе «Лаванда». Викрав, крім іншого, музичний центр і вирішив збути його... за 150 гривень! Протягом доби підозрюваного було затримано і він в усьому зізнався. Майно до кафе було повернуто. Як потім з’ясувалося, раніше власниця кафе, вирішивши допомогти чоловікові, безкоштовно підгодовувала його, радила швидше влаштуватися на роботу. І ось така «подяка»...
– На якому рівні в районі дитяча злочинність?
– Спостерігається зниження у порівнянні з тим же періодом минулого року – на 3 випадки. Але це нас не заспокоює. Вважаю одним із головних завдань громадськості провадження спільних заходів щодо посилення роботи з важкими підлітками, контролю за станом справ у неблагополучних сім’ях, припинення фактів, коли самі дорослі втягують дітей до злочинної діяльності. Нинішнього року таких було виявлено 11 чоловік.
– Як провадиться боротьба щодо поширення наркотиків? Одна з наших колег, щоправда, мешкає вона в місті, повідомила, що неподалік розташована «точка», де «травичку» майже не криючись варять і збувають...
– Раджу звернутися до керівництва міського відділу міліції. Мовчати, звичайно ж, не можна. У районі, відповідно до наявних у нас відомостей, становище легше, аніж у місті. Боротьбу з даним явищем ми провадимо постійно. За неповний 2006 рік було порушено справ більш ніж з 70 злочинів, пов’язаних із наркотиками, виявлено й закрито 5 наркокубел, припинено 16 випадків застосування наркотичних засобів, 17 – пов’язаних зі зберіганням наркотиків, 16 – із незаконним вирощуванням снотворного маку й коноплі. Провадилася боротьба з незаконними посівами (із травня по вересень). Виявляючи ці злочини, нерідко розкривали й інші.
– Не так давно на Ізмаїльщині було ледве не модою красти ікони із храмів. Останній такий випадок, наскільки пам’ятається, відбувся в Старій Некрасівці.
– Оперативні заходи тривають. Є певна інформація, завдяки якій, гадаю, ми найближчим часом зможемо розплутати злочинний клубок. У попередні роки були «фахівці» з крадіжки ікон, які спустошували храми в Муравлівці, Новій Некрасівці. Під час ретельної оперативної роботи злочинців було викрито. Сподіваюся, така ж доля чекає й на тих, хто пограбував Старонекрасівський храм. Знайти їх – справа честі наших працівників.
– Одна з наболілих проблем у районі (і, впевнений, не лише в нашому), а також і в Ізмаїлі) – крадіжки металобрухту.
– Усе, що від нас залежить щодо припинення даного явища, намагаємося робити. Тут так само, як і в інших аспектах своєї діяльності, ми покладаємося на підтримку громадськості.
– А який взаємозв’язок міліції із місцевими органами самоврядування?
– Взаємозв’язок у нас, на мій погляд, найтісніший. В іншому випадку – самі дільничні можуть і стягнення одержати. Такий факт мав місце в Бросці, де дільничний інспектор не захотів шукати спільну мову із сільським головою. Було проведено службове розслідування, зроблено відповідні оргвисновки, до Броски направлено іншого дільничного.
Кадрове питання для нас актуальне завжди. Велику роль відіграє інститут громадських помічників дільничних інспекторів, їхня підтримка, серед них і матеріальна, сільськими радами. Зокрема, у Комишівці та Старій Некрасівці.
– У зв’язку із цим, який рівень матеріальної підтримки самої міліції?
– Скажу одне: проблеми через не завжди достатнє фінансування, звичайно, існують. У поточному році, сподіваємося, що буде виділено більше коштів на утримання наших служб. Таку ж надію наприкінці минулого року на селекторній нараді висловив новий керівник МВС України В. Цушко, який звернувся до місцевих органів самоврядування матеріально підтримати наші структури. До речі, в Ізмаїльському районі позитивний досвід у даному напрямі є – я маю на увазі Кам’янську сільську раду, керівництво АСГП «Прогрес» та багатьох інших керівників.
То ж висновок з вищесказаного один: успіх роботи міліції багато в чому залежить від міцного зв’язку із громадськістю. І в поточному році ми маємо намір далі зміцнювати цей зв’язок.
