АЛЬТЕРНАТИВА БЕЗРОБІТТЮ
Створення ефективної економіки передбачає широкий розвиток підприємництва, тобто самостійної ініціативи громадянина, мета якої – організація діяльності щодо випуску продукції, виконання робіт або надання послуг з метою одержання прибутку.
Справжнє підприємництво – складна, трудомістка організаційна та виробнича діяльність, для якої потрібні не лише стартовий капітал і бажання швидше дістати прибуток, а й знання, ділова інтуїція та вміння ефективно їх застосовувати. Досягнення успіху неможливе без економічної освіти, ґрунтовних спеціальних знань у сфері того чи іншого виду діяльності, менеджменту, маркетингу, без навичок управління.
Один із напрямів профорієнтаційної роботи служби зайнятості – залучення незайнятого населення до підприємництва. З цією метою здійснюється систематична, послідовна діяльність, сенс якої полягає, по-перше, у взаємодії центрів зайнятості із виконавчими органами влади для того, щоб сприяти розвитку підприємництва серед безробітних. По-друге, це оформлення в районних центрах зайнятості інформаційних секторів відповідної тематичної спрямованості, що допомагає безробітним одержати необхідні відомості про те, як відкрити власну справу, в тому числі – при сприянні служби зайнятості. Якщо безробітний цікавиться можливостями стати підприємцем, спеціаліст-профконсультант провадить індивідуальну роботу, у якій особливе місце займають консультації на предмет визначення професійних нахилів та інтересів, підприємницьких якостей.
Пріоритетами в нашій діяльності залишаються організація інформаційних занять, семінарів для безробітних, які зацікавилися можливістю відкрити власну справу, із запрошенням на ці заходи представників адміністрацій, підприємств, організацій та установ, причетних до розвитку й підтримки підприємницької діяльності. На семінарах слухачі одержують корисну інформацію, спілкуються із колишніми безробітними, які успішно відкрили власну справу й можуть поділитися цінним досвідом.
Наступний етап – навчання слухачів на тижневих семінарах і курсах з підприємництва, які провадяться за участю викладачів навчальних закладів. Досвідчені фахівці допомагають безробітним зорієнтуватися у світі бізнесу, визначитися зі своїми бізнес-планами.
Результат такої цілеспрямованої роботи – те, що у 2006 році понад 1,1 тис. громадян, які перебували на обліку у міськрайонних центрах зайнятості, одержали одноразову допомогу для відкриття власної справи.
В. ЖМУР,
головний фахівець відділу організації профорієнтації Одеського обласного центру зайнятості
ЗВІЛЬНИВСЯ – ПРАЦЕВЛАШТУЙСЯ
Як відомо, одне з головних завдань Державної служби зайнятості – сприяння працевлаштуванню незайнятого населення. Для цього, зазвичай, людині треба звернутися до будь-якого центру зайнятості по інформацію щодо ситуації на ринку праці, наявних вакансій, вимог роботодавців та отримати інші послуги, які надаються службою зайнятості.
Але що робити і як планувати свою подальшу трудову діяльність тим, хто, з певних обставин, поки що не має можливості звернутися по допомогу до центру зайнятості? Мова йде, насамперед, про осіб, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі та готуються до звільнення і, як правило, не мають професії або внаслідок тривалої перерви у роботі втратили відповідний рівень кваліфікації. Як їм отримати інформацію про актуальні на ринку праці професії, про робочі місця, де роботодавець не відмовить у працевлаштуванні?
Щоб вирішити ці питання, Одеська служба зайнятості вживає превентивних заходів щодо сприяння працевлаштуванню зазначеної категорії осіб. Зокрема, систематично проводяться семінари профорієнтаційного змісту, спрямовані на їх особистісну активізацію у вирішенні проблеми власної зайнятості, а також інформування під час зустрічей з тими засудженими, які готуються до звільнення, щодо можливостей одержання профорієнтаційних та інших послуг у службі зайнятості.
Протягом 2006 року було проведено 8 семінарів в Одеському слідчому ізоляторі № 21 з метою ознайомлення щодо надання послуг службою зайнятості, соціального захисту, соціальної адаптації, професійної орієнтації та працевлаштування. Щоквартально аналогічні семінари проводяться в Ізмаїльському слідчому ізоляторі № 22, Ширяївському виправному центрі № 111. При цьому наші фахівці не лише інформують громадян про спектр послуг служби зайнятості, але й проводять поглиблене психологічне консультування.
Після отримання інформації у стінах виправних установ значна частина осіб після звільнення звертається у службу зайнятості по допомогу у працевлаштуванні. Так, минулого року 140 осіб з числа зазначеної категорії звернулися до центрів зайнятості, майже 60 з них отримали робочі місця, при цьому 30 були працевлаштовані на спеціально заброньовані для них місця; 16 осіб вирішили пройти навчання за направленням служби зайнятості за робочими професіями, які є конкурентоспроможними на ринку праці.
Слід зазначити, що налагоджено систему надання інформації Управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області щодо заброньованих робочих місць для осіб, звільнених з місць позбавлення волі, з метою сприяння їх працевлаштуванню.
Л. ТРОСКОТТ,
начальник відділу організації профорієнтації Одеського обласного центру зайнятості
Наша консультація ЯК НАРАХОВУЮТЬСЯ ВНЕСКИ
Згідно з пунктом 1.8. ст. 1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” самозайнята особа – платник єдиного або фіксованого податку, яка надає послуги іншій особі (виконує роботи на її користь) у межах цивільно-правового договору, прирівнюється до найманої особи з відповідним оподаткуванням отриманих нею доходів як заробітної плати, якщо умови такого цивільно-правового договору передбачають надання таких послуг (робіт) протягом більше одного календарного місяця за податковий рік.
У відповідності зі ст. 2 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” страхування здійснюється за принципом обов’язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільності такого страхування.
Особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, а також ті, що виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами, мають право на забезпечення за цим Законом за умови сплати страховику страхових внесків (ч. 4 ст. 6 зазначеного Закону).
Враховуючи вищевикладене та у зв’язку з тим, що внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття не входять до системи оподаткування, дія п. 1.8. ст. 1 Закону “Про податок з доходів фізичних осіб” на нарахування внесків по страхуванню на випадок безробіття не поширюється. Тобто, відповідно до норм Закону “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами мають право брати участь у страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах.
Роботодавці, що укладають з особами, які не є найманими працівниками, угоди цивільно-правового характеру, не нараховують страхові внески на суму виплат винагороди за роботу ( послуги) за цією угодою у зв’язку з тим, що ці особи самі сплачують (або не сплачують) страхові внески до Фонду на добровільних засадах.
Одночасно слід звернути увагу на те, що цивільно-правова (трудова) угода є однією з форм договору підряду, при укладанні якого між роботодавцем та громадянином останній зобов’язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу, він не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку і сам організовує і виконує свою роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації, за якою працівник зобов’язується виконати визначену роботу з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації, або уповноважений ним орган зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством, колективним договором та угодою сторін.
Додаткову консультацію можна отримати за телефоном інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Одеського обласного центру зайнятості: 711-12-24.
О. ОТРАДНОВА,
начальник інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Одеського обласного центру зайнятості
СПІЛЬНО ЗНАХОДИТИ РІШЕННЯ ПРОБЛЕМ
Ізмаїльська райрада регулярно організовує семінари-наради сільських (селищних) голів. Це дуже актуально: адже сільському голові необхідно йти в ногу із часом, постійно оновлювати знання, одержувати рекомендації керівників та провідних фахівців різних районних структур, знайомитися з позитивним досвідом, щоб у відповідності із усіма нормами чинного законодавства виконувати і свої обов'язки, й накази виборців.
Нещодавно відбувся черговий такий семінар. І на продовження його було проведено нараду із сільськими головами в Ізмаїльському центрі зайнятості. Йшлося, зокрема, щодо організації громадських оплачуваних робіт. Про механізм працевлаштування учасникам наради розповів заступник начальника центру Н. Кіріяк. Інтерес до теми був величезним: загальновідомо, наскільки гостра проблема працевлаштування сільських мешканців, і як багато втрачає село від того, що від безробіття найбільш майстровиті та найрозумніші фахівці шукають порятунку в місті. Докладна розмова про те, як спільно зі службою зайнятості вирішувати проблему, була дуже корисною для сільських голів.
В. ДОВГАЛЬ,
директор Ізмаїльського центру зайнятості
ЗОВНІШНЯ ТРУДОВА МІГРАЦІЯ: ЩО ЗА ЦИФРАМИ?
Одеський регіон здавна приваблює іноземних громадян, які бажають здійснювати тут різні види господарської діяльності.
У 2006 році спостерігалося зростання кількості роботодавців, які зверталися до обласного центру зайнятості з приводу отримання дозволу на працевлаштування іноземців. Так, надійшли заяви від підприємств, організацій та установ стосовно оформлення дозволів на працевлаштування 564 іноземних громадян в регіоні, що на 70% більше, ніж у 2005 році. Було оформлено 367 таких дозволів.
Зазначені іноземні громадяни є засновниками підприємств, спеціалістами високої кваліфікації, яких немає на місцевому ринку праці (перекладачі іноземних мов, фахівці по експлуатації обладнання закордонного виробництва, будівельники, кухарі національних кухонь тощо).
В 2006 році дозволи на працевлаштування в Україні отримали громадяни з 34 країн світу. Більшість з них – уродженці Туреччини, Росії, Молдови.
На підприємствах області, які отримали право використовувати працю закордонних громадян, в минулому році за участю іноземних інвестицій забезпечувалися робочі місця для 5681 громадянина України.
Відмовлено у видачі дозволів на працевлаштування в нашому регіоні 197 іноземцям за такими причинами: наявність таких спеціалістів на місцевому ринку праці; нестворення роботодавцем умов для діяльності та перебування іноземного громадянина; встановлення фактів порушення іноземцем законодавства України під час перебування на території нашої країни.
Протягом останніх трьох років спостерігається стійка тенденція збільшення кількості громадян України, які виїжджають працювати за кордон. В 2006 році за допомогою посередницьких структур було працевлаштовано в 47 країнах світу понад 41820 наших співгромадян, що на 12% більше, ніж у попередньому році. При цьому 98% з них є фахівцями морського транспорту, більшість з яких працювали на суднах під прапорами Республіки Кіпр, Греції, Ліберії та Великої Британії.
Факти свідчать, що збільшується не тільки кількість легальних трудових мігрантів, а й кількість нелегалів, що тягне за собою втрату кадрового потенціалу України та потребує вирішення проблеми на державному рівні.
Т. ЖИР,
начальник відділу трудової міграції Одеського обласного центру зайнятості
