ВІКТОР ЮЩЕНКО ПОЗИТИВНО ОЦІНИВ КЛЮЧОВІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОЕКТУ РЕЗОЛЮЦІЇ ПАРЄ ЩОДО ФУНКЦІОНУВАННЯ ДЕМОКРАТИЧНИХ ІНСТИТУЦІЙ В УКРАЇНІ
Президент України Віктор Ющенко позитивно оцінив ключові положення проекту Резолюції ПАРЄ щодо функціонування демократичних інституцій в Україні. На думку Глави держави, в цілому проект документа є конструктивним і збалансованим.
Віктор Ющенко відзначив, що рекомендації ПАРЄ щодо усунення причин виникнення політичної кризи в Україні значною мірою збігаються з пропозиціями Президента, переданими для вивчення Прем’єр-міністру Віктору Януковичу 10 квітня.
Йдеться, зокрема, про заклик ПАРЄ в терміновому порядку поновити роботу щодо реформування Конституції України та про необхідність законодавчого закріплення низки базових законопроектів. Серед них – закони про регламент Верховної Ради, про парламентську опозицію, про центральні органи виконавчої влади. Йдеться також про приведення у чітку відповідність до Конституції закону про Кабінет Міністрів та вдосконалення чинного виборчого законодавства України.
Президент також позитивно оцінив зафіксовані у проекті Резолюції ПАРЄ положення про необхідність мирного та конституційного врегулювання політичної кризи в Україні шляхом досягнення широкого політичного компромісу між усіма політичними силами, представленими у ВР.
Крім того, Глава Української держави високо оцінив визнання у проекті Резолюції дострокових виборів легітимним демократичним інструментом для обрання та контролю народом влади. Йдеться також про зафіксовану у документі тезу, що дострокові вибори є нормальною практикою в усіх демократичних країнах Ради Європи і вони можуть бути ключовим елементом політичного компромісу для розв’язання кризи.
Президент України висловив сподівання, що ця Резолюція стане позитивним внеском Європи у врегулювання політичної кризи в Україні.
За дорученням Глави держави у Страсбурзі, де проходить засідання ПАРЄ, перебуває його спеціальний представник – заступник Глави Секретаріату Президента України Олександр Чалий.
ОЛЕКСАНДР МОРОЗ ПОЗИТИВНО ОЦІНЮЄ ПРИЙНЯТУ РЕЗОЛЮЦІЮ ПАРЄ ЩОДО ФУНКЦІОНУВАННЯ ДЕМОКРАТИЧНИХ ІНСТИТУЦІЙ В УКРАЇНІ
Голова Верховної Ради України Олександр Мороз позитивно оцінив Резолюцію щодо функціонування демократичних інституцій в Україні, прийняту 19 квітня на пленарному засіданні Парламентської Асамблеї Ради Європи.
«Члени Парламентської Асамблеї намагалися ухвалити загальний рамковий документ, де наголошувалося б на необхідності дотримуватися верховенства права в процесі розв’язання політичної кризи в Україні», – наголосив Олександр Мороз на прес-конференції у Страсбурзі.
Голова ВР вважає позитивними заклики, які містить документ щодо дотримання Конституції та необхідності пошуку компромісних рішень та уникнення при цьому акцій непокори. «Пропозиції щодо вдосконалення виборчого законодавства збігаються з тими, що сповідує коаліція, та сприймаються нею як практичне завдання, робота, яку треба проводити у будь-якому випадку», – сказав керівник українського парламенту. За його словами, коаліція поділяє пропозиції, зроблені у Резолюції стосовно необхідності прийняття рішення КС та про те, що дострокові вибори потрібно проводити у правовому полі. «Ці моменти ми повністю поділяємо і будемо використовувати для того, щоб найближчим часом врегулювати ситуацію в Україні», – наголосив О. Мороз.
НАРОДНІ ДЕПУТАТИ ПОПЕРЕДНІХ СКЛИКАНЬ ПРОПОНУЮТЬ ВИЙТИ НА «НУЛЬОВИЙ» ВАРІАНТ У РОЗВ’ЯЗАННІ ПОЛІТИЧНОЇ КРИЗИ В УКРАЇНІ – ЗВЕРНЕННЯ УЧАСНИКІВ ЗБОРІВ
Звернення до Президента України, Верховної Ради і уряду ухвалили 19 квітня учасники зборів народних депутатів усіх скликань, що відбулися у Верховній Раді України. У документі висловлюється занепокоєння з приводу загострення ситуації в країні, пов’язане з Указом Президента про дострокове припинення повноважень Верховної Ради та рішеннями парламенту, ухваленими після оприлюднення Указу, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Підсумовуючи дискусію, яка відбулася на зборах, у зверненні сказано, що вихід із нинішньої ситуації – це повернення на «нульовий» варіант, до якого можна прийти після переговорів і компромісів. Зокрема, Президент України мав би скасувати Указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради, а парламент, у свою чергу, скасував би свої постанови, які були відповідним рішенням на цей Указ. Очевидним є і те, що Президент України, Прем’єр-міністр і Верховна Рада мають узяти участь у відкритому публічному діалозі, спрямованому на досягнення порозуміння у розв’язанні політичної кризи, зазначається у зверненні. На думку авторів документа, необхідно консолідувати зусилля всіх гілок влади щодо вдосконалення конституційного механізму здійснення державної влади та завершення конституційної реформи, зокрема, в частині реформування місцевого самоврядування, досягнення європейських стандартів управління, вдосконалення виборчого закону, за яким виборці визначалися б не лише щодо політичної партії, а й стосовно конкретного кандидата у депутати.
Вибори потрібно зробити прозорими і зрозумілими, йдеться у зверненні. Наголошується також на необхідності забезпечити і прийняти необхідні конституційні закони, зокрема про Президента, міністерства, Генеральну прокуратуру.
«З огляду на інтереси держави, її народ Президент України, Верховна Рада і уряд зобов’язані знайти вихід із ситуації. Нехай вирішить народ, обравши Президента і нову Верховну Раду на чесних, відкритих виборах», – підкреслюється у зверненні депутатів попередніх скликань.
Укрінформ
ЮРКО – ЮЛЬКА – СЛАВКО
ОПОЗИЦІЯ ДОДАЄ ОБЕРТІВ
Київ, схоже, ось-ось втягнуть до Другої Помаранчевої Афери. Розпочинаючи з вчорашньої п’ятниці, Юрій Луценко («Народна самооборона»), Юлія Тимошенко та В’ячеслав Кириленко («Наша Україна») мають намір збирати «масштабні мітинги» у стилі пріснопам’ятної «помаранчевої революції» кінця 2004 року. Напередодні БЮТ та «НУ» нарешті зважилися на колективний вихід із складу Верховної Ради, тим самим роблячи її нелегітимною.
Депутат від Компартії Валентин Матвєєв, дуже добре знаючи усі «підводні течії» у ВР, поспішив назвати демарш опозиціонерів чистої води блефом. Процедура дострокового складення депутатських повноважень, за його словами, передбачає особисте написання кожним із депутатів-«відмовників» заяви, яка потім передається керівництвом ВР до Комітету з питань регламенту, депутатської етики та забезпечення роботи Верховної Ради України. Після розгляду на Комітеті, кожна така заява голосується у сесійній залі окремо. Якщо колеги-депутати вважатимуть за потрібне задовольнити прохання, Центрвиборчком зобов’язаний ухвалити рішення щодо поповнення складу ВР за рахунок «списників», які йдуть за «відмовниками» (у цьому випадку йдеться про передвиборні списки Блоку Юлії Тимошенко та «Нашої України»).
Відчайдушну спробу опозиціонерів вважають безперспективною лідери фракцій Партії регіонів та КПУ Раїса Богатирьова й Петро Симоненко, а також сам керівник Ради Олександр Мороз.
Наскільки своєчасний «фракційний суїцид» і чи справді блефує Юлія Володимирівна? «ОВ» поцікавилися думкою відомого київського політолога, депутата Верховної Ради декількох попередніх скликань Олега Зарубинського.
– Якщо дотримуватися «букви Закону», то за позбавлення того або іншого депутата парламентського мандату справді має голосувати Верховна Рада.
З другого боку, якщо насправді набереться 151 чоловік (саме стільки потрібно, щоб у коаліції не було конституційної більшості), робота цього парламенту стане просто безглуздою. З погляду юриспруденції ця Рада стає недієздатною, оскільки у цій ситуації не буде проходити жоден закон. Президент вважає парламент розпущеним; у той же час жоден закон не може бути підписаним без Президента (який, до речі, може й накладати на нього вето)...
Валентин Матвєєв сказав, ЦВК, мовляв, має зобов’язати у автоматичному порядку дати можливість прийти до ВР людям, наступним у затвердженому нею списку за «відмовниками». Але, наскільки мені відомо, БЮТ та «Наша Україна» і до цього підготувалися. На з’їзді, що має бути наприкінці тижня, «нашоукраїнці» хочуть ухвалити рішення про дезавуювання або ліквідації свого виборчого списку. Тобто попросту нізвідкіля буде ЦВК взяти списників – кандидатів у депутати й поставити їх на місця тих, хто склав повноваження.
Чесно кажучи, я не впевнений до кінця, що насправді є 151 заява; депутати ж мислять по-різному, не обов’язково так, як їхні лідери.
– Опозиція сурмить «великий збір». Абстрагуючись від позавчорашніх інцидентів біля будинку Конституційного суду, можна припустити: Тимошенко, як і в 2004-му, готова проголосити «мирне захоплення» найвідоміших будівель у центрі Києва. Наприклад, Жовтневого палацу, Українського Дому, столичної мерії тощо…
– Реальна виконавча влада сьогодні в руках тих, хто проти таких мітингів.
Не хочу сказати, начебто всі, хто прийдуть на названі вами гіпотетичні мегамітинги, будуть людьми, яких звезено за гроші. Звичайно, у нас є частина ідейних людей. Але вони будуть становити меншість.
– На Вашу думку, позачергові вибори пройдуть у термін, визначений Конституцією?
– На мій погляд, предметом компромісу буде саме дата голосування. Як би не бундючилися ті, хто стверджує, що виборів ніколи не буде, – вони все чудово розуміють: точку неповернення вже пройдено.
У ситуації «клінчу» української влади, коли суперечності між сегментами влади мають об’єктивний і системний характер, звичайно ж, ні одна, ні друга сторона не зможе повернутися на позиції двомісячної давності.
У такій ситуації абсолютно цивілізовано й демократично довірити народу право на ще одне «тестування» влади.
При цьому має бути така дата голосування, щоб напередодні її було забезпечено всі юридичні процедури: створення комісій у регіонах, нормальна робота ЦВК, можливість нормально, без цейтноту та істерії провести з’їзди.
– Яким може бути рішення Конституційного суду?
– У принципі, воно прогнозоване. Звичайно ж, КС не буде стовідсотково на одній стороні – одночасно «віддавши» іншій стороні «0». Але рішення не буде й «50:50».
Мені здається, КС не застосує до Указу Президента формулювання «неконституційний». Хоча буде констатовано, що жодну із позицій 90-ї статті Конституції в Указі не згадано, тобто перерахованих у ній підстав для розпуску Ради – немає.
Рішення КС буде на користь коаліції. Але не так однозначно, щоб після нього можна було сказати: «Все, ніяких виборів не буде!..»
Олег БАЗАК, «Одеські вісті», м. Київ
