Є люди, які вважають, що на полях немає нічого цікавого. Мовляв, одна нива схожа на іншу, як близнюки. Та мені здається, що поле – то безмежно велика і неперевершено мудра книга, яка, якщо вмієш її читати, може розповісти дуже багато.
Ранок. Сіра грунтівка веде все далі у поле. Праворуч легенький вітерець ніби ніжною рукою погладжує яскраво-зелену гривку озимої пшениці. «Гарна! Ще лише квітень, а вона вже колін сягає», – відзначаю подумки. Зате ліворуч порівняно невелика нивка вкрита стеблами торішньої кукурудзи вперемішку з сухими бур’янами. Далі простирається добрячий шмат гарно обробленого грунту, де вже з’являються дружні сходи ярого ячменю. Пройшовши трохи вперед, «вчула мовчазний крик» іншого наділу. Тут стирчать, схоже, вже не минулорічні, а ще давніші стебла соняшнику, між якими досить густо поріс пирій. Кілька років тому на цьому полі збирали дорідні буряки. Що ж сталось? Як з’ясувалося, явище звичайне. Просто власник земельного паю вирішив самостійно господарювати на своїй землі. Виділився. Став фермером. Рік-два погосподарював. А далі забракло сил і коштів. От і лишився наділ необробленим. На жаль, не один наділ у Ширяївському районі заздрісно «поглядає» на сусідні поля, де в м’якому грунті проростають добірні насінини. На сьогоднішній день в районі близько 3500 гектарів таких земель. Переважна більшість їх на території Саханської, Малігонівської, Бранкованівської та Чогодарівської сільрад.
Частина з цих земель не обробляється не тому, що вони покинуті господарями. Причину можна знайти на тих сторінках земельної книги, які писались ще в радянські часи. Тоді в гонитві за розширенням посівних площ розорювались схили, солонці, різні невдоби. Тепер, коли важливо не скільки гектарів засіяв господар, а який одержав кінцевий результат, їх не обробляють. Просто недоцільно.
Говорячи про ефективність використання земель, варто згадати, що згідно з експертними оцінками в районі є три ландшафтні грунтово-кліматичні зони, в яких яскраво виражені якісні показники грунтів. До того ж з дуже складним рельєфом. Є чимало схилів непридатних, навіть небезпечних для обробітку.
Це, так би мовити, об’єктивні фактори, що впливають на ефективність господарювання. Та є ще й суб’єктивні. Простіше кажучи, в кожній із цих зон є хороші землекористувачі й не дуже. І це ще раз доводить, що від якості обробітку, від того, що вноситься в грунт, залежать результати. Саме про це розповідає начальник управління агропромислового розвитку Ширяївської РДА Ахмед Магомедович Ісмаїлов:
– На сьогоднішній день у всіх сільгосппідприємствах, незалежно від форм власності, переконались, що кожна ефективно вкладена в підвищення родючості грунту гривня дає хорошу віддачу. Наведу такий приклад. На території Малігонівської та Саханської сільрад працюють колективи СТОВ «Ольга» та ТОВ «Никомаврівське», які відповідно очолюють Сергій Костинець та Анжела Слєпухіна. Торік ці агроформування зібрали понад по 30 центнерів зернових з кожного гектара. При середньорайонному показникові – 23 центнери з гектара. Відповідно домоглися хороших фінансово-економічних показників. Слід зазначити, що грунти тут далеко не кращі. Але в СТОВ «Ольга» було витрачено на кожен гектар ріллі (обробіток, добрива, насіння, засоби захисту рослин тощо) 1549 гривень. При середньорайонних затратах менше 1 тисячі гривень на гектар.
Чистий прибуток кожного гектара в цьому господарстві склав 288 гривень. Аналогічні результати і в СТОВ «Никомаврівське». В той же час середньорайонний показник вдвічі нижчий.
З турботою не лише про сьогоднішній врожай, а й про подальшу долю поля працюють ПП «Маяк», ПСП «Світанок», ТОВ «Батьківщина», ТОВ «Новоандріївське», ТОВ «Прогрес-плюс», ПП «ГСП», ВАТ «Сільгоспхімія». Ці господарства досягають хороших результатів, оскільки вони постійно і серйозно займаються підвищенням культури землеробства, вносять добрива. І все це тому, що в цих агроформуваннях трудяться спеціалісти і керівники, які люблять землю і вміють працювати з грунтами. В цьому році тут вже провели всі необхідні агротехнічні заходи.
Важливим моментом є те, що у всіх згаданих господарствах збережено тваринництво. А, як відомо, органічні добрива відмінно поповнюють поживні якості грунту. Близько 10 відсотків полів тут підживлюють саме органікою.
На жаль, в районі є приклади, де використанню землі не приділяють належну увагу. Найперше це видно з того, що в ряді господарств одержують значно нижчі врожаї від середньорайонних. Торік, наприклад, у ПП «Кривовид», ТОВ «Інтер-Карго-сервіс», ПП «Золотий колос», ТОВ «Хлібороб», «Моноліт» зібрали менше ніж по 20 центнерів з гектара. Та й вклали вони в кожен гектар до тисячі гривень. Частина з цих агроформувань практично не використовувала мінеральних добрив, не на належному рівні проводились всі агротехнічні заходи. Вони ж мало дбають і про підвищення родючості грунтів. Як результат – рентабельність у цих сільгосппідприємствах складає всього 2-3 відсотки.
Приємно відзначити, що вже в цьому році в районі почали широко використовувати результати агрохімічних аналізів, зроблені Інститутом родючості Одеської області, які були надані для використання в кінці 2006 року. Тепер кожен агроном точно знає скільки в грунті даної ділянки є азоту, фосфору, калію, який вміст гумусу, важких металів, яка кислотність. Тож відомо, які добрива доцільно вносити, а які, навпаки, можуть зашкодити.
Поява в районі таких матеріалів спонукала навіть ті господарства, які працювали абияк і зовсім не дбали про грунти, взятись до роботи по-іншому. Вже навіть почали купувати міндобрива. Сільгосптоваровиробники переконались в тому, що в нинішній ситуації без використання мінеральних і органічних добрив не обійтись.
Завершити хочеться словами, які ніби для нас написав великий Карел Чапек: «Людина, по суті, зовсім не думає про те, що в неї під ногами. Все поспішає… Але прийде час, і ти зрозумієш, що землі потрібно давати більше, ніж береш від неї…».
