Відсидівши за крадіжки і зберігання наркотиків, мешканець Ростовської області Микола вирішив виїхати з Росії подалі – в Україну. Тридцятишестирічний колишній зек влаштувався в Одесі прибиральником прибережної території на пляжі. Суворий, старанний працівник, він незабаром почав керувати чотирма бомжами-прибиральниками – раніше судимими мешканцями України і Придністров’я. Жили всі вони на пляжі, у підсобці для зберігання мітел, відер, іншого інвентарю і мешкання прибиральників. Під¬контрольну територію Микола утримував у чистоті, підлеглих – у суворості. Єдиним недоліком чоловіка було цілковите невміння контролювати себе після приймання спиртного. Але оскільки це бувало нечасто, тобто тільки після зарплати, то з цим недоліком Миколи можна було змиритися. Тим більше, що до оточення відпочивальників він не чіплявся і репутацію пляжу не псував. А сварки у своєму колі... Спробуй зрозумій цих колишніх зеків, хто з них правий, а хто винен...
Так і минало життя російського нелегала на пляжі, серед мітел і шкребків у підсобці. Свят тут хоч відбавляй, феєрверки мало не щовечора. Миколі це подобалося. Порядок же він наводив тут “за поняттями”, як навчали в зоні.
Про те, як це відбувалося на Ланжероні, чисто випадково стало відомо під час чергового відпрацьовування щодо участі пляжних робітників у пограбуваннях курортників. Отут-то після задушевної розмови «за життя» з операми, Микола і розповів таке, від чого присутні буквально заціпеніли.
…Першого разу він навів порядок серед підлеглих наприкінці грудня 2005 року після зарплати. Коли Микола, який добряче підзаправився, увійшов до підсобки, його підлеглі – три Сергія і Олександр – билися. Били Сергія за те, що він вкрав в одного з двірників гроші. Тобто, за зеківською термінологією, крисятничав (крав у своїх). Микола, як раніше судимий, закони зони знав добре, тому долучився до підлеглих. Били Сергія довго і зі знанням справи. День після цього він пожив, а через два дні помер. До речі, потім з’ясувалося, що Сергія насправді звали Володимиром. Але товаришів це не хвилювало. І, взагалі, серед бомжуючих прибиральників території було заведено відгукуватися на звертання Сеня...
Наближався Новий рік, труп тридцятип’ятирічного Володимира із зламаними ребрами, переломом грудної клітки і численних травм потрібно було кудись подіти.
З ним не вовтузилися. Кинули до ями для сміття, що була викопана за п’ять метрів від підсобки, і прикрили гілками, сказавши про це Миколі...
Після вбивства на другий-третій день підлеглі розбіглися. Але через два тижні один з них повернувся, оскільки перебував у розшуку за зберігання боєприпасів і вогнепальної зброї, і потрібно було десь ховатися. Жити йому залишалося до двадцятих чисел лютого 2006 року. Саме тоді Микола, випивши, проломив йому голову металевим ломом. Тридцятирічний Сергій помер від перелому склепіння черепа. Труп його Микола сховав неподалік, в туалеті, праворуч від входу на Ланжерон.
Минав час, вбитих ніхто не шукав. Микола далі займався прибиранням на території пляжу. У вільний від роботи час спілкувався з двірниками, які працювали по сусідству, – молдаванином Дмитром 21 року і сестрами Нелею і Оленою. Сусіди теж жили у підсобці, тому що бомжували... Обмивши весною 2006 року чергову зарплату, Микола, Дмитро, його співмешканка і ровесниця Олена вирішили прогулятися. Потім молода пара, розігріта чималою кількістю спиртного, посварилася. Дмитро вдарив дівчину, вона впала і почала звати міліцію. Почувши таке нелюбиме ним слово, Микола взяв бордюрну плиту і вдарив Олену плазом по голові. Вона знепритомніла. Але Дмитрові цього видалося мало. Він взяв плиту і нею ж вбив кохану жінку.
Мертву загорнули у ковдру і викинули у море. Труп через тиждень прибило до берега в Отраді.
Після цього Дмитро зник, а сестра Олени Неля пішла шукати сестру, тому що їй не сказали, що Олену вбили. Пояснили: Олена пішла погуляти...
Таким от чином Микола зізнався у трьох злочинах, серед яких одне вбивство і два тяжкі тілесні ушкодження. Подальшу долю старшого прибиральника вирішить суд.
Цікаво, що до цього Миколу затримували двічі, у підозрі у скоєнні інших злочинів, до яких він не був причетний. Звичайно, відпускали.
Цього разу старший оперуповноважений управління карного розшуку міліції м. Одеси капітан Сергій Оранчук і співробітники міського відділу міліції Ланжерон Приморського РВ майор Олександр Братінов і старший опер¬уповноважений капітан Сергій Маковецький поставилися до допиту підозрюваного неформально. Чи замучила Миколу совість, хто знає, але місця перебування трупів він показав сам...
Зараз територію пляжу прибирають зовсім інші люди. Кажуть, непогано. Кажуть, що і бомжів на роботу більше не беруть. У кожному разі, на цей пляж...
