Сьогодні, коли в Ізмаїлі все гостріше постає проблема пошуку резервів пожвавлення економіки, ставка робиться не лише на відродження великих під¬при¬єм¬ств, яких, остаточно збанкрутілих і завмерлих, у місті кілька. Стратегічно важливіше розвивати малий та середній бізнес, який більш мобільний, здатний не лише розширити діапазон виробничих потужностей, підняти до бажаного рівня обсяги податкових відрахувань до бюджету, але й певною мірою врятувати місто від безробіття. Ось чому так за¬цікавлено обговорювали депутати програму розвитку й підтримки малого підприємництва на 2007 – 2008 роки, підготовлену директором Ізмаїльського фонду підтримки підприємництва (ФПП) Валентиною Стойковою.
Представляючи програму на депутатський суд, Валентина Стойкова дала порівняльний аналіз розвитку підприємництва у м. Ізмаїлі за 2005 – 2006 роки. Певний прогрес тут спостерігається, про що свідчать і цифри. Якщо на 1 січня 2005 року в Ізмаїлі було зареєстровано 898 юридичних осіб-СПД й 4441 фізичну особу – суб’єктів підприємництва, то за станом на 1.10.2006 року нараховувалося 921 СПД-юридичних осіб й 5194 фізичних осіб-суб’єктів підприємництва. Минулого року чисель¬ність працюючих у малому бізнесі склала 8040 чоловік. Обсяг реалізованої малим та середнім бізнесом продукції минулого року склав близько 10 відсотків усього обсягу продукції (послуг) по м. Ізмаїлу.
У місті створено інфраструктуру підтримки малого бізнесу, діють 16 фінансово-кредитних установ, 1 філія лізингової компанії, Фонд підтримки підприємництва, 3 кредитні спілки, 2 інформаційні центри з питань підприємництва, 8 бірж, 23 страхові компанії тощо.
Багато це чи мало? Головне, звичайно ж, не в кількості, а в якості роботи бізнесструктур. Саме це питання й продовжує бути одним із головних для ФПП міста, який усю свою роботу будує на проведенні тренінгів, забезпеченні взаємодії різних структур, з якими пов’язаний бізнес, на ро¬з’яснювальній роботі, спрямованій на виховання у мешканців Ізмаїла та району, які вирішили стати господарями своєї справи, тих якостей, які необхідні діловим людям. Велика увага приділяється наданню практичної допомоги щодо вдосконалення ними знань у веденні бухгалтерської справи, податкового законодавства, ви¬рішення тих або інших тактичних завдань, пов’язаних зі шляхами побудови свого бізнесу тощо.
Характерною рисою розвитку малого підприємництва донедавна була його орієнтація на торгівлю (понад 30%), операції із нерухомістю (20,4%), а також транспортні послуги (у межах 14%). І лише 14,1% підприємців зайнято у виробництві, серед них у переробці сільгосппродукції.
Сьогодні таке співвідношення нікого задовольняти не може. Ера великих базарів, коли усі тільки й робили, що займалися «дрібним чесом», закінчується, входячи до цивілізованого русла за допомогою супер– та гіпермаркетів. У той же час Ізмаїл, розташований у благодатній зоні для вирощування широкого асортименту плодових, ягідних культур, овочів, для виробництва м’ясо-молочної продукції, не маючи достатньої переробної бази, (а все, що було раніше, фактично зруйновано), не може постачати продукцію переробки до інших регіонів. Сьогодні він, на жаль, змушений завозити усе, аж до кефіру, не кажучи про томат-пасту, зелений горошок, джеми, ковбаси. Чи нормальне таке становище? Звичайно ж, ні, – й із цим на сесії депутати погодилися, схваливши прогноз на майбутнє директора Ізмаїльського ФПП В. Стойкової, який полягав у тому, що на два чергових роки пріоритетним напрямом розвитку малого бізнесу в Ізмаїлі, відповідно до програми, має стати насамперед переробка сіль¬госппродукції. Втішно те, що керівництво Ізмаїльського району, яке також докладало чималих зусиль для розвитку переробки поки що силами малого бізнесу, не втомлюється заявляти про свою підтримку зусиль городян у даному напрямі. Ізмаїл має повернути собі статус агропромислового центру, і це цілком можливо при об’єд¬нанні зусиль усіх зацікавлених у цьому сторін.
Інша справа, що поки про це чимало говориться, а ось зустрічного руху з боку підприємців ще недостатньо. Тому й відзначалося на сесії, що ухвалити рішення, записати пункти програми – це одне. Інше – зацікавити людей з видами бізнесу, пов’язаними не з перепродажем, а з виробництвом товарів народного споживання, сувенірної продукції, наданням послуг у сфері комунального господарства, туризму, будівництва.
Що потрібно для цього? На думку Валентини Стойкової, треба ширше розвивати систему фінансування кредитування під¬приємницької діяльності, сприяти перепрофілюванню підпри¬ємств на випуск продукції, яка найбільш необхідна й користується підвищеним попитом; використати механізми пільгової оренди нежитлових приміщень і державних виробничих потужностей малими підприємствами, а також, що, ймовірно, найбільш істотно, залучати малі підприємства до участі у державних та міських замовленнях на конкурсній основі, стимулювати зовнішньоекономічну діяльність.
Депутати були одностайні у тому, що має здійснюватися на більш широкому рівні інформа¬ційна й науково-методична під¬тримка підприємництва, необхідний розвиток кластерів (мережних промислових груп), забезпечення умов для створення фондових та товарних бірж. У цьому плані слід зазначити, що велику справу зробили представники Ізмаїльської райдержадміністрації відкривши місяць тому Інформаційний центр для підприємців міста й району в Ізмаїльському технікумі механізації та електри¬фікації сільського господарства. Він обладнаний за останнім словом техніки, постачений за допомогою виходу в інтернет широкою інформаційною базою. Ось вам і реальне зустрічне сприяння.
Відповідно до рішення щодо питання, яке всебічно обговорювалося депутатами, будуть проаналізовані ставки фіксованого податку, вартості патентів, орендної плати за використання приміщень та устаткування з метою їхнього вдосконалення.
У проекті також передбачено забезпечення пільг з оплати місцевих податків для СПД, які працюють за пріоритетними напрямами розвитку бізнесу й для підприємців-початківців у рамках чинного законодавства.
Судячи з настрою сесійної зали, лід має зрушити. Як воно буде насправді – поживемо, побачимо. Будемо сподіватися на краще.
