НОТАТКИ З ХІ СЕСІЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ V СКЛИКАННЯ
Скажемо одразу, це пленарне засідання облради викликало небувалий інтерес, насамперед у представників ЗМІ. Вони буквально заповнили всі місця за кріслами депутатів і всі проходи у сесійній залі.
ЧИЇ НАДІЇ
НЕ СПРАВДИЛИСЯ?
Що ж викликало такий підвищений інтерес? Звичайно ж, питання про передачу кількох будинків та інших об’єктів майнового комплексу колишнього Одеського інституту Сухопутних військ разом з відповідними земельними ділянками з державної до обласної комунальної власності. Деякі у надії потирали руки: ось відкриє голова облради М.Л. Скорик сесію, і розпочнеться великий скандал, без яких не обходиться жоден розподіл майна. А тут тобі такі будинки, як на Великому Фонтані – навчальні корпуси, та величезні земельні ділянки, які дорожчі за ті ж навчальні корпуси, та й інші допоміжні об’єкти...
Почалася сесія. При затвердженні порядку денного було внесено і ухвалено лише одну пропозицію: заслухати інформацію губернатора І.В. Плачкова про стан справ в агропромисловому комплексі області у зв’язку з тривалою посухою та загибеллю значної частини посівів. Саме ж обговорення першого питання особливого напруження пристрастей так і не викликало, крім внесення окремих уточнень.
Вся справа у тому, що проект рішення готувався довго і докладно, за участю всіх зацікавлених сторін. В результаті, дійшли одної думки, яка була скріплена підписами голови облради М.Л. Скорика, губернатора І.В. Плачкова та мера міста Одеси Е.Й. Гурвіца.
У цьому разі на сесії йшлося не лише про навчальні і допоміжні корпуси на Великому Фонтані, але й про військові містечка № 3 та № 4 з відповідними земельними ділянками у селищі Чорноморському Комінтернівського району.
Вже на прес-конференції пі¬сля сесії М.Л. Скорик ще раз пояснив журналістам, що зараз готується відповідна постанова Кабінету Міністрів України з цього питання, а для її ухвалення необхідна згода обласної ради на передачу названих та деяких інших об’єктів з державної до обласної комунальної власності. Це положення і викликало необхідність провести позачергову сесію. Щодо конкретних власників деяких матеріальних цінностей, то багато з них вже відомі давно. Насамперед на існуючій базі функціонуватимуть інститут з підготовки і перепідготовки військових кадрів при Одеському політехнічному університеті. А наявне військове училище змінить свій статус і стане обласним, де навчатимуться діти не лише міста Одеси, але і всіх районів області. Це буде майже 150 курсантів з малозабезпечених сімей.
На територію колишнього Одеського інституту Сухопутних військ переїдуть студенти Південноукраїнського педагогічного уні¬верситету ім. К.Д. Ушинського, які багато років туляться у старих малопристосованих для навчання будинках.
За попередньою домовленістю тут повинні розташуватися також Обласний архів і Обласний адміністративний суд. Але до остаточного розв’язання питання можуть бути ще якісь зміни.
Як бачимо, жодної конкретної розмови про продаж земельних ділянок, про спорудження на території колишнього військового вузу висотних житлових будинків, готелів, розважальних центрів так і не було. А комусь саме цього дуже хотілося.
ДИСКУСІЯ...
БІЛЯ
ДВОХ МІКРОФОНІВ...
На сесії було внесено чергові зміни до багатьох раніше ухвалених рішень і довготермінових програм. Вони не викликали особливих заперечень у депутатів.
Про чергові істотні і приємні поправки до обласного бюджету треба сказати особливо. Насамперед для здійснення другого етапу Єдиної тарифної сітки з 1 червня цього року нашій області виділено майже 40 млн гривень. З них 15 млн підуть на оплату підвищених окладів за окремі види педагогічної діяльності. А решта суми спрямовується на утримання пунктів для неповнолітніх, центрів соціально-психологічної реабілітації дітей.
Передбачено збільшення субвенцій на виплату державної со¬ціальної допомоги дітям-сиротам у дитячих будинках сімейного типу і прийомних сім’ях.
Враховуючи численні листи наших читачів про незадовільний стан доріг місцевого значення, повідомляємо, що для їх спорудження, реконструкції і ремонту передбачено майже 6,7 млн гривень на поточні витрати і 10,9 тис. – на капітальні. Це з обласного бюджету. А щодо субвенцій з держбюджету, то з цією метою коштів виділено у кілька разів більше. Вся проблема у їхньому раціональному використанні. І тут своє слово повинні сказати депутати місцевих рад. І не тоді, коли робота завершена, і дорога прокладена зовсім не у тому вкрай необхідному місці... А потім навздогін летять скарги в усі інстанції...
Тут можна було б і завершити інформацію про нове в обласному бюджеті, якби не та палка дискусія, що виникла між начальником управління будівництва облдержадміністрації В.В. Маркіним і головою постійної комісії обласної ради з питань екології, природокористування, надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків А.М. Мирошніковим. Їхня дискусія біля мікрофонів затяглася, перекривши весь час, що виділяється регламентом з цією метою у кілька разів. І що ж у підсумку? Виявляється, в управління не надійшли необхідні документи, і тому не було відкрито фінансування ремонтних робіт у селищі Великодолинському Овідіополь¬ського району.
Що тут скажеш? Насамперед те, що будь-яку справу потрібно доводити до логічного кінця, до безпосереднього виконавця. Тоді будь-які докази, такі, як “а ми це питання ще у грудні розглядали”, як кажуть, до справи не пришиєш. Та й до сесії таке розв’язується. У робочому порядку.
ЗНОВУ
ПРО ПРИПОРТОВИЙ
Доля Одеського припортового заводу вже тривалий час непокоїть всіх мешканців нашої області. То його включали до переліку об’єктів державної власності, призначених для продажу, то виключали, посилаючись на специфічний характер виробництва і відлагоджену технологію, яку з метою безпеки ніяк не можна порушувати.
Зараз над цим підприємством знову зібралися хмари. Знову робиться спроба реконструкції заводу, відокремлення від всього комплексу найнебезпечнішого об’єкта – цеху з перевантаження аміаку. У листі, адресованому Президенту і Прем’єр-міністру України, депутати облради знову нагадують про можливі трагічні наслідки такого непродуманого кроку, що може бути варте життя тисячам жителів області і країни в цілому.
Крім того, відокремлення цеху перевантаження аміаку від всього комплексу може призвести і до інших небажаних наслідків. Завод може втратити потенційних інвесторів, які бажають купити завод. Потрібно відзначити, що під час багаторічних суперечок – приватизовувати- не приватизовувати – завод вже втратив свою колишню привабливість. Справа ще у тому, що це підприємство споживає велику кількість природного газу, який весь час дорожчає, а, отже, знижує рентабельність продукції, що виробляється на підприємстві.
На прес-конференції голова облради поінформував журналістів також про те, що потенційні покупці підписуватимуть договір, де зокрема відзначається, що завод забезпечує усі со¬ціальні об’єкти, що маються, не на 5 або 25 років, як раніше передбачалося, а на весь час роботи підприємства. Лише тих, хто погодився з цими та деякими іншими умовами, буде допущено до участі в аукціоні.
Друга умова полягає в тому, що з вирученої суми один відсоток одержує обласна рада і два відсотки – Южненська міська рада.
НАСЛІДКИ ПОСУХИ
Як уже повідомлялося, на прохання депутатів на сесії з інформацією про стан справ в агропромисловому комплексі виступив губернатор І.В. Плачков. Він ще раз підкреслив, що тривала посуха завдала величезного збитку на полях області. Окремі посіви вже загинули, інші перебувають у пригніченому стані. Жнива, які вже розпочалися, показали, що врожайність складає 15-16 центнерів.
Якщо раніше область мала 2,8 млн тонн зерна, то зараз за розрахунками буде вдвічі менше.
У зв’язку із цим треба буде вирішити багато невідкладних завдань. Передусім, забезпечити регіон продовольством. А це 324 тисячі тонн зерна. Ще 190 тис. тонн потрібні для провадження осінньої сівби.
Виконання цих двох завдань взято під особистий контроль за участю представників усіх районів області. То ж для паніки немає жодних підстав.
Проте в окремих районах, скориставшись форсмажорною ситуацією, почали підвищувати ціни на хліб. Таке спостерігалося в Із¬маїльському, Кілійському та деяких інших районах. Це непорядок, зазначив Іван Васильович, коли в Болградському районі один сорт хліба має одну ціну, а в су¬сідньому, Ізмаїльському, – майже вдвічі вищу. Тому вартість хлібної продукції має бути економічно обґрунтована, тим більше, що хліб випікається ще із зерна, яке було закуплене за старими цінами.
Облдержадміністрація, її представники на місцях будуть постійно провадити моніторинги про ціни, що складаються на цей головний продукт харчування, і припиняти всілякі спроби використовувати ситуацію для спекулятивних махінацій.
Із ситуації, що склалася, продовжив губернатор, ми маємо зробити кілька висновків. Передусім, слід серйозно займатися зрошенням. У найспекотніший час виявилося, що із 220 тисяч гектарів фактично воду одержує лише їхня десята частина. Так далі тривати не може. Ми маємо відновити наявну меліоративну мережу, й забезпечити поля необхідною вологою.
Далі. Таких величезних втрат урожаю не було б, якби дотримувалися системи сівозмін. Зараз вона практично відсутня. Кожен сіє за принципом, що вигідно сьогодні, не думаючи про культуру землеробства, про збереження ґрунту. На жаль, у нас немає правових важелів для більш активного втручання до цього процесу.
Треба не лише прислухатися до думки вчених, але й обов’язково впроваджувати їхні рекомендації, особливо у термінах посіву, підбиранні сортів та попередників. Далі цьому моменту буде приділятися більше уваги.
Особливо хвилювало депутатів питання щодо надання фінансової допомоги потерпілим господарствам. Навіть вносилася пропозиція ухвалити з цього приводу звернення до керівників країни, як це зробили колеги з Миколаївської області.
Але після обговорення цієї пропозиції прийшли до висновку, що у додатковій інформації немає необхідності. Зі станом справ в області добре ознайомлений Голова уряду Віктор Янукович, який відвідав Любашівський район і мав розмову із керівниками області та вченими-аграріями.
Що ж ще непокоїть? Звичайно, фінансову допомогу буде надано, для чого вже складаються акти про завданий збиток у кожному окремому господарстві. Але це лише одна сторона справи. Друга полягає в тому, що агропідприємства усіх форм власності поточного року взяли 600 млн гривень кредиту. Повернути його до встановленого договорами терміну немає жодної можливості. Керівники області просили уряд країни пролонгувати (подовжити) термін повернення позики на два роки. Але згоду дано лише до збирання майбутнього врожаю.
– Це не реально, – відзначив губернатор, – адже з новою посівною необхідні нові кредити. Тому будемо домагатися більш віддаленої відстрочки.
Депутати запропонували доручити голові облдержадміністрації домагатися вирішення цієї проблеми на майбутньому засіданні РНБО.
Буде також проведено зустріч із представниками банків для перегляду тих високих кредитних ставок, які обумовлювалися при укладанні договорів. Цим питанням займуться керівники обласної ради.
…Як бачимо, питання на сесії були найрізноплановіші. Але усі вони продиктовані реальним життям, ситуацією, що склалася.
