Протягом п'яти днів проходив масштабний міжнародний фестиваль «Дні Ойстраха в Одесі»... Він не мав «прив'язки» до жодної із дат життя видатного скрипаля, тому що найближча з них лише 30 вересня – 99 років з дня його народження. Провадження подібного музичного форуму, окрім решти, мало на меті зібрати кошти на спорудження в Одесі пам'ятника нашому геніальному землякові до його сторічного ювілею.
З огляду на чималі кошти, які вклала до цього фестивалю обласна рада, підношення меценатів, а також виторг від продажу квитків (усі дев'ять вечорів концертна зала філармонії була заповненою) – мету цю, значною мірою, досягнуто.
Фестиваль проходив під знаком єднання чотирьох магічних символів: Скрипка – Ойстрах – Одеса – Столярський... Слухаючи твори, написані для цього музичного інструменту, ще й ще раз захоплюєшся воістину безмежними виразними здібностями цієї «цариці музики»!.. Автор публікованих рядків зберіг у своїй пам'яті незабутні враження, отримані під час виконання Давидом Ойстрахом Концерту для скрипки з оркестром А. Хачатуряна у Великій залі Московської консерваторії. Це було воістину «царствене» володіння смичком, «левина» влада над всіма нюансами й штрихами гри! Твір був присвячений автором Ойстраху. Він же зберіг і чудову каденцію до його 1-ї частини... Перу Майстра належали й редакції низки опусів для скрипки – серед них знаменитого Концерту П. Чайковського...
Із виконання саме цього твору й розпочався одеський фестиваль. Грали Павло Берман (Італія) та Національний одеський філармонійний оркестр під управлінням заслуженого артиста України Хобарта Ерла.
Учениця Ойстраха – народна артистка СРСР Ліана Ісакадзе (Грузія – Німеччина) виступала із Державним камерним оркестром Росії «Віртуози Москви», вона ж і диригувала. Прозвучали твори А. Вівальді («Пори року») і Ф. Мендельсона.
В іншому концерті «Віртуозами Москви» диригував народний артист СРСР Саулюс Сондецкіс (Литва). Солював народний артист Росії Захар Брон (Німеччина), який починав навчатися грі на скрипці в одеській музичній школі ім. П. Столярського. Серед виконаних артистом творів була маловідома соната ля-мінор норвезького композитора К. Силдинга.
Давид Ойстрах був і чудовим ансамблістом. Користувалися широкою популярністю його регулярні спільні виступи із піаністом Львом Оборіним... У цій же ролі на одеському форумі виступав відомий дует у складі скрипаля, народного артиста Росії Максима Федотова та піаністки, заслуженої артистки Росії Галини Петрової. Прозвучали сонати Л. Бетховена й транскрипції творів російських композиторів-класиків.
Виступали й піаністи: народний артист СРСР Микола Петров, який грав і з оркестром, й з Державним струнним квартетом ім. М. Глінки, народний артист Росії Дмитро Башкиров (Іспанія).
Успіх всіх згаданих «зірок» у публіки – величезний.
Однак, не все так вже й гладко проходило на описуваному форумі... З незрозумілих причин у його організації не брала участі Одеська державна музична академія ім. А.В. Нежданової, яку у 1926 році за класом П. Столярського закінчив Д. Ойстрах (тоді вона називалася музично-драматичним інститутом).
Єдиний учасник фестивалю від нашої країни – іменитий композитор, народний артист України Мирослав Скорик, твір якого для скрипки усі так бажали почути, на форум не прибув. Услід за ним «сюрприз» підніс і піаніст, заслужений артист Росії Денис Мацуєв, на виступ якого усі також чекали із нетерпінням: він теж не приїхав до Одеси. Не виявилося на заключному вечорі й переможця (Перша премія й золота медаль) ХІ Міжнародного конкурсу імені П.І. Чайковського в Москві віолончеліста Дениса Шаповалова, піаніста Ростислава Шараєвського.
Маестро Хобарт Ерл не встиг підготувати до виконання заявлений у програмі Концерт для квартету із оркестром Г. Яннатоса. Його «виручив» зі своїм колективом художній керівник та головний диригент камерного оркестру Одеської обласної філармонії Ігор Шаврук. Щоправда, квартет вже було обрано інший – чеського композитора Б. Мартіну.
Більш ретельної редакції залишає бажати й буклет, випущений до фестивалю. У ньому, зокрема, замість фортепіанного квінтету Д. Шостаковича зазначено просто «квінтет», замість «Інтродукції й рондо-каприччіозо» К. Сен-Санса – просто «рондо» тощо.
Усі ці прикрі «накладки», на жаль, помітно знизили загальне враження від проведеного фестивалю.
Й, зрештою, про акт його «урочистого закриття». У цьому вечорі брав участь Московський молодіжний камерний оркестр під керівництвом заслуженого діяча мистецтв Росії професора Валерія Ворони.
Програма вечора пройшла під девізом: «Молоді музиканти – великому маестро». Серед п'яти солістів відзначилися своїм натхненням та проникливим ліризмом володарка Гран-прі ІІ Міжнародного конкурсу скрипалів ім. Д. Ойстраха в Одесі Соу Янг Юн (Корея) та лауреат цього ж конкурсу Іліан Гірнец (Молдова).
Сам Валерій Ворона, безумовно, досить енергійний і здібний музикант. Керований ним оркестр звучить жваво, злагоджено. Лише ось чомусь маестро вирішив, що відвідувачі «Днів Ойстраха» занадто вже втомилися від «серйозності» і їх необхідно «розважити»... У програмі керованого ним колективу раптом прозвучали явно карикатурні, гротескні парафрази на кілька п'єс зі знаменитих «Пір року» Чайковського, які було піднесено як «погляд на великого російського композитора із висоти ХХІ сторіччя»!.. Так, негарним вийшов цей «погляд». Тим більше, що після нього зазвучав «Цирк» (сумнівної цінності фантазії на теми І. Дунаєвського із однойменного фільму), а потім вже й справжній «балаган»: вінегрет із популярних мелодій під присвисти й притоптування, які накладаються одна на одну... Публіка мовчки розходилася під ці звуки, так і не дочекавшись заявленого «урочистого закриття».
І все ж таки – за всіх його прорахунків та недоліків – міжнародний музичний фестиваль «Дні Ойстраха в Одесі» став помітним явищем у культурному житті нашого міста.
