Сьогодні ми поговоримо на тему взаємин влади й преси, прозорість діяльності першої й чесність та об’єктивність другої. А заодно й підіб’ємо підсумки першого року роботи постійної комісії облради з питань забезпечення прав людини, свободи слова й інформації. Наш співрозмовник – голова цієї комісії Валерій СЕРГАЧОВ.
– Валерію Олександровичу, діяльність вашої депутатської комісії тісно пов’язана із засобами масової інформації. Як Ви співпрацюєте із друкованими та електронними ЗМІ Одеської області?
– Ми досить тісно співпрацюємо із пресою. Зокрема, обласна рада щороку провадить конкурс на краще висвітлення роботи органів місцевого самоврядування серед різних ЗМІ області. Голова облради дуже серйозно ставиться до журналістських проблем. І наша комісія планує провести зустрічі, «круглий стіл» за участю Миколи Скорика, з керівниками райдержадміністрацій, райрад та представниками ЗМІ з проблем взаємин преси та влади, роздержавлення ЗМІ. Ви знаєте, що роздержавлення ЗМІ є однією із вимог для подальшого можливого вступу України до Євросоюзу. Однак, це одна із болючих тем для багатьох районних газет. Їм буде складно вижити без фінансової підтримки з боку держави. І ми маємо продумати всі нюанси цього процесу. У Києві, я знаю, розробляється кілька законопроектів, в яких передбачається захист журналістів, але як це буде насправді, поки що важко сказати.
Як говориться, «із обов’язку служби» нам доводиться розглядати скарги, з якими до нас звертаються окремі журналісти й цілі редакційні колективи з приводу порушення їхніх професійних прав. Зокрема, наприкінці минулого року ми займалися проблемною ситуацією, яка виникла між трудовим колективом газети «Вісті Ананьївщини» та керівництвом Ананьївської райдержадміністрації. Ми вивчили причини цього конфлікту і прийшли до висновку, що він виник на основі критичних публікацій з приводу дій тодішнього виконувача обов’язків голови райдержадміністрації Федора Степановича Кузі. А це, у свою чергу, послужило причиною відмови у фінансуванні газети, журналісти й весь колектив редакції залишилися без заробітної плати. Комісія досить ґрунтовно попрацювала над тим, щоб розв’язати цей конфлікт. Ми направили листи до облдержадміністрації, прокуратури області. У результаті наших практичних дій зарплату колективу було виплачено. Комісія рекомендувала керівництву РДА надалі суворо дотримуватися вимог законодавства у стосунках із засобами масової інформації, не допускати втручання до творчого та виробничого процесу і не чинити «тиску» на журналістський колектив. Цей конфлікт в Ананьєві було повністю вичерпано із призначенням нового голови РДА Василя Михайловича Вєлкова. Зараз на розгляді комісії перебуває ще одна скарга на дії районної влади колишнього редактора газети «Вісті Кодимщини» Віри Іларіонівни Тихонової. Справа дійшла до судового розгляду. Суд першої інстанції задовольнив позов Тихонової, а Одеський обласний апеляційний суд повернув документи на доробку. Зараз ми чекаємо рішення суду з цього питання, обов’язково розглянемо цю проблему на одному із найближчих засідань комісії й постараємося її врегулювати.
– Ви згодні, що преса – це четверта гілка влади в суспільстві? Наскільки сьогодні влада й преса розуміють одне одного?
– Журналістів недаремно називають четвертою владою. Вони порушують злободенні проблеми, доводять їх до громадськості й змушують владу реагувати на ці проблеми. Сьогодні органи влади ставляться до преси з великою повагою. Ми розуміємо, що журналістика – досить нелегка праця. Але хотілося б, щоб преса теж була об’єктивною в поданні тих або інших матеріалів. Щоб журналісти порушували важливі питання за своєю ініціативою, а не писали замовлені матеріали, і щоб виражали свою точку зору на ту або іншу проблему, а не виконували поставлені кимось завдання. Особливо це важливо при публікації політичних матеріалів. Сьогодні журналісти вільніші у своїх судженнях, аніж раніше. Але в ситуації, що склалася, вони мають розуміти, що вони дуже впливають на формування громадської думки, й намагатися подавати об’єктивну інформацію. А наші громадяни вже самі зроблять висновки.
– Валерію Олександровичу, пройшов рік з часу обрання депутатів Одеської обласної ради поточного п’ятого скликання. Яким був цей рік для Вас як депутата й голови постійної комісії обласної ради? Що нового Ви відкрили для себе на цій посаді?
– Насамперед, рік нашої роботи показав, що у мешканців нашої 2,5-мільйонної області справді дуже багато проблем. Про це свідчать і численні скарги, які надходять на адресу нашої комісії, й робота по фракціях, і та кількість більш глобальних питань, які доводиться розглядати депутатському корпусу на кожній сесії. Як відомо, обласна рада ухвалила рішення про те, щоб повернути собі частину повноважень, раніше делегованих облдержадміністрації. Тому гасло «Вся влада радам!» знову стає актуальним. І це, я вважаю, вірно. Ради обрано народом і мають брати реальну участь в управлінні, зокрема, нашою областю.
– З якими проблемами до Вас як голови постійної комісії найчастіше звертаються люди? І наскільки Ви можете їм допомогти?
– Звертань достатньо, і ми вже можемо їх згрупувати. Надходить дуже багато скарг на роботу правоохоронних органів. Як приклади можу навести кілька показових ситуацій. У Суворовському районі в комунальній квартирі мешкає пенсіонерка, колишня вчителька Наталя Миколаївна Петрухіна. Сусіди постійно її всіляко принижують, б’ють, хочуть у такий спосіб довести до критичного стану й заволодіти її кімнатою. Її самовільно переселили до кімнати меншої площі. Кількаразові звертання до міліції виявилися безрезультатними. Дільничний інспектор говорить: «Звертайтеся до суду». Але доки суд щось вирішить, жінку можуть просто знищити. Але ж відповідно до Закону «Про міліцію», працівники Суворовського РВВС мають розглянути заяву Петрухіної, викликати порушників і винести їм попередження у письмовому вигляді. За цією скаргою ми готуємо відповідний запит до прокуратури, щоб змусити міліцію виконувати свої безпосередні обов’язки.
Ще один приклад, до речі, знову Суворовський район. Під вартою за скоєний злочин утримується якийсь Павло Борисович Нерега. Вже п’ять місяців його тримають в ізоляторі тимчасового утримування, де немає жодних умов для такого тривалого утримування. Людина серйозно хвора, що зазначено в листах його дружини та доданих документах, але через ці хвороби його не приймають до Слідчого ізолятора, де є можливість медичного обслуговування. Необхідна медична допомога йому не надається. А якщо він помре, або через нього захворіють інші, хто буде відповідати за це? Ми двічі зверталися з цієї справи до прокуратури області, але не одержали жодної відповіді. Цими днями мала слухатися справа в суді. Але міліція, за словами помічника судді В.Ф. Журика, вже двічі не доставляє підсудного до суду.
– Як Ви вважаєте, чому така слабка реакція на депутатські запити? Можливо, комісії варто налагодити більш тісний контакт із правоохоронними органами, судами? Наскільки ефективно вони долучаються до розв’язання цих проблем?
– Я вважаю, що контакти нам справді треба налагоджувати, а найголовніше – керівникам необхідно виконувати закони України. Ми будемо звертатися до цих органів із проханням, щоб нас запрошували на свої наради, прес-конференції або «круглі столи». Це потрібно для того, щоб ми могли розповісти про проблеми, які відомі нам, якось скоординувати роботу в тій частині, що стосується захисту прав людини.
З приводу роботи судових органів, то тут теж багато нарікань. Зокрема на те, що суди затягують розгляд справ або ухвалюють не зовсім адекватні рішення. Наприклад, у Суворовському райсуді нещодавно розглядалися два позови ветеранів війни в Афганістані В’ячеслава Леонідовича Мильникова та Івана Анатолійовича Белека до Пенсійного фонду щодо визнання права на одержання надбавки до пенсії. Справи абсолютно ідентичні, з тією лише різницею, що один із заявників – інвалід війни І групи, а другий – інвалід війни ІІ групи. Суворовський районний суд обидва позови задовольнив повністю. А Одеський обласний апеляційний суд позов Белека задовольнив, а позов Мильникова ні. Мильников на особистому прийомі зустрічався із головою суду А.В. Луняченком, який обіцяв розібратися, але питання не вирішено. Чим керувався суд, ухвалюючи абсолютно протилежні рішення з абсолютно ідентичних справ – пояснити неможливо.
– Якщо мова зайшла про воїнів-інтернаціоналістів, у зв’язку із цим таке запитання. Раніше у своїх інтерв’ю Ви розповідали про проблему із землею колишніх воїнів-афганців у Комінтернівському районі. Чи вдалося Вам допомогти людям в одержанні земельних ділянок?
– Так, читачі, напевно, пам’ятають, що в «Одеських вістях» було опубліковано статтю Наталі Бондаренко з цієї проблеми. До речі, про роль журналістики... Ця публікація справді нам багато в чому допомогла. Про проблему довідалися тисячі читачів. Копії статті пішли до різних інстанцій аж до Президента та Верховної Ради. Нагадаю коротенько суть конфлікту. У селі Нова Дофінівка Комінтернівського району землі, які раніше були виділені ветеранам Афганістану та членам їхніх сімей, було розпайовано й віддано у власність мешканцям цього села. І вийшло так, що держакти на ці ділянки мають різні власники. Сьогодні ця проблема трохи зрушила з місця. Хоча ще існує. Справа перебуває в прокуратурі й у суді. Але ми нещодавно обговорювали це питання із головою Комінтернівської райдержадміністрації Людмилою Прокопечко. Вона запропонувала виділити ділянки ветеранам Афганістану із резервного фонду й надати допомогу в оформленні необхідних документів, а ті землі залишити членам колишнього КСП. Ми подивилися ці ділянки, землі там не гірші за розпайовані. Якщо це питання буде вирішено позитивно, то ми відкличемо заяви із прокуратури й суду.
– Повертаючись до запитання про підсумки року, поговоримо про Вашу роботу у фракції. Відомо, що фракція блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція», у якій Ви перебуваєте, була ініціатором розгляду на сесії декількох важливих звертань до високих ешелонів влади. Чи були вони почуті?
– Справді, наша фракція виступала із декількома ініціативами, які були підтримані депутатським корпусом. Зокрема, ми першими виступили із пропозицією, щоб облрада ухвалила рішення щодо реалізації на території Одеської області Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. І таке рішення було ухвалено. На його виконання в обласному бюджеті передбачено понад 444 тис. гривень. Це означає, що в області будуть провадитися заходи на підтримку російської, болгарської, гагаузької та мов інших етнічних груп, які мешкають на території області. Будуть додатково профінансовані національно-культурні центри. Зараз ми працюємо над затвердженням остаточного плану заходів, відповідно до якого ці кошти мають бути максимально ефективно використані.
Крім того, наша фракція виступила ініціатором багатьох звертань до вищих органів влади: Президента України, Кабінету Міністрів та Верховної Ради щодо неприпустимості ухвалення рішення про надання воякам УПА статусу учасників Великої Вітчизняної війни. Гадаю, що нашим виборцям, мешканцям міста-героя Одеси зрозумілі мотиви цього звертання, і більшість депутатів підтримала нас у цьому питанні. Також нами було ініційовано звертання про непроведення на території Одеської області військових навчань Сі-Бриз та Звернення про необхідність ухвалення Закону «Про основи зовнішньої політики України». Ми запропонували внести до цього закону пункти про те, що Україна – позаблокова, нейтральна у військовому стосунку держава, вона активізує свою співпрацю із Росією, Білоруссю та Казахстаном у рамках ЄЕП і гарантує своїм громадянам мінімальну пенсію та зарплату не нижчу за прожитковий мінімум. Ці звернення також були підтримані більшістю депутатів облради. На жаль, не всі наші ініціативи були почуті. Зокрема, минулого року наша фракція пропонувала накласти мораторій на підвищення тарифів на комунальні послуги. Але в цьому питанні ми не знайшли належного розуміння серед своїх колег. І в результаті сьогодні ми бачимо численні порушення в цій сфері. Нещодавно начальник Державної інспекції з контролю цін в Одеській області Наталя Немодрук обнародувала інформацію про те, що понад 80 підприємств ЖКГ необґрунтовано завищили ціни на свої послуги. І ми будемо домагатися того, щоб населенню повернули переплачені гроші або зарахували в рахунок оплати на наступний період. Я сподіваюся, що цього разу колеги-депутати нас підтримають.
Прес-служба облради
