взяли абітурієнти Одеської державної академії холоду. З ними ми познайомилися у приймальній комісії цього навчального закладу
Поки що керівники одеських вузів не дають прес-конференцій для... абітурієнтів. Але Валерій Васильович Притула та представники вузівської адміністрації вирішили зробили виняток і знайшли час, щоб відповісти на найзначущіші, найцікавіші запитання тих, хто розмірковує, – вступати чи ні до ОДАХ...
ЧИМ ВІДРІЗНЯЄМОСЯ ВІД ІНШИХ?
– Це хвилює багатьох абітурієнтів, – підкреслив В.В. ПРИТУЛА, ректор Одеської державної академії холоду. – Хоча б тому, що в Одесі чимало вузів технічного профілю. Тому і почну з головної відмінності – ми єдині в Україні готуємо фахівців для галузей низькотемпературної техніки, енергетики. Та й попит на холодильщиків сьогодні величезний. Холодильники, кондиціонери міцно увійшли у наше життя, але це тільки перша ступінь в освоєнні холоду. Можливості його, як показали наукові дослідження, безмежні, і з цим пов'язана ще одна важлива відмінність нашої академії – унікальність фахівців, яких ми готуємо. Що означає бути у наш час одним на тисячу – гадаю, пояснювати не треба. Конкуренція на ринку праці зростає і навряд чи зменшиться. І от за таких умов ми часто чуємо від роботодавців, мовляв, інших таких не знайти... Звідси і попит, який часто перевищує кількість наших випускників... удвічі (!).
Але унікальність нашої академії проявляється і в іншому. Зробивши історичний екскурс, ми переконаємося, як правонаступник Вищого технікуму загальної і прикладної хімії за 85 років (а цього року в нас славетний ювілей) перетворився у великий навчально-науковий комплекс, де навчають фахівців з 14 спеціальностей. Перерахую основні з них – холодильні машини й установки; системи та обладнання кондиціонування і життєзабезпечення; компресори, пневмоагрегати і вакуумна техніка. Додамо до цього професії, пов'язані з інформаційними технологіями, а також найновіші і найпрестижніші. Йдеться про фахівців, які трудитимуться у нафтовій, газовій галузях, обслуговуватимуть газонафтопроводи та газонафтосховища. Така поліморфність властива сьогодні кожному вузові, який взяв курс на елітарну освіту. Бути елітарною академією – це справді відрізнятися і методикою, і якістю навчання, і посиленням ролі фундаментальної складової. З року в рік у нас зростає випуск спеціалістів у сфері високих технологій і наукових виробництв. Саме останні, як показала світова практика, відіграють роль локомотива у прискоренні науково-технічного прогресу. І наші двадцять три кафедри, науково-дослідні лабораторії і підрозділи відповідають цим вимогам.
КОМП'ЮТЕР ЧИ АВТОРУЧКА?
– У нашій академії – це майже одне і те ж саме, – відповідає Микола Володимирович ЗАГОРУЧЕНКО, перший проректор ОДАХ. – Досить абітурієнтам побувати у нашій електронній бібліотеці або ознайомитися з комп'ютерними мережами у гуртожитках, щоб переконатися що комп'ютерна база у нас найпотужніша в Одесі. Сьогодні в нас понад 1000 комп'ютерних місць (у тому числі і мультимедійних), вихід в інтернет, прокладено оптико-волоконні лінії зв'язку. Отож різниці між комп'ютером і авторучкою в нас справді немає. Зрозуміло чому абітурієнтів цікавить і матеріально-навчальна база, і бібліотека, де майже півмільйона (!) книг, і методичні посібники на електронних носіях. Від цього залежить рівень їхньої професійної підготовки. Але хотів би нагадати крилату фразу цього разу про педагогічні кадри, які сьогодні розв’язують якщо не все, то багато проблем. І головна з них – виховання наукової еліти, формування нової генерації фахівців, здатних трудитися творчо і самостійно. Газетні рамки не дозволяють мені перелічити імена всіх наших учених, серед яких, до речі, академіки Міжнародної академії холоду, лауреати Держпремії України, заслужені діячі науки і техніки країни. Тільки наукові розробки наших докторів і кандидатів наук знайшли широке застосування у різних сферах від мікрохірургії до космічного устаткування. Сьогодні, коли інтелектуальний продукт стає провідним у світі, ми постійно нарощуємо свій науковий потенціал. А це – понад шість тисяч наукових праць і монографій, дві тисячі патентів на винахід, низка інноваційних проектів.
НАВІЩО СТУДЕНТОВІ НАУКА?
– Почну з того, що багато наших учених – випускники академії. Вуз і наука нероздільні і підтвердження цьому – шість наукових шкіл, які добре відомі (і в нас, і за кордоном) своїми дослідженнями, спрямованими на життєзабезпечення людини, розв’язання гострих екологічних проблем, ресурсозберігаючі і захисні функції. Відмітна риса, – підкреслив Анатолій Юхимович ЛАГУТІН, проректор з наукової роботи, – зв'язок вузівської науки з виробництвом – заводами холодильного і хімічного машинобудування, провідними дослідними і проектними інститутами. Результат цього поєднання – системи кондиціонування повітря для орбітальних космічних станцій, модернізація промислових машин і установок, а також низькотемпературної медичної техніки. Нині ми беремо участь в реалізації стратегічної державної програми розвитку фізики і техніки низьких температур. Отож, як бачимо, студентові без науки не обійтися. Тому СНТ (студентське наукове товариство) пропонує молоді найактуальніші теми. Це і автоматизоване проектування у холодильній техніці, і математичне моделювання кріогенних систем. Кожен другий студент займається у науковому гуртку – їх у нас двадцять. І не дивно, що на конкурсах, виставках інноваційних проектів наші студенти А. Поляк, О. Бельчик, Є. Оболонський, О. Жолтиков стали переможцями і нагороджені почесними дипломами, грамотами. До речі, саме одесити визнані найкращими у Всеукраїнському конкурсі наукових проектів з енергозбереження. Йдеться про студентів інституту низькотемпературної техніки і технології.
ДЕ ЧЕКАЮТЬ НА ВИПУСКНИКІВ?
– Як уже підкреслив ректор, з розподілом на роботу у нас проблем немає, і не буде, – говорить Михайло Дмитрович ПОТАПОВ, директор інституту енергетики та екології. – Ми конкурентоспроможні, професійно мобільні, а це – важливі показники на ринку праці. Більше того, наші випускники можуть одразу самостійно працювати, тому їх цінують і охоче беруть і приватні фірми, і держустанови. Їх завжди чекають і в Харкові (Харківський завод «Кондиціонер»), і в Запоріжжі («Мотор-Січ»), і в Києві (інститут теплофізики), і в Донецьку (завод «Норд»). В Одеській області вони завжди затребувані і на «Кисеньмаші», і в «Одесахолоді», і на Одеському припортовому заводі. Для працьовитих і наполегливих робоче місце завжди знайдеться.
ЧИ ЛЕГКО ВСТУПИТИ?
– Це літо в академії холоду буде спекотним, – говорить відповідальний секретар приймальної комісії Сергій Михайлович ДИХАНОВ. – Наплив абітурієнтів величезний, позначається і престиж академії, і вміла профорієнтація. Хочу заспокоїти всіх вступників: критерій добору майбутніх студентів був і залишається одним – рівень знань. А ми зі свого боку зробимо все, щоб об'єктивно оцінити цю якість, уникнути випадкових помилок, упередженості, необ'єктивності на іспитах.
Документи для вступу до академії приймаються з 15 червня до 15 липня, вступні іспити починаються з 16 липня. Зарахування на денну форму навчання провадиться до 5 серпня, на заочну – до 10 серпня. На контрактну форму прийом провадиться до 30 серпня. Екзаменів у нас два – математика (тест), українська мова (диктант). Медалісти і випускники коледжів, технікумів з «червоними» дипломами зараховуються за результатами співбесіди. Дострокові іспити провадяться для тих, хто навчався у нас на підготовчому відділенні і курсах. Залишається побажати всім удачі!
