пропонує румунським сусідам Україна, відновлюючи свій глибоководний судновий хід Дунай – Чорне море
Український національний ГСХ у дельті Дунаю – вже не предмет дискусій, а реальність. За два місяці його роботи у цьому році по ньому в обох напрямках пройшли дві з половиною сотні суден. І все-таки для України залишається важливим громадська думка про ГСХ, розуміння і визнання з боку сусідів по регіону політики країни на нижньому Дунаї, їхня інформованість про те, що відбувається у нашій частині дельти європейської річки. Черговим свідченням тому стали міжнародні консультації щодо впливу на навколишнє природне середовище реалізації проекту "Створення глибоководного суднового ходу (ГСХ) "Дунай – Чорне море" на українській ділянці дельти. Повний розвиток".
Для участі у них до Вилкового було запрошено представників центральної і місцевої влади, громадських організацій, учених, керівників природних дунайських заповідників України та Румунії. Це перші такого роду транскордонні консультації, що мають на меті залучити румунську сторону до участі у моніторингу впливу відновлення судноплавства по гирлу Бистре на навколишнє природне середовище.
Вміння поєднати інтереси людини і природи, а також сусідів по дельті ставить в основу міський голова Вилкового Віктор Поздняк.
– Ми пов'язані з Румунією релігійно-культурними узами, у багатьох вилківців на тому боці Дунаю живуть родичі, – підкреслив мер.
– Дельта Дунаю – унікальний об'єкт міжнародного характеру, – підтвердив начальник управління морегосподарського комплексу транспорту і зв’язку Одеської облдержадміністрації Олександр Голокоз,– і ми демонструємо міжнародній і румунській громадськості відкритість своїх дій тут.
Проблеми транскордонного впливу мають не територіальне, а глобальне значення, вважає і директор ДП "Дельта-Лоцман" Віктор Бездольний.
Проте добра справа збереження і розумного використання природного багатства не повинна робитися за рахунок людини, корінного жителя цих місць. На нараді експресивно висловилися щодо цього корінні жителі Вилкового – моряки і рибалки, депутати міськради, які вбачають у діяльності Дунайського біосферного заповідника (противника проекту в Українському Придунав’ї) вузьковідомчі, приватні інтереси і вважають саме його головною загрозою природі рідної дельти. Під екологічними гаслами людей позбавили можливість займатися традиційними промислами і перетворили заповідні місця у вотчину захисників природи. ДБЗ налаштував проти себе вилківців, які і без заповідника з покоління в покоління бережуть природу і річку-годувальницю.
До того ж прозорість дій України та інформованість вітчизняної і міжнародної громадськості щодо процесів, які відбуваються на нижньому Дунаї, де проходить траса VII Міжнародного транспортного коридору, стала законом національного проекту "Дунай – Чорне море" з самого початку його реалізації. Як доповів на нараді Віктор Бездольний ("Дельта-Лоцман" – замовник проекту), громадські слухання з цього питання провадилися тричі. Хоча, за міжнародними вимогами, досить було й одного заходу такого роду, Україна організовувала їх на всіх етапах розробки проектної документації – у 2003, 2004 і 2007 роках. Регулярно обнародувалися (причому у блоці з економічною і соціальною інформацією) дані про оцінку впливу на навколишнє природне середовище дій щодо реалізації проекту.
Цьому питанню були присвячені три міжнародних конференції (2004, 2005, 2006 роки), і на цей рік запланована четверта, за участю міжнародної комісії щодо захисту Дунаю. У Києві і Одесі відбулися тематичні "круглі столи".
Діє інтернет-сайт "Дельта-Лоцман", на якому українська сторона розмістить на прохання учасників консультацій і програму моніторингу екологічного впливу проекту (вона розроблена, проходить узгодження і подається на завердження), а також план дій до неї.
Починаючи з 2001 року, Румунії направлено 28 нот з інформацією про проект поновлення судноплавства в українській частині дельти Дунаю. Реакцією на останню і стали міжнародні консультації щодо оцінки впливу на навколишнє природне середовище ГСХ Дунай – Чорне море на українській ділянці дельти. І хоча, судячи з виступів на нараді представників неурядових організацій сусідньої країни, Румунія далі вважає відновлення судноплавного каналу на українській території загрозою дельті Дунаю, наша країна і надалі надаватиме сусідам необхідну інформацію для ознайомлення з нею румунської громадськості.
На початку липня в Тулчі (Румунія) відбудуться такі консультації, і українські сусіди одержали усне запрошення від румунських учасників вилківської зустрічі до продовження розмови на їхній території. Нарешті у липні в Женеві (Швейцарія) Україна і Румунія будуть представлені на нараді щодо реалізації міжнародної Конвенції з оцінки впливу на навколишнє природне середовище у транскордонному контексті. Наша країна розраховує, звучало на засіданні у Вилковому, що зацікавлені міжнародні структури візьмуть участь у фінансуванні комплексних українсько-румунських досліджень у дельті Дунаю, а багатосторонні консультації щодо оцінки впливу антропогенної діяльності на природний комплекс дельти Дунаю будуть продовжені.
Учасники консультацій пройшли на катері по трасі українського ГСХ, побачили роботу земснаряду і вже споруджену частину дамби у морській частині ГСХ, Пташиний острів... Їм були надані і матеріали екологічного моніторингу української частини дельти.
Замість підозрілості українські учасники зустрічі пропонували румунським сусідам зосередитися на спільних проблемах Дунаю. До них належать такі загрози, як випрямлення Георгіївського гирла на румунському боці, перерозподіл стоку на користь Тулчинського рукава за допомогою спорудженої румунами спрямовуючої дамби в районі Ізмаїльського Чатала, через що Кілійське гирло втрачає до 20% води, падає швидкість течії у Старо-Стамбульському гирлі. Нарешті спільною проблемою для України і Румунії став нафтотермінал у Джурджулештах (Молдова), споруджений без узгодження із сусідами по нижньому Дунаю у такому місці річки, де він створює підвищену небезпеку для судноплавства, природи і людини. На додачу є такі біди, як браконьєрство, скидання токсичних речовин...
У протоколі засідання його організатори делікатно вказали на те, що Україна і Румунія "по-різному ставилися до використання природних ресурсів дельти". "Ваше навантаження на природу дельти розпочалося раніше, і результати її відчутніші, – зверталися господарі зустрічі до румунських гостей. – Готові врахувати ваш досвід, тому і пропонуємо: давайте працювати разом, відкрито. Це єдиний шлях до довіри”.
– Із сусідами по Дунаю у нас спільні не тільки проблеми, але й інтереси, – відзначав Віктор Бездольний. Розвиток МТК-7 створює добрі економічні перспективи і для Румунії. За оцінками міжнародних експертів, до 2015 року товарообмін у регіоні нижнього Дунаю досягне 3 мільярдів євро. Є можливість (і сенс!) активізувати судноплавство по Дунаю в межах міжнародних конвенцій, зокрема Белградської. Здорова конкуренція Сулінському каналу з боку українського благотворно вплине не тільки на регіон в цілому, але і на економіку сусідньої країни.
Прозвучала пропозиція створити постійну міжнародну робочу комісію, яка розв’язувала б питання транскордонної взаємодії України і Румунії у дунайській дельті в міру їх виникнення, замість того, щоб накопичувати претензії аж до звертання до міжнародних інстанцій. Сусіди можуть самі розібратися між собою. Якщо на те є добра воля. Консультації у Вилковому чергового разу виявили її лише з українського боку. У румунської делегації активність виявляли тільки представники громадських організацій. Вони далі наполягають на тому, що наш ГСХ завдає шкоди природі дельти, і вимагають призупинити реалізацію проекту відновлення судноплавства в українській частині річки. І Україні буде нелегко вплинути на міжнародну громадську думку після стількох років нерішучості і млявості у обстоюванні своїх інтересів на нижньому Дунаї.
