Доля мешканки села Малинівки Іванівського району якнайкраще доводить, що наш край не тільки багатонаціональний і гостинний. Він ще поступово перетворюється й у край довгожителів.
А почалося усе в далекому 1902 році, коли в невеликому селищі на кордоні Грузії й Туреччини народилася Хідоят Шадманова. Але спокійне життя цій турецькій родині не судилося. Спочатку, у період сталінських репресій, вона опинилася у Ферганській долині. А потім, у 1989 році, після початку масового безладу, довелося тікати в Одеську область. Працьовитість, доброта й прагнення бути корисними своїй новій батьківщині допомогли швидко освоїтися на українській землі. Адже протягом багатьох років Хідоят пропрацювала дояркою на фермі. Вона говорить рідною мовою. Російську і українську так і не опанувала. Роль перекладачів із задоволенням виконують дочки, зяті, онуки.
День 105-річчя Хідоят перетворився на справжнє свято для всього села, на яке з'їхалися численні родичі. Тільки правнуків в іменинниці сорок дев'ять. Дев'ятнадцять з них живуть у Малинівці. Вони-то вже добре розуміють українську.
Односільчани спекли чудовий коровай, дарували пісні, танці, подарунки, бажали здоров'я й довголіття.
Від імені голови обласної ради Миколи Скорика, його помічник Олексій Єреміца і радник Тетяна Горинова вручили АОГВ, щоб узимку в її будинку було тепло (газ до села вже підвели і восени будуть підключати). Не забули привітати довгожительку голова райдержадміністрації Олексій Колесников, голова райради Наталя Бянова, сільський голова Лариса Токар.
Відповідаючи на запитання про секрети свого довголіття, Хідоят Шадманова сказала: треба багато трудитися, не бажати нікому зла і їсти мармелад і часник, які постачають організм корисними речовинами і чистять судини.
