ПАВЛО БЕККЕР: «ЗБІРНА УКРАЇНИ МОЖЕ «ВИСТРІЛИТИ» У БУДЬ-ЯКУ МИТЬ»
Нещодавно в Німеччині завершився черговий літній чемпіонат світу зі стрільби з лука, що став черговим етапом в одержанні ліцензій на XXIX літні Олімпійські ігри в Пекіні-2008. У складі збірної України виступав динамовець з Одеси майстер спорту міжнародного класу Павло Беккер (заслужений тренер України Алла Кивайло).
Про участь у цих змаганнях, основні етапи свого спортивного шляху і багато чого іншого стрілець розповів в інтерв'ю нашому кореспонденту.
Павло Беккер народився в 1975 році в Одесі.
Репрезентує ФСТ «Динамо».
Майстер спорту міжнародного класу.
Багаторазовий чемпіон і призер чемпіонатів України.
Чемпіон Європи (2006 р.).
3-й призер етапу Кубка світу (2007 р.).
Кількаразовий призер Кубка Європи.
– Павле, які результати виступу збірної на чемпіонаті світу?
– Команда посіла 7-ме місце, а в особистому заліку я виявився 37-м. Ми виконали основне завдання – завоювати ліцензію (для цього потрібно було увійти до вісімки в представництві з 51 країни) хоча, звичайно, дуже хотілося потрапити «у призи». Додам, що виграти ліцензію до Пекіна можна лише на двох турнірах – на минулому чемпіонаті світу і на майбутньому чемпіонаті Європи. Як бачите, умови дуже тверді, але ми змогли це зробити.
– А виграна ліцензія – особиста чи командна?
– Командна. А якщо спортсмени збірної виграли відразу командні й особисті, то особисті забираються. У нас команда з трьох чоловік – і троє збірників будуть брати участь в Олімпійських іграх. Крім мене, це право завоювали Маркіян Івашко зі Львова й харків'янин Віктор Рубан. Але це ще не означає, що в Пекін поїдемо ми, адже ліцензія командна. І тільки в наступному році керівництво збірної буде вирішувати, хто найбільш гідний і хто має найкращі результати – той і буде захищати честь країни.
– Цей рік для Вас уже став досить успішним – у червні в Туреччині Ви завоювали бронзові медалі в командному турнірі на 3-му етапі Кубка світу.
– Так, цю медаль я здобув у складі збірної, а мій особистий результат – це 13-та позиція. Відзначу, що нас вже добре знають у Європі й світі. Команда показує стабільні результати. Поки що з визнаними лідерами – Італією, Голландією – нам ще важко суперничати, але збірна може, що називається, «вистрілити» у будь-яку мить. Взагалі раніше були яскраво виражені лідери і відстаючі, але зараз ситуація поступово змінюється і рівень більшості команд вважається однаковим.
– І як Ви вважаєте, яке місце зараз посідає Україна в європейській ієрархії?
– Гадаю, 4-5 місце. У нас дуже сильні стрільці – згадані вище Маркіян Івашко і Віктор Рубан, а також Олександр Сердюк, Ярослав Мокринський, Максим Тараненко та інші. Мене радує, що цей вид спорту в країні поступово розвивається. Вже кілька років йде стабільна матеріальна підтримка, тому є і результати. Так, у 2004 році на Олімпійських іграх в Афінах наша чоловіча команда здобула бронзові медалі. А до цього в 2000 році на Іграх у Сіднеї жіноча збірна була другою. І останні результати також дуже вагомі.
– Павле, яким луком Ви користуєтеся на сьогоднішній день?
– Американської фірми «Хойт». Я входжу до складу збірної України, і поки що мене забезпечують всім необхідним. А свого лука в мене немає. Матеріальна частина – рукоятка й плечі – коштують дуже дорого – від однієї тисячі доларів і вище. І це, не говорячи про те, що є ще стріли, стабілізатор, приціл – і загальна ціна «добігає» до півтори тисячі доларів.
– У 2006 році в складі збірної Ви домоглися дуже вагомого результату – виграли зимовий чемпіонат Європи в Іспанії. Згадайте подробиці перемоги.
– Це був момент тріумфу і великої радості. Крім мене, переможцями стали Віктор Рубан і Маркіян Івашко. У першому турі ми зустрілися зі спортсменами з Німеччини. Це був дуже напружений двобій, де перемога дісталася з перевагою в одне очко. У півфіналі ми обійшли французів і, нарешті, у боротьбі за «золото» команда знову ж з перевагою в одне очко перемогла збірну Італії. Це нагорода дуже почесна – ми стали найдужчими серед 15 країн континенту.
– Павле, розкажіть, коли Ви вперше взяли в руки лук і зрозуміли, що стрільба – це вид спорту, що стане Вашою професією?
– Спочатку я займався настільним тенісом, але в 5-му класі мої однокласники записалися до секції стрільби з лука в СДЮШОР «Стріла» при спорттоваристві «Локомотив». Це було в 1987 році. Мені стало дуже цікаво, і я захопився цим видом спорту. Моїм першим тренером була Олена Вікторівна Блажевич, а зараз я працюю з Аллою Павлівною Кивайло. Я брав участь у різних змаганнях, зокрема, в молодіжному чемпіонаті СРСР. У 1993 році потрапив до збірної України. Перший успіх прийшов у 1997 році після перемоги в чемпіонаті України серед дорослих. До речі, до цього неодноразово вигравав молодіжні першості країни.
Додам, що найголовніше в стрільбі з лука – це техніка. Її треба відчути. От навіть не найголовніше окомір – у нас є хлопці, що стріляють в окулярах. Є певні навички, що набуваєш з роками. До речі, чим гарна стрільба з лука – нею можна займатися й у похилому віці. Так, в Одесі це був наочний приклад – Йосип Файнштейн показував відмінні результати в 55 років...
– Павле, які Ваші найближчі плани?
– У двадцятих числах серпня в складі збірної України поїду до Пекіна на змагання, що називаються «Передолімпійський тиждень». Такі змагання в деяких видах спорту провадяться за рік до старту Олімпійських ігор. На них приїжджають спортсмени, що вже завоювали ліцензії. І це буде гарна можливість перевірити свої сили з кращими стрільцями планети.
Євген НИЗОВ
Планета-«М'яч» ТРЕНЕРСЬКІ ПЕРЕТАСУВАННЯ
Новим наставником чемпіона Франції – «Ліона», чия гегемонія на внутрішньому футбольному Олімпі триває ось вже шість років, призначено колишнього тренера «Сошо» Алена Перрона. Контракт з ним підписано на два роки.
50-річний фахівець прийняв «Сошо» всього лише рік тому, повернувшись на батьківщину після невдалої роботи в Англії, де в нього не заладилися справи з «Портсмутом» (на відміну від колишнього тренера «Ліона» Жерара Ульє, який тривалий час досить плідно трудився за Ла-Маншем, очолюючи «Ліверпуль»). Проте успіхи Перрена в роботі зі скромним клубом у французькій першій лізі не залишилися непоміченими – «Сошо» посів сьоме місце і пробився до Кубка УЄФА, обігравши у фіналі Кубка країни «Марсель». До речі, свого часу Ален тренував «олімпійців» (після того, як зробив собі ім'я в «Труа»).
А в сусідній Італії його співвітчизник, 38-річний наставник «Ювентуса» Дідьє Дешам несподівано сам подав у відставку після перемоги над «Мантовою» і всього через тиждень після того, як «Стара Синьйора» гарантувала собі повернення до серії А. Мотиви такого вчинку залишилися невідомими. Проте неважко здогадатися, що Дешам просто вирішив не чекати звільнення. Адже амбіційний туринський клуб явно має намір повернути кермо правління більш відомому фахівцеві. Коротше, сторони розійшлися «за обопільною згодою».
Ну, а колишній тренер «Баварії» Фелікс Магат (на його рахунку два «дублі» – у 2005 і 2006 роках), від якого мюнхенці позбулися у лютому через незадовільні результати команди, очолив «Вольфебург», який ледве уник зниження в класі. Він змінив на посаді Клауса Аугенталлера.
Колишній нападник клубів «Вест Хем» і «Фулхем» Леруа Розеньор встановив абсолютний рекорд за мінімальною кількістю часу, проведеного на посаді головного тренера. Він був призначений наставником команди «Тарквей Юнайтед», з нагоди чого керівництво клубу провело прес-конференцію. Проте через десять хвилин після її закінчення голова ради директорів оголосив, що «Торквей» тільки-но продано новим власникам, і контракт з головним тренером анульовано. 43-річний фахівець зізнався, що спочатку навіть не повірив у те, що сталося. Але потім разом з друзями вдосталь посміявся над цим.
– Очевидно, нові власники подумали, що я виконав фантастичну роботу за десять хвилин на новій посаді, – сказав Перуа Розеньор.
Треба відзначити, що попередній рекорд за мінімальним часом перебування на посаді головного тренера належала Дейву Бассету, який пропрацював наставником «Кристал Пелас» у 1984 році 72 години.
За матеріалами вітчизняних і закордонних спортивних ЗМІ підготував Віктор БЕССАРАБЕЦЬ
ПЕРШІ ЄВРОПЕЙСЬКІ ІГРИ
Київ протягом трьох днів став столицею перших Європейських спортивних ігор з 15-ти не олімпійських дисциплін, де були репрезентовані посланці 46 країн.
У складах збірних команд України виступали 11 спортсменів Одещини. Як же вони фінішували? Представники Південної Пальміри стали володарями медалей усіх достоїнств.
На турнірі з регбі – українцям не було рівних. Вони виграли – у Молдови – 43:0, Польщі – 34:7, Росії – 20:7, Литви – 49:6 і Франції – 17:9. Так організатори ігор здобули золоті медалі. Серед переможців чемпіони України, гравці одеського клубу «Кредо-63» з регбі–15 Георгій Гегідзе і Георгій Тотрадзе. Вони одержали право на присвоєння звання майстрів спорту міжнародного класу.
Також на найвищу сходинку п'єдесталу пошани піднявся 37-річний Андрій Важенцев, який виграв змагання з боулінгу, що ще не став масовим.
На київському татамі безперечними лідерами визнані самбісти України й Росії, що поділили між собою порівну 12 найвищих нагород. У ваговій категорії до 74 кг студент Одеського національного політехнічного університету Ашот Даніелян (тренер Сергій Оганезов) здолав колег із Німеччини, Білорусі, Франції, але поступився кількаразовому чемпіону світу росіянину Віктору Савінову. «Політехнік» удостоєний «срібла».
У спортивній акробатиці свою майстерність продемонструвала пара вихованок ДЮСШ-1 – 18-річна Катерина Ситнікова і 13-річна Настя Мельниченко (тренер Наталія Кисельова). Є «бронза»!
Другі Європейські ігри пройдуть у 2011 році на литовській землі в Шауляї.
Євген ГОРЕЛЮК
ОСТАННІ СТАРТИ УНІВЕРСІАДИ
Підведено риску під заключними фінальними стартами Всеукраїнської універсіади серед збірних команд вищих навчальних закладів областей, АР Крим, Києва й Севастополя.
У спортивній залі одеського «Політехніка» десять днів тривали змагання з гандболу серед чоловічих і жіночих команд.
На жаль, наші гандболісти виступали ослабленим складом. У цей час його провідні «ручники» у збірній команді України в Італії грали на чемпіонаті Європи з пляжного гандболу. Серед 11 команд майбутні педагоги, політехніки й будівельники-архітектори посіли шосте місце, вписавши в таблицю 322 очки.
Наших гандболісток представляли студентки-аматори, яким довелося зустрітися майже з усіма колективами, що виступали у вищій і першій лігах чемпіонатів країни. Провідне тріо склали: Київ, Львів, Тернопіль. Одеситки були сьомі, принісши 294 очки.
Баскетболісти Одещини (тренер Віталій Радов) у Білій Церкві у вирішальному матчі за п'яте місце програли Кривому Рогу і замкнули шістку. Вони здобули 276 очок.
Під завісу студентських ігор порадували наші тенісисти. Так, майстри спорту студентка екологічного університету Оксана Теплякова в одиночному розряді посіла перше місце, а її подруга, посланка університету ім. І.І. Мечникова Ганна Ларкина, була другою. Потім вони в парному розряді піднялися на найвищу сходинку п’єдесталу пошани.
Чоловіки теж могли посісти загальне перше місце, але в турнірі не брав участь студент Південноукраїнського педуніверситету майстер спорту Іван Аніканов. Усю вагу боротьби взяли на себе майбутні педагоги, майстри спорту брати Гліб та Вадим Алексєєнки, вони посіли в парі другу позицію. У підсумку тенісисти набрали – 278 очок.
За попередніми даними провідні командні місця на універсіаді належать Харківській, Дніпропетровській, Донецькій областям, Києву, Львівській і Одеській областям.
Наш кор.
