Інна Гогу у цьому навчальному році – десятикласниця Білгород-Дністровської загальноосвітньої школи № 5, ровесниця молодої незалежної держави – Україна. Сьогодні Інна готується до важливої події: незабаром вона одержить громадянський паспорт, який надає їй право виборчого голосу.
– 16 років за людськими мірками – тільки початок життєвого шляху. І хоча попереду ще рік навчання у школі, я замислююсь над своїм майбутнім.
Після закінчення школи планую вивчитися на кухаря і працювати для великої кількості людей, щоб радувати їх своїм кулінарним мистецтвом, – сказала Інна. – А поки що кулінарні ази опановую вдома під керівництвом мами. Найкраще мені вдаються другі страви і чудові ароматні пироги, які дуже люблять всі члени нашої великої родини.
Працелюбні Марина і Петро Гогу виховують чотирьох дітей. Усі діти мріють одержати робітничі професії. На запитання, у чому, на її думку, полягає просте людське щастя, Інна без запинки відповіла: «Бути необхідною близьким, рідним або просто іншим людям!»
***
Григорій Костанда, учень Вознесенської школи Арцизького району. Вміє домагатися наміченої мети. Дуже працьовитий. Добре малює.
– У нашому селі дивуються: як це я, десятикласник, вже став студентом вузу. Так, мені вдалося, адже таке сьогодні можливо. Я і моя сестра Юля (а ось вона закінчила 11 класів) вступили цього року до Одеського державного фінансового інституту. Лише я – на базі 9 класів. У нашій сім’ї цьому усі безмежно раді. Тепер у ній троє студентів. Старша сестра Олена навчається в юридичному інституті, у Тирасполі. То ж, як говорить батько, у нас «повний порядок». Він – його Анатолієм Григоровичем звуть – відмінний комбайнер. У селі його поважають. А мати, Тетяна Миколаївна, яку ми теж дуже любимо, – вчителька.
Ми дуже вдячні батькам за те, що виховали в нас наполегливість, прагнення до гарного та працьовитість, а Україні за те, що ширшою робить дорогу молодим. Для нас же головне – не лінуватися.
А поки що я ще вдома. Малюю портрети, пейзажі, невигадливі сюжетні картини. Для дитячого садка. Нехай вони тішать малят. А там – і до інституту. І це вже – новий поворот у моєму житті.
