Підготовка житлово-комунального та паливно-енергетичного господарства області до осінньо-зимового періоду сьогодні – одне із першочергових завдань. Саме це питання стояло першим на порядку денному засідання Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові обласної ради.
Доповідь начальника управління економічного аналізу ЖКГ Головного управління розвитку інфраструктури та енергозбереження облдержадміністрації Євгенії Абрамової про стан підготовки до зими житла і соціальної сфери регіону та розрахунків за спожиті енергоносії в цілому містила оптимістичні показники. Однак голова обласної ради Микола Скорик не схильний ідеалізувати ситуацію.
– Все житлово-комунальне господарство області – одна болюча точка, – вважає він. – На багатьох територіях рівень амортизації теплових мереж та моральна застарілість обладнання вже давно перевищили 100%. Крім того, рівень взаєморозрахунків за енергоносії залишає бажати кращого. На жаль, у цьому напрямі робиться далеко не все можливе. Ми не хотіли загострювати ситуацію в рамках Координаційної ради. Однак, не зважаючи на досить високі процентні формальні показники підготовки до зими,про які йшлося у доповіді, нас не полишає відчуття тривоги. Я вважаю, що сама зима покаже, хто і як до неї готувався. Нам, представникам виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, потрібно постійно тримати руку на пульсі для того, щоб оперативно реагувати на можливі надзвичайні ситуації, котрі можуть виникати в цьому зв’язку.
Сьогодні обласна рада розглядає питання про компенсацію з обласного бюджету заборгованості за спожиті енергоносії у Білгороді-Дністровському, що виникла свого часу через різницю у тарифах. Але ми також наполягаємо на необхідності повного і всеохоплюючого розрахунку споживачами за надані послуги незалежно від того, це юридичні чи фізичні особи. З іншого боку, і обласна держадміністрація, і профільна постійна комісія обласної ради,і громадськість повинні стежити, щоб формування тарифів у населених пунктах області було адекватним реальній економічній складовій.
Досить емоційним було обговорення на засіданні Координаційної ради і питання про підтримку районних і міських комунальних ЗМІ у 2007 році та перспективи їх фінансування на наступний – 2008 рік. До обговорення цієї теми були запрошені редактори комунальних засобів масової інформації та голови районних рад, які є засновниками друкованих та електронних ЗМІ. Виступ редактора газети «Арцизские вести» Алли Думбрави висвітлив нагальні проблеми преважної більшості районних газет – це недостатнє фінансування з місцевих бюджетів, яке не відповідає реальним потребам редакцій, низький рівень матеріально-технічної бази, небажання деяких владних структур укладати договори на висвітлення своєї діяльності, обмежений рекламний ринок в сільських районах, що не дає можливості заробляти достатню кількість власних коштів, нарікання на роботу«Укрпошти», яка не може забезпечити вчасне надходження газет до своїх читачів. Власне ці проблеми і раніше порушувалися під час зустрічей голови обласної ради з представниками районних ЗМІ. Микола Скорик зокрема зауважив:
– Я кілька разів зустрічався з представниками місцевих ЗМІ і хотів, щоб ця розмова пройшла саме у двосторонньому режимі, щоб засновники комунальних засобів масової інформації почули про ті проблеми, які існують в редакціях. Хоча вони про них добре знають, і більшість місцевих рад намагаються вирішувати ці проблеми. Ситуація досить складна. Більшість місцевих бюджетів дуже обмежені. Але ми повинні зрозуміти, що роздержавлення районних комунальних ЗМІ на цьому етапі бути не може,це призведе до повного їх вимирання. Якщо відповідна територія – район чи місто – хоче, щоб її життя висвітлювалося друкованим чи електронним засобом масової інформації, то громада повинна розуміти, що це ЗМІ потрібно матеріально підтримувати. Бо реального ринку реклами, який може стати джерелом фінансування газети чи телебачення в сільських районах, немає. Коштів від передплати для покриття справжніх витрат на утримання друкованих ЗМІ також не вистачає. Я вважаю, що, не зважаючи на ринкові взаємовідносини, у тому числі на ринку інформації, на нинішньому етапі розвитку нашого суспільства і нашої держави в цій сфері повинен бути певний протекціонізм з боку місцевої влади по відношенню до комунальних ЗМІ.
Досить багато проблемних сторін виявилося і при обговоренні питання про стан освоєння у 2007 році коштів обласного бюджету розвитку, обласного фонду охорони навколишнього середовища та субвенцій з Державного бюджету. Як свідчить аналіз, за всіма напрямами бюджетного фінансування кошти освоюються досить повільно. На багатьох запланованих об’єктах роботи навіть не починалися. Головна причина затримки освоєння бюджетних асигнувань пов’язана насамперед зі складністю тендерних процедур. Зокрема, через несвоєчасне оприлюднення ТОВ «Європейське консалтингове агентство» результатів торгів, управління Державного казначейства в Одеській області не здійснює платежі. Голова обласної ради так прокоментував цю ситуацію:
– Я змушений був зібрати керівників, у тому числі силових структур та представників керівництва Держказначейства в Одеській області, для того, щоб вирішити проблему проплати по тих тендерних процедурах, де замовником робіт є управління обласної ради з майнових відносин. Це об’єкти, пов’язані з інтернатами та лікувальними закладами. З провини знаменитого не з кращого боку «Європейського консалтингового агентства» виникли серйозні проблеми по проплатах коштів, передбачених на ремонт дуже важливих соціальних об’єктів. Завдяки роботі міжвідомчої комісії, яка займалася цим питанням, із залученням Міністерства фінансів України і особисто першого заступника міністра фінансів Вадима Копилова проблему вдалося вирішити. Є розуміння і з боку контролюючих органів, і з боку керівництва казначейства. Але проблеми з освоєнням коштів лежать не лише у площині тендерних процедур, але й у сфері якості виконуваних робіт, про що ми говорили ще минулого року. Також існує проблема,що потрібно вкластися у певні терміни (в тому числі й погодні). Та, незважаючи на тендерні перепони, ми повинні провести будівельні роботи в теплий період, – відзначив Микола Скорик.
