Наприкінці минулого року правлінням Одеської міської організації роботодавців було підтримано ініціативу керівників підприємств ТОВ «Укргазифікація-Південь» та ЗАТ «Будпресмаш», спрямовану на організацію виробництва поліетиленових попередньо ізольованих труб для спорудження та ремонту інженерних мереж гарячого водопостачання і опалення із робочою температурою до 110 градусів.
Не вдаючись до технології виробництва, скажемо, що експлуатація теплотрас із таких труб збільшується до 70 років замість 6-7 років нинішніх, коли використовуються труби з металу.
Окрім того, що є досить важливим у боротьбі за економію енергоресурсів, втрати тепла у таких теплотрасах становлять 0,2 відсотка. Сьогодні цей показник дорівнює 30-40 відсоткам.
З огляду на величезні перспективи застосування нових технологій у житлово-комунальному господарстві, Одеська обласна та міська організації роботодавців не лише рекомендували керівникам промислових та будівельних організацій використовувати зазначені поліетиленові труби при будівництві та ремонті інженерних мереж, але й, з огляду на закордонний досвід, просили Одеську міську раду та державні органи надати ТОВ "Укргазифікація-Південь" усіляку підтримку у вирішенні важливого питання.
У зв'язку із цим згадався один із перших міжнародних семінарів щодо впровадження поліетиленових труб у житлово-комунальному господарстві, який відбувався восени 1996 року в Одесі на базі санаторію "Україна". Одним із ініціаторів та організаторів цього форуму був голова правління ТОВ "Укргазифікація-Південь" Володимир Павлович Єрьоменко, який першим в Україні налагодив виробництво поліетиленових труб різного діаметру, а вони сьогодні широко використовуються у народному господарстві. Тепер він зайнятий новим інноваційним проектом.
І ось я на території ТОВ "Укргазифікація-Південь". Виробництво компактне, екологічно чисте. Не видно незайнятих людей. У кабінеті господаря згадуємо події одинадцятирічної давнини.
– Справді, я в Україні першим розпочав виробництво поліетиленових труб та їхнє впровадження при будівництві систем газо-водопостачання та каналізації, – говорить Володимир Павлович. – А зараз таких виробництв нараховується вже близько сорока. Деякі із них працюють чесно, інші ж використовують вторинну сировину або те, що не годиться для виробництва якісних поліетиленових труб. І цим, по суті справи, не лише дискредитують добру, потрібну справу, але й підривають вітчизняний ринок.
Мені зрозуміло, чому Єрьоменко так, із болем у душі, говорить про трубне виробництво із поліетилену. Щоб домогтися високої якості продукції, йому довелося відвідати не одне закордонне виробництво, познайомитися із різними технологіями, випробувати на своєму заводі труби з поліетилену багатьох іноземних виробників.
– З початку випуску першої труби, ми не лише вдосконалили технологію виробництва, але змінили кілька технічних умов, домагаючись високої якості остаточної продукції, – далі веде мову Володимир Павлович.
А результат цього – виробництво поліетиленових труб, монтаж мереж із них, а також послуги щодо їхніх лабораторних випробувань було оцінено й сертифіковано такими, що відповідають вимогам ІSO 900:200. Тобто, ТОВ "Укргазифікація-Південь" одержало міжнародний сертифікат якості.
Тому й не дивно, що підприємство стало переможцем конкурсу виробників поліетиленових труб, що проходив у Австрії. Якщо ці вироби передових виробників із Великої Британії та Франції витримували тиск у межах 50-52 атмосфер, то труби Єрьоменка – 68 атмосфер.
ТОВ "Укргазифікація-Південь" займається не лише виробництвом високоякісних поліетиленових труб. Його підрозділи провадять монтаж газових, водопровідних та каналізаційних систем майже в усіх областях країни, від Києва до Миколаєва. Ними виконувалися й виконуються роботи щодо водопостачання в Одеській області, зокрема , такі системи було успішно змонтовано в Одесі та Котовську.
– Чому, – запитую Єрьоменка, – труби вашого виробництва і ваш досвід так мало затребувані у нашому регіоні?
– Гадаю, що основна причина криється у тому, що інші підрядники пропонують поліетиленові труби невисокої якості й за більш низькою ціною, аніж ми, – відповідає Володимир Павлович. – І, мабуть, людей, які провадять тендерні закупівлі, це на сьогоднішній день влаштовує. А який термін будуть служити ці труби та зварні шви, їх не хвилює. Ми ж за низькою ціною свою продукцію продавати не хочемо й не будемо. Тому й працюємо із замовниками з інших областей, які розуміються на співвідношенні ціни та якості.
У розмові із Єрьоменком ми торкнулися й інших тем. Зокрема, проблем газифікації, водопостачання та водовідведення, які існують у нашій області.
– П'ять років тому ми запропонували план, завдяки якому усі ці проблеми можна було вирішити, не розпорошуючи коштів, – говорить Володимир Павлович. – Для цього потрібно було зібрати дані із усіх районів, які стосуються того, що й у якому населеному пункті необхідно зробити. Після цього проектні інститути мали виготовити відповідну документацію, яка мала пройти експертизу та затвердження. І лише після цього можна було розпочинати планомірне вирішення поставлених завдань.
Але країна й область пішли іншим шляхом, кажуть, ринковим, із використанням тендерних закупівель. Але, на мій погляд, він уже показав свою неефективність. Ось, для прикладу, візьмемо Арцизький район, де у дев'ятьох селах потрібно побудувати системи водопостачання. Таким чином, необхідно пройти дев'ять тендерних процедур, заплативши за кожну по три тисячі гривень, та ще витратити гроші на проектно-кошторисну документацію, не рахуючи інших витрат.
А чому б усе це не об'єднати, обійтися однією тендерною процедурою? Якби можна було піти таким шляхом, ми б із задоволенням взялися за цю роботу. І виконали б її швидко та ефективно. Але теперішні умови нас не влаштовують. Подивимося, як це вийде в інших.
– А як все ж таки просувається ваш новий проект з виробництва поліетиленових труб для спорудження та ремонту інженерних мереж гарячого водопостачання й опалення?
– Зі свого боку, ми зробили усе, що необхідно. По-перше, знайшли контакт із датськими та американськими виробниками таких труб і освоїли їхні технології. По-друге, знайшли виробника поліетилену відповідної якості. Окрім того, розробили технічні умови виробництва таких виробів.
Справа залишилася за малим. Необхідно побудувати завод та налагодити виробництво труб, здатних витримувати високі температури й тиски. Вони вкрай необхідні у житлово-комунальному господарстві, де інженерні мережі давно вже випрацювали свій ресурс й загрожують постійними аваріями. Це наочно продемонструвала ситуація в Алчевську. Але така ж катастрофа може статися у будь-якому іншому місті.
Однак у цій справі ми не бачимо державного підходу, зацікавленості міністерств та відомств у виробництві нового виду труби, яка з успіхом застосовується на Заході. Досить сказати, що ми подали заявку до Одеського відділення Державного фонду майна на участь у тендері з придбання цеху в ЗАТ "Будпресмаш", де плануємо розмістити нове виробництво. Але відповіді поки що так і не одержали. І, все ж таки, ми доможемося свого, хоча жаль втрачених можливостей та часу, відчуваючи, що конкуренти із далекого та близького зарубіжжя нам дихають у потилицю.
