Начальника Ізмаїльського комунального підприємства « Ізмаїльське виробниче управління водоканалізаційного господарства» В'ячеслава Михайловича Кулика найчастіше можна зустріти там, де працюють ремонтники.
– Ми відновили встановлення нових кришок на ті люки, де їх було вкрадено, – сказав В'ячеслав Михайлович, якого довелось зустріти на одному з міських перехресть, де велися ремонтні роботи. – Це справжня біда, – поскаржився керівник. – Не встигнемо відновити кришки в одному місці, як уже їх зняли в іншому. Я розумію, що міліціонера біля кожного люка не поставиш. Знаю і про те, що крадуть кришки не тільки в Ізмаїлі. Але нам від цього не легше! На балансі нашого господарства не багато не мало – понад 5,5 тисяч каналізаційних люків, на 170 з них сьогодні кришки вкрадено... Стомлюєшся говорити: «Люди добрі, ви крадете їх заради нещасних кількох десятків гривень не у нас, а в себе». Точно так само стомлюєшся слухати доводи органів правопорядку, які посилаються на одвічні труднощі і проблеми. А у нас їх хіба немає? Хто порахував збитки, яких зазнає наше підприємство, зокрема і через крадіжки кришок, не говорячи вже і про те, що три роки не змінювалися тарифи. І зайвих коштів у нас немає, тільки на найнеобхідніше виділяємо! Словом, як в анекдоті з репертуару Петросяна: дачник посадить цибулю і чекає, поки вона виросте, а потім біжить на автобусну зупинку, де бабці перепродають вкрадену цибулю з його городу...
Нарікай не нарікай, а люки ставити треба, чим сьогодні і займаються ремонтники ВУВКГ. В'ячеслав Михайлович порадував: тільки в нинішньому місяці було виділено 45 тисяч гривень на закупівлю 30 кришок. Не дивуйтеся, що так дорого. Було вирішено, користуючись нагодою, замінити не тільки кришки, але і бетонні перекриття.
– У першу чергу змінюємо бетонні плити разом із кришками на проїзній частині доріг, у найнебезпечніших і пожвавлених місцях, – поінформував начальник ВУВКГ. – За день встановлюємо десь до п'яти плит. Це тільки початок роботи.
До речі, у 2007 році замінено майже 460 кришок. І в нинішньому році роботи очікується не менше, все з тієї самої причини – кількість вкрадених кришок може до кінця року потроїтися... В'ячеслав Михайлович розповів про те постійне занепокоєння розв’язанням питання, яке виявляє міська громада. Тільки от дало б це позитивний ефект хоча б у нинішньому році. Прикро, що самі ізмаїльці частенько виявляють неповагу до свого будинку, до своєї вулиці, до свого міста.
– Знаєте, скільки сміття нам доводиться витягати з відкритих люків, – поскаржився керівник. – У нас же, як заведено – один відро сміття у неврахованому місці викинув, а за ним – решта. А потім ходимо, обурюємося... А як співробітникам ВУВКГ?
