НОТАРІАЛЬНА ТАЄМНИЦЯ: КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНІ ЗАСОБИ ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ
Закон України «Про нотаріат» (ст. 5, ст. 8) встановлює обов’язок та порядок додержання таємниці здійснення нотаріальних дій. Причому, мова йде про обов’язки нотаріусів та інших посадових осіб, що вчиняють нотаріальні дії, дотримуватися таємниці цих дій. Аналогічні положення містяться в Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Зокрема, в п. 7 зазначено, що нотаріуси зобов’язані додержуватися таємниці нотаріальних дій та відомостей, одержаних ними у зв’язку з їх вчиненням. В п. 8 Інструкції уточнюється, що нотаріуси зобов’язані зберігати в таємниці відомості, одержані ними у зв’язку з вчиненням нотаріальних дій. Таємниця нотаріальних дій (нотаріальна таємниця) представляє собою професійну таємницю, тобто таку, що довірена представникам певних професій.
Розслідування злочинів передбачає отримання інформації різноманітними способами. В кримінально-процесуальній діяльності відомості можуть бути отримані за допомогою проведення як вербальних (допит, очна ставка та ін.), так і невербальних слідчих дій (слідчий огляд, виїмка та ін.).
Отримання відомостей від нотаріуса відзначається специфікою.
Кримінально-процесуальне законодавство не передбачає такої слідчої дії, як допит нотаріуса. Необхідно пам’ятати, що свідки-нотаріуси мають особливий статус. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 69 Кримінально-процесуального кодексу України не можуть бути допитані в якості свідків адвокати та інші спеціалісти в галузі права, що мають за законом право надання правової допомоги особисто або за дорученням юридичної особи, нотаріуси, лікарі, психологи, священнослужителі – з приводу того, що їм довірено або стало відомо при здійсненні професійної діяльності, якщо вони не звільненні від обов’язку зберігати таємницю особою, що довірила їм ці відомості. Тобто представники вищезазначених професій можуть бути допитані тільки тоді, коли особа, що довірила їм певні відомості, дає згоду на їх допит за цими обставинами. Така згода має надаватися в письмовому вигляді та долучатися до справи.
Допит має здійснюватися у відповідності до його предмету, комплексу обставин, що необхідно встановити у справі. Свідок може бути допитаний про обставини, що необхідно встановити, в тому числі про факти, що характеризують особу підозрюваного чи звинуваченого. Не допускається підміна процесуальної фігури, коли свідка-нотаріуса допитують про факти вчиненого ним злочину.
В процесі розслідування злочинів, в більшості випадків виникає необхідність у вилученні певних документів та інших об’єктів. Так, згідно з Законом України «Про нотаріат» (ст. 8) та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусам України (ст. 7) на письмову вимогу суду, господарського суду, прокуратури, органів дізнання і слідства довідки про вчинені нотаріальні дії та документи видаються у зв’язку з кримінальними, цивільними або господарськими справами, що перебувають у їх провадженні. Таким чином, довідки та документи можуть бути видані тільки після порушення кримінальної справи, а також, якщо ця інформація має значення для розгляду справи. Документи не можуть бути вилучені не процесуальним шляхом. У випадках, коли необхідне вилучення документів провадиться виїмка. Відповідно до ст. 178 КПК України виїмка провадиться за вмотивованою постановою слідчого, або судді (в примусовому порядку).
Одним із способів отримання доказової інформації є обшук. Відповідно до ст. 177 КПК України обшук проводиться в тих випадках, коли є достатні підстави вважати, що об’єкти пошуку знаходяться в певному приміщенні, або у певної особи. Обшук пов’язаний з певним порушенням прав громадян на недоторканність житла, особи та ін., а також характеризується наявністю конфліктної ситуації.
Про проведення обшуку чи виїмки слідчий складає протокол у двох екземплярах. Отримання екземпляру протоколу гарантує особі, у якої було проведено обшук чи виїмку, право на своєчасне оскарження дій слідчого.
Таким чином можна говорити про те, що кримінально-процесуальні способи отримання інформації, пов’язаної з нотаріальною діяльністю, не в повній мірі відповідають вимогам нотаріальної таємниці та процесуальним гарантіям, часом порушуючи нормальну роботу нотаріуса та нотаріальної контори. Нотаріальна таємниця має бути надійно захищена на законодавчому рівні. Проте чинний Кримінальний кодекс України не передбачає кримінальну відповідальність за розголошення нотаріальної таємниці.
Відділ нотаріату Головного управління юстиції в Одеській області
СОЦИАЛЬНЫЕ ОТПУСКА
– Кроме отпусков, которые мы называем профсоюзными, есть еще и социальные отпуска. Кому они предоставляются?
Иван ЯРЕМЕНОК,
Фрунзовский район
Украина является социальным государством (ст. 1 Конституции Украины). Принцип социальности при этом предполагает заботу государства и общества о гражданах, которые нуждаются в помощи в связи с возрастом, состоянием здоровья, социальным положением, недостаточным обеспечением средствами существования и т.д.
В контексте настоящей статьи пойдет речь о предоставлении социальных отпусков – как важных социальных прав и гарантий с оплатой за счет государственных бюджетных средств.
Итак, к социальным отпускам относятся:
1. Отпуск в связи с беременностью и родами, который в народе принято называть просто «декретным отпуском» (ст. 17 Закона Украины «Об отпусках»). Суммарная его длительность – 126 календарных дней: 70 дней – до родов и 56 дней после родов. Как правило, этот отпуск предоставляется сразу на весь указанный период. Если роды оказались осложненными или на свет появились двое или больше детей, то послеродовой отпуск увеличивается еще на 14 календарных дней – до 70 дней. У женщин, отнесенных к І – ІV категориям лиц, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы, отпуск в связи с беременностью и родами продолжается 180 календарных дней (90 – до родов, и 90 – после).
2. Отпуск по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста (ст. 18 Закона Украины «Об отпусках»). Предоставляется по желанию женщины после окончания отпуска в связи с беременностью и родами. Этот отпуск может быть использован полностью или частично также отцом ребенка, бабушкой, дедом, другими родственниками, фактически ухаживающими за ребенком, или лицом, усыновившим либо взявшим под опеку ребенка. По желанию женщины или лица, которое фактически ухаживает за ребенком, они могут работать на условиях неполного рабочего времени или дома (с оплатой труда пропорционально отработанному времени). При этом за ними сохраняется право на получение пособия в период отпуска по уходу за ребенком. Если ребенок нуждается в дополнительном домашнем уходе, то женщине, по ее заявлению, должны предоставить отпуск без сохранения заработной платы на срок, определенный в медицинском заключении, но не более чем до достижения им возраста 6 лет.
3. Дополнительный отпуск работникам, имеющим детей (ст. 19 Закона Украины «Об отпусках»). Отпуск продолжительностью 7 календарных дней без учета праздничных и нерабочих дней предоставляется женщине, которая работает и имеет двух и более детей возрастом до 15 лет или ребенка-инвалида, или женщине, которая усыновила ребенка, или отцу, который воспитывает ребенка без матери, а также лицу, которое взяло ребенка под опеку. При наличии нескольких оснований для предоставления этого отпуска его общая продолжительность не может превышать 14 календарных дней.
Оформление всех указанных выше отпусков производится на основании соответствующего заявления путем издания приказа (распоряжения).
Отдел кадровой работы и государственной службы Главного управления юстиции в Одесской области
«АКТУАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ОПОДАТКУВАННЯ ПДВ. ПОРЯДОК ВИПРАВЛЕННЯ ПОМИЛОК У ПОДАТКОВІЙ ДЕКЛАРАЦІЇ З ПДВ»
Пропонуємо найбільш актуальні відповіді на запити, що надходять у державну податкову адміністрацію в Одеській області
1. Запитання:
Чи дозволяється зміна напряму відшкодування ПДВ шляхом подання уточнюючого розрахунку?
Відповідь:
Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» з 01.06.2005 р. визначено новий порядок відшкодування ПДВ, яким не передбачено можливості зміни напряму відшкодування податку за деклараціями, поданими платниками до податкових органів після 01.07.2005 р. Таким чином, платники ПДВ не мають права на складання уточнюючих розрахунків з метою зміни напряму відшкодування, оскільки зміна напряму відшкодування не може розцінюватися як виправлення помилки.
2. Запитання:
Що є базою оподаткування для товарів, які імпортуються на митну територію України?
Відповідь:
Згідно з пунктом 4.3 статті 4 Закону України “Про податок на додану вартість”, для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов’язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об’єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов’язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.
3. Запитання:
Чи може покупець – платник ПДВ за касовим чеком установленої форми, в якому зазначено загальну вартість придбаних товарів з урахуванням ПДВ у розмірі 240 грн, віднести до податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 40 грн, зазначену в цьому чеку, без наявності податкової накладної?
Відповідь:
Згідно зі статтею 7 Закону «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Нацбанком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є: транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, що виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форму встановлено міжнародними стандартами; касові чеки, які містять суму платежу за поставлені товари (послуги), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна вартість поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 грн за день (без урахування ПДВ).
Таким чином, касовий чек відповідної форми, що містить суму платежу за поставлені товари (послуги), яка дорівнює 200 грн, та загальну суму нарахованого ПДВ у розмірі 40 грн, є підставою для віднесення покупцем – платником ПДВ зазначеної в ньому суми ПДВ до податкового кредиту без наявності податкової накладної за умови виконання норм п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ.
4. Запитання:
Чи має право на податковий кредит платник ПДВ за податковою накладною, яку надано після закінчення строку позовної давності?
Відповідь:
Строки давності та їх застосування встановлено ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Норми цієї статті застосовуються до порядку визначення податкових зобов’язань, а також повернення надміру сплачених або відшкодованих податків і зборів (обов’язкових платежів).
Враховуючи, що сума ПДВ, віднесена за податковою накладною до податкового кредиту, впливає безпосередньо на розмір податкових зобов’язань платника, строки позовної давності також поширюються і на податкову накладну.
Отже, сума ПДВ за податковою накладною, отриманою після закінчення строку позовної давності (1095 днів), не зараховується до складу податкового кредиту.
5. Запитання:
Як відобразити 5-відсотковий штраф у сумі 10 коп. (за заниження податкового зобов’язання з ПДВ на 2 грн) в уточнюючому розрахунку, адже він заповнюється у гривнях?
Чи треба сплачувати таку суму штрафу?
Відповідь:
Згідно з підпунктом 4.4 пункту 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.2005 №166, якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов’язаний подати в порядку, встановленому для подання декларацій з ПДВ, уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок заповнюється аналогічно декларації з ПДВ, тобто показники проставляються у гривнях без копійок, з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.
Сплачувати штраф у розмірі 10 коп. не потрібно, оскільки він не вказується в уточнюючому розрахунку, тому не є узгодженим податковим зобов’язанням.
Якщо сума помилки незначна (до 100 грн), то її доцільно відобразити не в уточнюючому розрахунку, а в складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період, протягом якого таку помилку було самостійно виявлено.
ДПА в Одеській області
