З високих трибун часто звучать гарні слова про потужний науковий потенціал нашої країни. Однак одні говорять, а другі роблять. В Одесі багато років успішно працює Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського Національної академії наук України, яким керує академік С.А. Андронаті.
Однією з основних тенденцій у сучасній хімії є створення нових матеріалів і технологій. В інституті є спеціальні відділи, що займаються цією проблемою. Особливу увагу одеські вчені приділяють наноматеріалам і нанотехнологіям – підприємство «Нові матеріали і технології» налагодило випуск оптичних покриттів. А в лабораторії теоретичної хімії працюють із інформаційними технологіями. Такі розробки допоможуть передбачити властивості нових речовин і сконструювати нові матеріали. Як відомо, інститут займається створенням лікарських препаратів у співпраці з ВАТ «ІнтерХім». Це підприємство повного циклу працює за найсучаснішими міжнародними стандартами. Продукція, у яку вкладено працю одеських хіміків, може бути реалізована в провідних країнах світу.
– Розробка нових ефективних ліків потребує дуже серйозних витрат, приблизно один мільярд доларів, – розповідає заступник директора з науки Фізико-хімічного інституту ім. О.В. Богатського Віктор Кузьмін. – На створення такого препарату йде до п’ятнадцяти років. Спочатку вчені роблять так званий скринінг, тобто перевіряють величезну кількість хімічних сполук. Наступний етап – аналіз спеціальних властивостей. Потім дослідники переходять до передклінічних і клінічних випробувань. Як кажуть, час і гроші.
Інститут користується великим міжнародним авторитетом. Вже зараз закордонні партнери запрошують наших фахівців для консультацій. Наука не стоїть на місці, і одеські вчені спрогнозували деякі види антивірусних препаратів. Але в Україні поки що немає фармацевтичних фірм, готових вкласти кошти – і чималі – у подальші кроки з виробництва ліків.
В. Кузьмін визнає, що інститут має і фінансові, і кадрові труднощі. На початку дев’яностих хтось із співробітників виїхав на Захід, хтось облишив науку і пішов у бізнес. На щастя, останнім часом ситуація змінюється. Знову, як і раніше, у науку приходять молоді ентузіасти, масового відтоку за кордон вже немає.
Українські фахівці тепер можуть виїжджати в закордонні відрядження, проходити стажування, запозичувати досвід колег і ділитися своїми напрацюваннями. У нашій країні доходи вченого невеликі, і тут виручають гранти, які інститут одержує в конкурентній боротьбі. Гроші на дослідження виділяють такі фонди, як INTAS, CRDF та інші. Допомагає знайти закордонних партнерів і Український науково-технологічний центр. Звичайно, не всі проекти наших хіміків одержують схвалення закордонних фондів. Проте, у цій сфері можна заробляти гроші, заохочувати працівників.
А як же рідна держава? Фундаментальні наукові дослідження інституту ім. О.В. Богатського фінансуються винятково з бюджету. В основному, це кошти Національної академії наук. Звичайно, їх недостатньо. Інститут не в змозі придбати сучасні дорогі прилади. НАН виходить із ситуації так: закуповує потрібне обладнання для однієї наукової установи, а колеги з інших НДІ приїжджають і працюють. Зараз в інституті імені О.В. Богатського готують до експлуатації препаративний хроматограф. А ось для досліджень спектрів ядерно-магнітного резонансу доводиться їздити до Києва. Гранти і доходи від виконання комерційних замовлень дозволяють купувати досить недешеві реактиви.
Активно працює Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро з дослідним виробництвом, науково-технічний інженерний центр «Водообробка». Продукція цих структурних підрозділів має успіх не тільки на внутрішньому ринку, але і за кордоном. Фізико-хімічний інститут імені О.В. Богатського, переживши важкі дев’яності, залишається лідером вітчизняної хімічної науки.
