НЕЗВАЖАЮЧИ НА ОБ'ЄКТИВНІ ПЕРЕПОНИ
На відміну від північних областей України, жнива у південних районах Одещини йдуть на повну силу. Тут, як було відзначено на нещодавній республіканській селекторній нараді, величезна увага приділяється якості зерна із урахуванням його вологості. Жнивна погода нинішнього року поки що сприяє аграріям цього регіону. Задіяно 214 одиниць власної імпортної та вітчизняної збиральної техніки. Окрім того, для збирання нового врожаю залучено зі сторони понад 100 комбайнів.
Щоправда, як у більшості відзначають аграрії Саратського району, через високий травостій та значне полягання дозрілих озимих, продуктивність роботи комбайнів дещо знижена. Однак навіть за виниклих складнощів за день по району вдається збирати врожай на 2200 – 2500 гектарах. За таких темпів, уточнюють фахівці, жнивні роботи вдасться завершити за два тижні.
У день проведення республіканської селекторної наради із 64202 га площ зернових колосових зібрано 16%. На даний час із показниками 54,9 ц з га лідирує за врожайністю СВК «Сергіївка». У середньому 49,4 ц з га збирають у СВК «Рассвет», у ТОВ «Агропрайм» та «Прогрес», відповідно, беруть по 43,1 та 40,1 ц на круг. При цьому середня врожайність у районі досягає 34,6 центнера з га.
У порівнянні із минулорічними цифрами ці показники досить оптимістичні. Наприклад, до завершення жнив минулого року середня врожайність у СВК «Сергіївка» становила 25,4 центнера, у «Дружбі» – 24,9, у ТОВ «Успенівське» по 24,6 центнера з га.
Керівники СВК «Родина», СВК «Дружба», ВАТ «Мирний», СВК «Победа» та СВК «Росія», які прибули на селекторну нараду, повідомили, що роботи у очолюваних ними господарствах, за середньої врожайності 33 – 35 центнерів з гектара, вдалося завершити на 25 – 30% збиральних площ. Як відзначили керівники даних сільгосппідприємств, обіцяна урядом стабілізація цін на пальне за рахунок виділення 200 тисяч тонн бензину зі стабілізаційного резерву, навряд чи виявиться вирішальною у найближчі жнивні тижні для регіонів, де жнива йдуть на повний хід. При цьому, незважаючи на об'єктивні перепони, саратські аграрії не втрачають надію на успіх і розраховують першими серед районів області зібрати перші 100 тисяч тонн хліба і нинішнього року.
Наш кор.
ТАКА РОЗМОВА ВИХОДИТЬ ПРО БУХАНЕЦЬ ХЛІБА ТА ПЛЯШКУ ВОДИ...
Втомлене червневе сонце котиться на спочинок... Ніби слід комети, за стрімкою «нивою» сільського голови, що мчить польовою дорогою, тягнеться курний хвіст. Василь Комаров поспішає до свого рідного СВК «Росія», повертаючись із сесії райради. Після депутатських справ на нього чекають нові турботи.
– Чи встигнемо до комбайнів, щоб зробити кілька знімків? – запитую голову СВК.
– Не треба хвилюватися! – відповідає Комаров і перестає супитися. – Люди і техніка до ночі нікуди не подінуться, а головний агроном з головою в жнива раніше півночі спати не вкладаються. Ось фототехніка б ваша не підвела!
На минулій сесії Саратської райради, що тішило серце Василя Костянтиновича, було дано високу оцінку стану справ у Кулевчі. Мова йшла про швидке відновлення кризового в недавньому минулому сільгоспвиробництва. Отже, частка похвали адресована і Комарову, який двічі поспіль підняв з руїн спочатку СВК «Прогрес» у Миколаївці-Новоросійській, а потім і практично зруйновану «Росію» у Кулевчі. Скільки сил і здоров'я довелося витратити на це, відомо лише самому Комарову. По його очах бачу, що він дуже задоволений золоченою стіною озимої пшениці, яка відкрилася погляду. Як і смарагдовою непроглядністю силосної кукурудзи, просторим наділом гороху, тугими стеблами соняшнику, із золотинками пелюстків, які вже прокльовувалися.
– Добра пшеничка! Зараз до цілковитої кондиції на корені дозрівають 3 тисячі гектарів. Ще трохи часу, і хліб ляже в засіки. А на площах близько 1500 га завершуємо збирання озимого ячменю. Є 500 га ярового ячменю, 800 – гороху і 1000 – ріпаку, – розповідає повеселілий Комаров.
Під'їжджаємо до рапсових полів, схожих на непрохідні дротові загородження. Тут нас зустрічають головний агроном Іван Качанов і керуючий Дмитро Коколан. Кілька разів, немов за ритуалом, переходячи з місця на місце, вони по черзі сідають навпочіпки біля крайки акуратно зрізаних, пустотілих ріпакових стержнів. Комаров уважно перетирає між пальцями ґрунт:
– Непогано працюють комбайнери, – говорить він, – зерно при збиранні у ґрунт не просипається. Отже, втрати будуть мінімальні. А це – економія до скарбнички господарства. Доводиться рахувати кожну копійку. Дорожнеча на пально-мастильні матеріали – головний біль. Вона рубає на корені надії на гідний прибуток.
– Лише уявіть, – міркує голова «Росії», – сьогодні в зарахунок за ячмінь на хлібоприймальному підприємстві беруть по 1 грн 10 копійок, тоді як за літр солярки потрібно віддати 6 гривень 60 копійок! Як може аграрій витримати такий натиск, щоб виростити і зібрати гідний урожай? А де ж держава, яка до сьогоднішнього дня не виплатила дотації на ярі і горох?
Розмова тоне в шумі одного з «джон дірів», що наближалися. Таких сільгоспмашин у нинішньому році до «Росії» залучено 15. Є комбайни з Полтави, Саврані, Одеси. За оренду одне господарство при збиранні зернових колосових виплачує 270 гривень за гектар. Збирати ріпак коштує дорожче, по 320 – 350 гривень за га.
– Які показники врожайності цього року? – запитую, дивлячись на якісну роботу імпортної сучасної машини.
– Ми зібрали близько 30% площ. Є різні ділянки. Ріпаку, наприклад, збираємо в середньому по 22 ц із га. Озимий ячмінь сорту «Луран» і «Достойний» дав по 55 центнерів. А ось торішній елітний насіннєвий матеріал сорту «Росава» і «Основа» у нинішній першій репродукції відстає за врожайністю. І дає приблизно 30 центнерів з га.
Проїжджаючи повз дозрілу для збирання люцерну, цікавлюся заготівлею кормів і справами тваринників «Росії», яка завжди славилася поголів'ям. Новини виявилися прикрими. Лише за минулі 3 останніх місяці збитки в галузі по господарству склали 140 тисяч гривень.
– А ось тепер і порахуйте, скільки ж збитків набіжить за рік? – обурюється Василь Костянтинович, – сьогодні у нас 170 голів ВРХ і 1500 свиней. Звичайно, пускати поголів'я під ніж ми не маємо наміру. Але як без державної допомоги, розумних економічних механізмів утримати галузь від знищення, просто не збагну! А пайовики, робітники «Росії» чекають, щоб з ними розрахувалися по зарплаті і за земельні паї. Ось торік, наприклад, ми давали на пай по 1,5 тонни зерна. Ясна річ, і цього року менше не дамо. Але ж хотілося дати більше! Як шкода, що основний врожай змушені повертати за пально-мастильні матеріали, отрутохімікати, нині «золоті» за ціною. А скільки коштує обприскування і т.д. і т.п. Бачите, яка сумна розмова в нас виходить...
Залишаючи виплекані трудівниками «Росії» поля, я згадала розказане Василем Комаровим:
– Нещодавно по телевізору бачив цікавий момент. Показують на екрані буханець хліба і пляшку води, що зовсім рівні за продажною ціною. Як же це несправедливо з урахуванням вартості витратного механізму і важкої людської праці сільгоспвиробника! Ось і подумалося мені, доки в державі пляшка води невідомого походження буде дорівнювати трудовим затратам хлібороба, справедливості не чекай...
Тетяна ГУРІЧЕВА, власкор «Одеських вістей», Саратський район
ПІСЛЯ СВЯТА – У ЗАГІНКУ
28 червня хлібороби НВФ ТОВ «Зеленогірське» відзначили подвійне свято – День Конституції і свято першого снопа. Цього дня на лінійку готовності вишикувалися п’ять комбайнових екіпажів, очолюваних Михайлом Чумаком, Станіславом Караушем, Іваном Кошняну, Анатолієм Шевченком, Володимиром Коваленком, водії, механізатори та ряд інших працівників, які задіяні у нинішній жнивній кампанії і яким доведеться жнивувати майже на 2,5 тисячах гектарах ранніх зернових. На підході ще один потужний зернозбиральний агрегат марки «Массей Фергюсон» (комбайнер Анатолій Кір’як), вартістю близько двох мільйонів гривень, якого придбали напередодні жнив. Планується завершити збирання хлібів у стислі агротехнічні терміни і засипати в засіки понад 11 тисяч тонн збіжжя.
– Попри всі прогнози, ми виростили непоганий врожай, – розпочав свій виступ перед жниварями директор товариства Олександр Манзар. – Нам не вперше разом жнивувати, тому впевнений, що урожай зберемо власними силами без залучення найманих комбайнів. Нинішнього сезону навантаження на техніку буде велике – 450 гектарів, тож усім доведеться добряче попрацювати, щоб заробити і принести додому непогані гроші. Згідно з розрахунками, комбайнер щодня зароблятиме в межах 350 – 500 гривень. Це гарний стимул для плідної праці, тим більше, що жнива, як кажуть, рік годують.
Головний агроном Віктор Рибальченко акцентував увагу на дотриманні термінів і темпів жнив, від яких залежить валовий збір зерна. За його словами, якщо збирати по 25 гектарів за зміну, то жнива завершаться за 26 робочих днів. А затягування термінів призведе до 20-відсоткових втрат. Складність нинішнього жнивування заключається і в тому, що комбайнувати доведеться ще й на новоселівських і познанських ланах. Види на врожай добрі. Лише обкоси дали близько сорока центнерів з гектара, а в цілому очікується середня врожайність – 35.
Велику зацікавленість у механізаторів викликали оплата праці учасників жнив та умови змагання між комбайновими екіпажами, про що докладно розповіла головний економіст Ірина Розгон. Нинішнього року заробітна плата досить непогана і при виконанні виробничих планів може сягнути для комбайнера десяти тисяч гривень без натуроплати.
Також говорилося про збереження та облік зерна, дотримання правил безпеки в полі, роботу гарманів.
У свою чергу, керівники рільничих бригад Олександр Грекул і Оксана Толмаченко додали, що техніка відремонтована і добре відрегульована. За її справністю слідкуватимуть кваліфіковані слюсарі, зварювальники і токарі єдиної в районі майстерні з ремонту техніки, яка ще збереглася в цьому господарстві.
Отримавши напутні слова і побажання доброго ужинку, хлібороби на своїх “ДОНах”зайшли у загінку.
Почалися жнива.
Юрій ФЕДОРЧУК, власкор «Одеських вістей», Любашівський район
