Відповідно до «Схеми планування територій Одеської області», виконаної фахівцями київського інституту «Діпромісто» і розрахованої на найближчі 20 років, наш регіон розподіляється на чотири умовні зони: урбанізації, курортно-реабілітаційних закладів, транспортну і прикордонної співпраці.
Зрозуміло, розташовані біля морського узбережжя міста стануть стрижневими для розвитку курортно-рекреаційної складової області. У цьому зв’язку особливу зацікавленість викликає Білгород-Дністровський район з курортною зоною від причорноморського селища Затоки до села Миколаївки. До речі, його територією пройде і міжнародний транспортний коридор зі спорудженням мосту через Дністровський лиман.
Сьогодні завершується обговорення фахівцями проекту Генерального плану розвитку Білгород-Дністровського району. Попереду – громадські слухання з подальшим затвердженням документа на сесії райради. При цьому досить тривожно звучить тема Будакської коси – унікальної рекреаційної території, яка не має аналогів на морському узбережжі не лише в Україні.
Розвиток Будакської коси довжиною у 15600 метрів, яка розділяє узбережжя Чорного моря і Будакського (Шаболатського) лиману, вважається найважливішим пріоритетом подальшого соціально-економічного розвитку району. Але стартові позиції такого перспективного починання мають об’єктивні складнощі: ширина Будакської коси коливається від 70 до 140 метрів і, згідно зі статтею 88 Водного кодексу, повністю входить до прибережно-захисної смуги. Деякі вчені, зокрема доктор географічних наук, професор Одеського національного університету ім. Мечникова Юрій Шуйський, висловлюють думку, що спорудження котеджів на піщаних мілинах Будакської коси в найближчому майбутньому негативно вплине на екологію регіону. Але на цей час головним існуючим лихом на косі при цілковитій відсутності інфраструктури стали стихійна і часто незаконна забудова, самозахоплення земельних ділянок, які увійшли в норму.
Сьогодні із 76 оздоровчих закладів району 47 розташовані саме на Будакській косі біля селищ Затоки і Сергіївки, а також біля села Курортного. Згідно з офіційною статистикою торік в оздоровчих закладах району загалом відпочило 60 тисяч чоловік. Однак тіньові цифри виявляються зовсім іншими. Разом із приватним сектором і стихійними туристами район прийняв відпочивальників фактично у п’ять разів більше! Це свідчить про великі перспективи і потенційні можливості курортного потенціалу району. Голова Білгород-Дністровської РДА Володимир Зінченко вважає, що вирішення головних проблемних питань Будакської коси має стати одним з основних напрямів роботи місцевих органів влади. Особливу увагу треба приділити саме наявності документів на землекористування і законності забудови територій.
ПОВЕРНУВШИ ІСТОРІЮ НАЗАД
Нещадна експлуатація комплексу природних і техногенних факторів Будакської коси активно розпочалася ще у 1975-95 роках, коли питання екології практично не порушувалися. В умовах незалежної Української держави «байдужість» керівництва до питань освоєння одного з унікальних рекреаційних місць українського Причорномор’я, виявилося на руку новоявленим ділкам, які швиденько зрозуміли, як можна колгоспні бази відпочинку перетворити на приватні. Або, скажімо, прихопити десяток-другий безцінних метрів пляжної земельки, побудувати «готель» з вигребом у дворі або цистерною для збирання каналізаційних вод, що має пряме сполучення з Будакським лиманом. Головним завданням нуворишів, які прийшли на узбережжя, залишалося «застовпити» територію і, користуючись недосконалістю законодавства, побудувати потім капспоруду, щоб згодом через суди узаконити приватну власність.
В результаті такої активності, сучасним спадкоємцям дістався досить занижений рекреаційний потенціал у переважній більшості з відсутністю елементарних санітарних умов. Серед щасливчиків, які одержали «золоті» метри Будакської коси, чимало товстосумів і високих чинів. Лише протягом 2004-2005 років Білгород-Дністровською РДА укладено 13 договорів купівлі-продажу на земельних ділянках загальною площею 12,548 га у районі коси, що розташована неподалік від Затоки.
Тривалий час проблема не розв’язувалася. Спробувало розібратися в забудові коси близько двох років тому нинішнє керівництво Білгород-Дністровської РДА. Почалася інвентаризація використання всіх ділянок і наявних будівель напередодні конкурсу для визначення інвестора-замовника на право складання контракту щодо розробки Генплану курортно-рекреаційної зони з розвитком Будакської коси. В результаті, з’явився досить об’єктивний документ, але він далеко не всім сподобався. Були поставлені крапки над «і» щодо землекористування або будівництва на піщаній косі, як і будь-яких законодавчих відхилень у документації із вказівкою порядкового номеру, прізвища, назви фірми. Але серед незадоволених опинилися «гучні» прізвища. Ось чому керівництву району довелося шукати підтримки серед перших осіб області.
На Будакській косі на початку червня було проведено виїзне засідання постійної комісії облради з питань туризму, курортів, рекреаційних зон і готельного господарства. На ньому йшла мова про порушення земельного, природоохоронного і цивільного законодавства України при користуванні і забудові земельних ділянок, розташованих на косі. Перед чиновниками обласного і районного рівня життя поставило архіскладне завдання: як практично накласти створене в «Діпромісті» лекало генерального плану щодо розвитку курортно-рекреаційної зони Будакської коси на існуюче самозахоплення і «нахаббуд»?
РАДІ Б ДО РАЮ...
Краєвидами (у прямому і переносному значенні) унікального творіння природи приїжджі чиновники намилувалися сповна. І про те, що нинішнє використання природних ресурсів на Будакській косі повинно бути припинено негайно і безповоротно, говорилося багатьма учасниками наради, у роботі якої взяли участь Микола Скорик – голова облради, Максим Степанов – перший заступник голови облдержадміністрації, Юрій Івушкін – голова постійної комісії облради з питань забезпечення законності громадського порядку та боротьби з корупцією і організованою злочинністю, Володимир Яровий – начальник облуправління архітектури і містобудівної політики ОДА, Любов Засипка – головний державний санлікар Одеської області, Сергій Лихачов – начальник державної екологічної інспекції з охорони навколишнього середовища Північно-західного регіону Чорного моря, Василь Присяжнюк – прокурор Одеської області, Михайло Вовк – начальник Головного управління МНС України в Одеській області, Микола Дрьомов – заступник начальника управління з питань природокористування облради, Ігор Лисенко – начальник Головного управління земресурсів в Одеській області, Юрій Загоруйко – начальник управління облради з майнових відносин і багато інших керівників обласного рівня. З доповіддю виступив голова Білгород-Дністровської РДА Володимир Зінченко. Він обґрунтував необхідність створення єдиної структури – комісії, яка б координувала, аналізувала, ухвалювала рішення і ставила завдання. У підсумку проведеної інвентаризації, як підкреслив доповідач, виявлено хаотичну забудову з порушенням законодавства у сфері містобудування і архітектури. Вона провадилася без узгодження проектної документації і оформлення документів на землекористування. У деяких випадках виявлено нецільове використання земельних ділянок, відсутність документів на землекористування. При цьому головним для багатьох приватників залишається принцип: «будувати без дозволу, а згодом через суд одержувати право власності». У результаті подальше узаконювання споруд через суд призводить до втрати контролю влади над процесом будівництва. Чому таке відбувається, відповісти нескладно: «дах» багатьох забудовників виявляється настільки недосяжним, що районні чиновники виявляються просто безсилими.
Також проведена інвентаризація з’ясувала, що десятки років деякі суб’єкти незаконно користуються землею, не сплачуючи жодної копійки до бюджету. Унікальним за цинізмом випадком названо факт, коли як орендна плата за землю до райбюджету перераховувалося... три копійки! Санстан оздоровчих закладів, споруджених у більшості випадків у 70-х роках минулого століття, розцінюється як незадовільний. Лише 13 баз відпочинку, розташованих на косі біля селища Затока, мають власні джерела водопостачання, 4 бази відпочинку каналізовані на локальні очисні спорудження. Для вирішення питань капіталовкладень і залучення солідних інвестицій, оскільки Будакська коса освоєна лише на третину, голова Білгород-Дністровської РДА запропонував створити постійну комісію, до складу якої увійшли б контролюючі органи обласного і районного рівня, з метою аналізу і ухвалення рішень і заходів для усунення існуючих проблем.
Через два тижні на запитання кореспондента «ОВ» про результати роботи виїзного засідання перший заступник губернатора Максим Степанов роз’яснив:
– У результаті ухвалення «Схеми планування територій Одеської області» регіон одержує додаткові перспективи розвитку, серед яких і можливість використання унікальних причорноморських територій повною мірою. Сьогодні ми маємо повну документальну інформацію щодо інвентаризації об’єктів Будакської коси, яка була надана нам у досить короткий термін. Щоб будь-які кроки виявилися ефективними, їх варто вживати, лише аналізуючи ситуацію. Тим більше, якщо дії стосуються системи державного управління. Далі, в результаті рішень комісії, про створення якої просив Білгород-Дністровський район, владою будуть зроблені певні кроки.
Тим часом «перестановка меблів» тільки на Будакській косі почала одержувати гучний резонанс. Один з них – пікетування Білгород-Дністровської РДА на початку липня громадським об’єднанням «Івушка». Під час інвентаризації з’ясувалося, що після закінчення угоди оренди 2000-2004 років між РДА і Білгород-Дністровським сільгосптехнікумом на земельну ділянку 0,23 га, котра використовувалася для обслуговування бази відпочинку «Івушка», на місці колишніх 24 дерев’яних будиночків «Івушка» побудувала 52 капітальні споруди. На сьогодні за поданими позовами є позитивні рішення щодо знесення незаконно побудованих об’єктів і споруд. Але доки триває процес апеляційного протесту, забудова, підкріплена пікетами, триває й далі.
