Таким було гасло «Joіnt Danube Survey 2» – Другого міжнародного спільного інспектування Дунаю, яке об'єднало своєю ідеєю порятунку річки сотні міжнародних дослідників та експертів, а також уряди та мешканців усіх придунайських країн.
Головні чотири запитання, які цікавлять кожного мешканця Придунав’я, на які дала відповіді експедиція.
– Чи покращилася якість води з часу останніх досліджень у 2001 році?
– Так.
– Чи можна їсти дунайську рибу без ризику для здоров'я?
– Так. Але попередні хімічні дослідження у деяких регіонах необхідні.
– Чи можна плавати і купатися в Дунаї?
– Так. Але не скрізь.
– Що необхідно зробити для поліпшення ситуації?
Відповідь на це запитання дають підсумки роботи експедиції, які і пропонуємо вашій увазі, шановні читачі.
ЕКСПЕДИЦІЯ ТА ЇЇ ЗАВДАННЯ
14 серпня 2007 року в Регенсбурзі стартувало Друге міжнародне спільне інспектування Дунаю. Три судна експедиції пройшли понад 2375 кілометрів, відвідали 10 країн і зробили численні дослідження якості води, вивчаючи екологічний стан Дунаю. Завершилася експедиція наприкінці вересня в дельті Дунаю. Керівництво цією експедицією здійснювала ІCPDR (Іnternatіonal Commіssіon for the Protectіon of the Danube Rіver).
Друге міжнародне спільне інспектування Дунаю є найзначнішою науково-дослідною річковою експедицією. Одним із найважливіших завдань експедиції було надати Європейському співтовариству, а також багатьом іншим міжнародним організаціям актуальні, точні та порівнянні із попередніми дослідженнями дані про якість води для того, щоб до 2015 року було реалізовано програму, обговорену в "Рамковій директиві про водокористування", ухваленій Європейським співтовариством. Нагадаємо: головне завдання директиви – домогтися чистої води та доброго екологічного стану Дунаю. На підставі зібраних експедицією даних Міжнародна комісія щодо захисту Дунаю розробить "План управління водними ресурсами річки Дунай-2009" з метою зниження рівня його забруднення. Важливою метою експедиції було також привернення уваги громадськості до проблеми захисту та збереження цієї дуже гарної річки.
На той час, коли у вересні 2007 року було взято останні зразки проб у дельті Дунаю, до завершення роботи цієї новаторської експедиції було ще далеко. Відтоді дослідники в різних куточках Європи аналізували, систематизували та оцінювали зразки води, донних відкладень, рослин і всіляких живих істот, які мешкають у водах Дунаю. Вони продовжили роботу багатонаціонального екіпажу трьох дослідницьких суден, що забезпечили збір, збереження та первісне опрацювання зразків. Метою цієї величезної дослідницької роботи було одержати повну, достовірну та практично миттєву картину якості води Дунаю і його приток, а також життєдіяльності його мешканців. І це завдання Другому міжнародному спільному інспектуванню Дунаю вдалося успішно здійснити.
МАРШРУТ ТА ПУНКТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
На основній течії річки проби було взято у 96 пунктах, які розташовані на території 10 країн. Додатково було проведено дослідження ще у 28 пунктах на головних притоках Дунаю, таких як Морава, Драва, Тиса, Сава, Велика Морава, Аргес, Олт, Іскар, Русенскі Лом, Янтра та Прут.
Проби, взяті під час експедиції, а потім досліджені у найсучасніших лабораторіях Європи, містили в собі воду, донні відкладення, біологічні складові, змулені часточки, а також риб, молюсків і черепашок. У кожному з пунктів досліджень було взято по три проби: із середини русла річки, а також з обох її берегів.
Мешканці придунайських країн змогли також взяти участь у роботі експедиції, побувати на борту трьох дослідницьких суден і ознайомитися із сучасним обладнанням та методами досліджень. Такі зустрічі з екіпажами суден, а також презентації, прес-конференції та обмін думками відбулися в Регенсбурзі, Відні, Братиславі, Будапешті, Осієкі, Белграді, Турну Северині, Русе, Вилковому та Тулчі.
ЧИ ВІЛЬНИЙ ДУНАЙ У СВОЇЙ ТЕЧІЇ?
За всіх часів Дунай вважався примхливим та непокірним. Але, починаючи із шістнадцятого сторіччя, люди ведуть безперервну боротьбу із річкою. У результаті захисту від повеней, будівництва гідроелектростанцій та судноплавних каналів мешканці його берегів значно змінили природний напрям та русло річки. Усі ці зміни дуже вплинули на екологію річки, а також порушили природну її течію. Саме тому гідроморфологічне дослідження річки під час експедиції мало величезне значення.
Оцінка гідроморфологічного стану Дунаю була зовсім новою сферою досліджень, і провадилася вперше. Вчені досліджували фізичні характеристики русла річки, її берегів та стан природного водного потоку.
Згідно із "Рамковою директивою про водокористування" для досягнення статусу "доброго екологічного стану річки" лише "доброї якості води" недостатньо. Дуже важливо, щоб русло річки, наскільки це можливо, перебувало у своєму природному становищі й не було перевантаженим інженерними та гідротехнічними спорудами. Щоб забезпечити "добру екологію", Дунай та його притоки мають служити природним середовищем для характерних тварин і рослинності, і таким чином забезпечити звичайну структуру середовища.
У висновку експертів йдеться: лише 40% дослідженої території перебуває у доброму стані, причому нижній Дунай виглядає набагато краще у порівнянні із верхнім. Вчені зазначають, що ними виявлено досить великі ділянки річки, статус яких, загалом, позитивніший, ніж передбачалося раніше.
ЧИ БЛАКИТНИЙ ДУНАЙ
СЬОГОДНІ?
Залежно від світла, ділянки річки та часу доби Дунай виглядає блакитним або не дуже. І все ж таки звичніший колір річки – суміш зеленого із коричневим, з різним рівнем прозорості, що змінюється залежно від ділянки, погоди та пори року. Чи означає це, що Дунай забруднений? Зовсім не обов'язково – на всіх його ділянках. Хоча здебільшого, і це підтверджують результати досліджень, забруднення вод Дунаю залишається однією із найбільших його проблем.
Забруднення живильними речовинами, переважно азотом та фосфатами, знизилося протягом останніх двадцяти років. Хоча рівень, все-таки, удвічі перевищує зафіксований у 1950 році. Вміст азоту зростав протягом п'ятидесятих – середини вісімдесятих років, а потім, у дев'яності роки минулого сторіччя, почав поступово знижуватися, переважно у результаті змін в економіці країн Східної Європи, а також завдяки ефективнішій роботі очисних споруджень в Австрії та Німеччині.
Азотні мінеральні добрива, які використовують у сільському господарстві, та поголів'я худоби, яке зросло, – одни з основних причин забруднення річки харчовими відходами. Головна ж причина вмісту фосфатів у воді – стічні води великих міст. Практично по всій довжині річки рівень фосфатів на 20% перевищує той, який було відмічено у 1950 році.
Харчове забруднення, як правило, є причиною заростання водойм водоростями, що, у свою чергу, призводить до зниження вмісту кисню у воді, скорочення розмаїтості видів рослинності та тваринного світу Дунаю, а також до погіршення якості води.
Як останні дослідження, так і "Аналіз басейну річки 2004 року" показують наявність у воді сотень небезпечних субстанцій. Вони містять у собі різні пестициди, які використовуються для вирощування зернових, ріпаку, соняшнику, а також фруктів та винограду. Багато з них становлять серйозну небезпеку для довкілля і здоров'я людей. Рівень їх зростає із рухом вниз по Дунаю. Найтривожнішу концентрацію пестицидів було виявлено у притоках і рукавах нижнього Дунаю.
Довгострокові спостереження показують, що рівень пестицидів, починаючи із дев'яностих років, знизився на 40%, проте, за прогнозами вчених, він буде збільшуватися зі зростанням економіки країн дунайського басейну. Експерти закликають уряди придунайських країн звернути увагу на цей факт. Усі мають зрозуміти, що поліпшувати економічну ситуацію за рахунок забруднення навколишнього середовища та погіршення якості води – безперспективний шлях.
ФЛОРА ТА ФАУНА
Дунай як і раніше багатий різноманіттям видів рослинного і тваринного світу. Перше методичне дослідження фізичних характеристик кожного із видів, його розмірів та меж, дозволило виявити досить великі ділянки річки, на яких тваринний та рослинний світ як і раніше залишається у дуже доброму природному стані. Потрібно й далі докладати зусиль щодо відновлення збитку, завданого природі у заплаві річки в районах Відня, Мюнхена, на озері Belene Іsland та в дельті Дунаю, вважають експерти, при цьому потрібно прагнути домагатися доброго екологічного стану річки по всій її довжині.
У той же час наукове дослідження риб, вперше проведене на Дунаї, з’ясувало, що лише одна третина його території перебуває у доброму стані. На верхній ділянці Дунаю головною причиною негативного впливу є гідротехнічні споруди, на середньому та нижньому Дунаї – якість води. Відсутність "блукаючих" видів риб говорить про обмежений зв'язок між різними ділянками річки. Інший тривожний чинник – досить високий рівень вмісту ртуті у деяких зразках риб.
Той факт, що під час досліджень було виявлено багато видів риб та інших організмів, які раніше ніколи не мешкали у водах Дунаю, також потребує подальших дослідів, наукових досліджень та оцінки.
Аналіз макробезхребетних (водних комах, черв'яків, їстівних молюсків, равликів та інших безхребетних істот, які мешкають у донних відкладеннях) показав добрий стан якості води на 80% дунайської території. Щоправда, досить сильне органічне забруднення, яке вплинуло на живі організми, було зафіксовано на притоках Сіо, Янтра та Русенскі Лом. А на річці Аргес взагалі не було виявлено присутності жодних безхребетних – явний сигнал отруєння води.
На регульованих і не загачених ділянках макрофіти (планктони, інші дрібні елементи, які рухаються за течією або прикріплені до земної поверхні) часто відповідали вимогам "доброго екологічного стану". Однак ситуація є незадовільною на загачених ділянках річки вниз за течією від гідроелектростанцій.
Фітобентос – макроскопічні рослини, такі як водорості, що мешкають у поверхневому шарі води, на відміну від фауни – найбезпосереднішим чином реагують на поживні речовини, які потрапляють у воду, головним чином фосфор. Вони є явним показником заростання водойми водоростями. Оцінка екологічного статусу річки на підставі фітобентосу показала збільшення кількості поживних речовин у воді на великих ділянках Дунаю.
Аналіз фітопланктонів (мікроскопічних рослин у складі води) виявив добрий їхній стан на значній частині Дунаю.
На одній третині досліджуваних територій виявилися мікробіологічні забруднення, причина яких – водо-каналізаційні стоки великих міст. "Гарячими" точками названо ділянки Дунаю між Будапештом і Белградом, а також притоки Аргес та Русенскі Лом.
ХІМІКИ СТРИВОЖЕНІ
ЯКІСТЮ ВОДИ
На жаль, повідомляють хіміки, лише 44% зразків води відповідали стандарту "добра якість води", визначеному "Рамковою директивою про водокористування".
Хімічний аналіз розкрив значне збільшення концентрації нітратів, які рухаються вниз за течією по всій довжині Дунаю. У порівнянні із результатами досліджень 2001 року, виявлено порівняно високу концентрацію нітратів та нижчу концентрацію фосфатів.
Експертами Європейського співтовариства названо 33 особливо небезпечні субстанції або групи субстанцій, які увійшли до так званого "Пріоритетного списку ЄС". Одну із субстанцій у досить високій концентрації було виявлено практично в усіх пробах. У різних пунктах забору проб було виявлено низку хімічних сполук, рівень концентрації яких не відповідає нормам. Концентрацію різних металів, яка перевищує задані параметри, було виявлено лише у трьох пунктах досліджень. Втішніша, мабуть, інформація про концентрацію інших субстанцій із пріоритетної групи. Вони демонструють явну тенденцію до зниження у порівнянні із результатами, отриманими у 2001 році, особливо щодо органічних субстанцій.
ІНШІ ПАРАМЕТРИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Вивчалися також наслідки радіоактивного зараження, яке сталося у результаті Чорнобильської аварії в травні 1986 року. Порівняння результатів досліджень, які регулярно виконувалися у період із 1988 по 2007 рік, демонструють явне зниження вмісту радіоактивних речовин у донних відкладеннях Дунаю. Завдяки зниженню штучного радіоактивного рівня річки відсутня небезпека для здоров'я людей. Радіоактивні речовини природного походження, виявлені у донних відкладеннях самої річки і її приток, відповідають нормальній концентрації.
Результати екотоксичного аналізу донних відкладень показують незначний токсичний ефект.
Із курйозною, але у той же час дуже тривожною ситуацією зіткнулися дослідники Дунаю. Величезна кількість сміття та сміттєвих відходів, таких як пластикові пляшки і місткі, непридатні для використання предмети зустрічалися їм на різних ділянках річки. Незважаючи на те, що усе це плаваюче сміття не підлягає під жоден із існуючих параметрів оцінки якості води, цей тривожний "феномен" дуже насторожує і потребує найтерміновіших заходів.
ДОСЛІДЖЕННЯ ДУНАЮ – ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ
Із результатами наукової експедиції зараз працюють експерти та уряд придунайських країн, готуючи під керівництвом Міжнародної комісії із захисту Дунаю "План заходів щодо управління річкою Дунай-2009". Ця робота полягає у прагненні всіх її учасників з'ясувати: які конкретно заходи необхідні для зниження забруднення, а також для відновлення та захисту природного середовища. Нинішня експедиція надала учасникам цього процесу повну інформацію про стан Дунаю, що відіграватиме важливу роль в ухваленні остаточних рішень. Але ситуація на річці змінюється з кожним днем і необхідність подібних досліджень у майбутньому цілком очевидна. Тому міжнародною комісією із захисту Дунаю ухвалено рішення: забезпечити найсучаснішим обладнанням усі 40 станцій моніторингу, які безупинно здійснюють контроль за якістю води, а також провадити значні міжнародні дослідницькі експедиції, такі як "Joіnt Danube Survey 2", кожні шість років.
