Реклама медичних препаратів завжди некоректна, – переконана кандидат медичних наук, доцент, лікар вищої категорії Ірина ГОДЗІЄВА.
– На мій погляд, рекламувати лікарські засоби можна на медичних конференціях, засіданнях товариств, де зустрічаються медики і обговорюють свої професійні питання, – говорить Ірина Миколаївна. – Рекламувати ж лікувальні препарати по телебаченню – це заохочувати самолікування. А з урахуванням того, що сучасні медикаменти відрізняються і сильним впливом, і побічними ефектами, виходить, що заохочуються небезпечні експерименти над здоров’ям людей. Крім того, втрачається важливий чинник часу. Експерименти віддаляють час встановлення вірного діагнозу і призначення адекватного лікування. Я вже не кажу про вплив ліків на імунітет, генетику. Не випадково за кордоном список лікарських засобів, які ви можете придбати без рецепта, скорочено до мінімуму.
– Усі вже звикли до того, що імунітет у більшості з нас знижено. Отже, треба вживати імуностимулятори. Але чи корисно завжди стимулювати імунітет?
– На межі століть з’явилися нові інфекційні захворювання: ВІЛ, пташиний грип. Старі інфекції чудово пристосувалися до антибіотиків, набули нових властивостей. Багато захворювань стали протікати в хронічній формі. Ну хто, скажіть, міг припустити появу такої кількості хронічних гепатитів? Та і організм людини став інакше реагувати і на захворювання, і на методи їхнього лікування. Всі ці обставини треба обов’язково враховувати, якщо ми говоримо про рівень імунітету людини.
Буває, приходить на прийом жінка і одразу з порога говорить: «У мене імунітет на нулі». Повірити в таке я не можу, оскільки бачу квітучу жінку, із блискучими очима, чистою шкірою, білими зубами. Виявляється, її організм слабко реагує на респіраторні захворювання – без підвищення температури, якихось інших нездужань. У таких випадках не про недостатній імунітет треба говорити, а про його гіперфункцію. У таких людей треба розв’язувати проблему нормалізації імунної функції. Нервова, ендокринна і імунна системи тісно пов’язані між собою. І тому, якщо мова йде про жінку, доводиться з’ясовувати, як багато стресів їй доводиться переживати, який у неї спосіб життя, чи все гаразд в гінекологічній сфері. Нормалізувати функцію імунної системи можна лише в комплексі, індивідуально в кожному конкретному випадку.
Прийнято вважати (і навіть від лікарів це можна почути): що вищий рівень імунітету, то краще. Насправді в організмі людини є клітини-супрессори, які призупиняють активність імунної системи тоді, коли в цьому виникає потреба. Це дуже серйозний механізм внутрішніх взаємодій різних систем у нашому організмі, до кінця ще не вивчений. Тому настоянки ехінацеї, женьшеню, що найчастіше використовуються як рослинні імуностимулятори, не показані людям збудливим, схильним до істерик, гіпертонікам. Вони можуть викликати гіпертонічний криз, пароксизмальну тахікардію, істеричний напад.
– Про такі ускладнення писали, зокрема, при прийманні лимонника.
– Так, він показаний насамперед молодим людям. Для всіх інших його призначення виправдане лише після консультації лікаря.
– У мене склалося враження, що до імуностимуляторів люди звикають, як до наркотиків.
– Так, таким чином проявляється психостимулююча дія препаратів, виникає внутрішня зацікавленість у їхньому прийманні, хоча ефективність дії згодом, через звикання, зазвичай знижується.
– А як ставитися до такого розповсюдженого визначення, як «імунодефіцит»?
– Це надзвичайно рідкісне явище. Зазвичай йдеться про дисфункцію імунної системи: щось пригнічене, щось занадто активізоване. Потрібна дезінтоксикація. Правда, не шляхом тотальних чищень, мода на які мене вражає. Відбувається вимивання не лише патогенної, але і корисної флори. А обіцянки потім підсадити корисну флору, так і залишаться обіцянками, тому що зробити це надзвичайно складно. Тотальні чищення (я взагалі вважаю, що це слово треба забрати з лексикону лікарів) завдають великої шкоди імунній системі. Це поєднання сечо- і жовчогінних препаратів з колонотерапією. Застосування таких препаратів небезпечне, якщо є пісок або камінчики в жовчних протоках, сечоводах, про існування яких людина зовсім нічого не знає. Не випадково після промивань люди потрапляють до хірургічних відділень лікарень. Гідроколонотерапія особливо небезпечна і при онкологічних захворюваннях.
– Ірино Миколаївно, медики, як і раніше, захоплюються призначенням великої кількості лікарських препаратів. Іноді дивишся на призначення і думаєш: чи здатен все це витримати здоровий організм, не говорячи вже про хворого?
– Поліпрогмозія, про яку Ви говорите, зараз стала дуже розповсюдженим явищем. За поодинокими випадками, потрібні 2-3 препарати, не більше. Не можна забувати, що всі медикаменти, одночасно опинившись у шлунку пацієнта, настільки травмують слизисту оболонку, що часто наслідками такого наступу ліків стають і гастрити, і виразки, і дисбактеріоз. Тому краще, звичайно, обирати препарати комплексної дії.
