Держспоживстандарт намагається регламентувати дії багатьох виробників вершкового масла і згущеного молока щодо використання рослинних олій у виробництві своїх продуктів. Знижуючи за рахунок цього собівартість продукції, компанії не вказують на упакуванні інформацію про наявність рослинних жирів.
З 1 листопада набув чинності новий Держстандарт, що регулює використання рослинних жирів у виробництві вершкового масла і згущеного молока. Документ пропонує вказувати на упакуванні вміст рослинних олій і забороняє називати подібні продукти «вершковим маслом». Відтепер на упакуванні такого «масла» повинно бути написане «спред». Причому однаковим шрифтом з його власною назвою.
Звісно, не слід сподіватися, що вже на цьому тижні всі виробники перепакують свою продукцію. Нові правила передбачають перехідний період до 1 травня 2009 року, протягом якого виробники мають право використати старий пакувальний матеріал. Таке рішення було прийнято з метою мінімізації втрат підприємств.
Однак на цьому можливості відхилення від нового стандарту не закінчуються. Наприклад, на Куп'янському молочноконсервному заводі змінювати дизайн упакування не збираються. Це пояснюють тим, що правила є необов'язковими і мають рекомендаційний характер. Більш того, кожен з виробників має можливість затвердити технічні умови на виробництво продукції, які можуть і не відповідати ДСТУ.
– Виробник це вирішує на власний розсуд, – говорить Лариса Сафонова, керівник відділу зі стандартизації Держспоживстандарту України.
Тим часом застосування рослинних жирів поширюється на всі нові продукти. Якщо раніше найактивніше пальмові та інші олії використовувалися при виробництві вершкового масла, то зараз їх активно підмішують у згущене молоко.
Дослідження Держспоживстандарту підтвердило, що 60% цієї продукції не відповідає вимогам, а кількість рослинних жирів сягає 80-90%. Таким чином, компанії-виготівельники зменшують собівартість продукції.
– Виробники замінюють молочний жир на пальмову чи кокосову олію, молочний білок на сироватку, – пояснює Ірина Кравченко, перший заступник голови Держспоживстандарту. – Економічна ефективність таких операцій – близько 1 гривні на кожній банці.
Судячи з того, як розвивається ситуація, не за горами той час, коли відповідність ДСТУ перетвориться на серйозну конкурентну перевагу. Деякі виробники вже штампують на кришках банок зі згущенкою абревіатуру «ДЕРЖСТАНДАРТ». Залишилося подивитися, на чию користь зробить свій вибір споживач.
