ЛИШЕ ХОЛОДНОЇ ПОРИ
«Хочу пересадити вже сформоване п’ятирічне дерево – горобину. Як це краще зробити? Порадьте.
Едуард ГОДОВАНЕЦЬ»
Сформовані дерева називають великомірами. Вони мають високий зріст, розвинуті крону і кореневу систему. Садять їх лише холодної пори – з кінця листопада по лютий включно. Обов’язково з прикореневою земляною грудкою. Вона не повинна розсипатися. Причому, що більша буде грудка, то краще приживеться дерево. Важливо залишити якнайбільше коренів і всмоктувальних волосинок. Як правило, великоміри приживаються на новому місці протягом 4-5 років.
Ями для садіння копають такими, щоб у них вільно розмістилися корені дерев, що пересаджуються. Дно ям добре розпушують, а стінки роблять прямовисні. Дерево краще приживеться, якщо у яму для садіння буде засипана нова земля замість вибраної з неї.
ДОЧЕКАЙТЕСЯ ВЕСНИ
«У середині вересня посіяла шпинат і непокоюся: чи буде від нього пуття. Чи не краще його сіяти весною? З повагою,
Людмила Іванівна БОРЕЙКО»
Ви даремно переживаєте, шановна Людмило Іванівно. Як показує практика, шпинат добре зимує у грунті. Посіяне вами у грунт насіння повинно було прорости і до настання холодів утворити по 3-4 листочки. З таким «багажем» вони і повинні увійти у зиму, не боячись морозів. А вже у майбутньому квітні можна буде збирати соковитий і дуже корисний для здоров’я шпинат.
ЗАБЕЗПЕЧИТИ ЕФЕКТИВНІСТЬ
«Шановна редакціє, добре, що у розділі «У саду та на городі» було дано рецепт приготування бордоської рідини. Він правильний, але я хотів би додати, що приготовлений розчин потрібно обов’язково проконтролювати. Адже буває так, що після змішування мідного купоросу з негашеним вапном реакція виходить або кислою, або лужною. А при цьому бажаної ефективності при обробітку дерев і кущів не досягти. Плодоягідні рослини не позбудуться хвороб.
Готуючи бордоську рідину, потрібно домагатися нейтральної реакції. Вона перевіряється опусканням у приготовлений розчин червоних і синіх лакмусових папірців. Якщо реакція нейтральна, то ці папірці не змінюють свого кольору. А от якщо синій папірець почервоніє, означає, що реакція вийшла кисла і потрібно додавати вапняного молока. Коли ж червоний папірець посиніє, то вийшла лужна реакція і до розчину слід додати мідного купоросу. Після досягнення нейтральної реакції до бордоської рідини не можна доливати воду.
І ще така деталь: складові бордоської рідини потрібно розводити у воді, використовуючи дерев’яний або глиняний посуд, поліетиленовий посуд. Чому? Тому, що ця рідина роз’їдає залізо.
Ви пишете, що для зберігання бордоської рідини на якийсь час у неї треба кинути кілька шматочків цукру-рафінаду. Але найкраще використовувати її одразу ж після приготування.
З повагою, Микола ЦАБІЄНКО»
КАЗКОВИЙ ЕФЕКТ
«Вирішив позбутися волоського горіха – дуже вже затінює він частину ділянки. Але сусід не рекомендує цього робити і розхвалює горіх. Яка від нього користь?
Григорій СИТНИК»
Справді, волоський горіх має велику крону, і тому його саджають, з врахуванням цього, на краю ділянки. А користь від волоських горіхів дуже велика. Вони містять у собі ті цілющі кислоти, які благотворно діють на серце, очищають судини від шкідливого холестерину. Американський учений Г. Фразер, який проводив наукові дослідження, дійшов висновку, що ці горіхи сприяють подовженню життя на сім років. Для цього потрібно систематично з’їдати по три і більше горіхів п’ять разів протягом тижня. Погодьтеся, шановний Григорію Ситник, це просто-таки казковий ефект.
НЕВЖЕ ВОНИ РОЗУМІЮТЬ?
«Мій знайомий, у якого я побував на «фазенді», говорить, що він розмовляє з деревами, і вони його розуміють. Наприклад, коли пригрозив яблуні, що зрубає її, якщо вона не буде плодоносити, та постукав по стовбуру палицею, дерево зацвіло весною і порадувало господаря яблуками. Невже дерева нас розуміють?
Євген СТАДНИК»
Справді, досвідчені садівники проводять гласні і негласні розмови з рослинами, гадаючи, що вони впливатимуть на них. У кожного свій підхід до кожного дерева, куща, квітів. Наприклад, Олексій Георгійович Лапшин завжди говорить слова вдячності рослинам за врожай, бажає їм хорошого зимування і буйного квітування весною. І не випадково. Він знає про можливості дистанційної взаємодії між людиною і рослиною. Наприклад, доктор психологічних наук, професор В.Н. Пушкін довів це переконливими експериментами. В одному з них брали участь студентка Тетяна і добре відома всім нам рослина – герань. Дівчині, яка перебувала під гіпнозом, навіювалися різноманітні емоційні стани, а з листка герані одночасно списувалися біотоки.
Коли Тетяні навіювали, що вона дуже гарна, її обличчя виражало радість, з’явилася посмішка. У самий розпал її приємних переживань почав змінюватися біопотенціал контрольного листка рослини, і перо реєструвального приладу відхилилося від нульової лінії, потім почало «малювати» на паперовій стрічці хвилясту криву. За формою вона нагадувала шкірно-гальванічний рефлекс людини.
У цю мить гіпнотизер сказав, що раптом налетів сильний холодний вітер, стало холодно і незатишно. Обличчя Тані стало сумним, вона затремтіла. І квітка одразу ж сприйняла переживання людини, викликане стрімкою зміною позитивних емоцій на негативні. Висновок напрошувався мимоволі: у саду та на городі потрібно працювати з хорошим настроєм. Він передається рослинам, і вони будуть добре розвиватися і дарувати щедрий врожай.
У НАРОДІ КАЖУТЬ:
-Земля – тарілка: що покладеш, те і візьмеш.
-Хліб на хліб сіяти – не молотити, не віяти.
-Глибше орати – більше хліба жувати.
-Хто за календарем сіє, той мало віє.
-Хоч голодувати, а добрим насінням засівати.
-Посієш у погоду – більше приплоду.
-Пересів гірший за недосів.
