Як уже повідомляли «Одеські вісті», на базі ТОВ «Чубівське зерно» Котовського району відбулася науково-практична конференція, в якій взяли участь голови райдержадміністрацій, начальники управлінь агропромислового розвитку, начальники обласних служб, керівники базових сільгосппідприємств. З доповіддю про підсумки жнив виступив начальник Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Анатолій Новаковський.
– Завершено збирання ранніх зернових і зернобобових культур на площі 1069,6 тис. гектарів, – зазначив у своєму виступі Анатолій Григорович. – Валовий збір зерна становить 2638,1 тис. тонн, а середня урожайність склала 24,7 центнера з гектара.
За його словами, найвища урожайність досягнута в Овідіопольському районі – 32,4,в Савранському – 30,6, в Кілійському районі – 30,2 центнера з гектара. Тринадцять районів із 26 зібрали понад 100 тисяч тонн зерна, зокрема у Білгород – Дністровському районі понад 200 тис. тонн.
Валовий збір основної продовольчої культури – озимої пшениці становить 1205,5 тис. тонн при середній урожайність 27,2 центнера з гектара. Важливо також відзначити, що за даними хлібної інспекції 47 відсотків врожаю цієї культури відповідає за якістю вимогам стандартів продовольчої пшениці, що удвічі більше, ніж рік тому. Крім того, у дев’яти районах зібрано з кожного гектара зерна пшениці понад 30центнерів, зокрема у Білгород-Дністровському – 34,9, Овідіопольському районі – 34,7 центнера з гектара.
Зібрано непоганий врожай озимого ячменю, всього 923,9 тис. тонн, середня врожайність якого склала 27,0 ц з гектара. А у восьми районах вона досягла 30 і більше центнерів з гектара, при цьому в Овідіопольському – 34, в Саратському районі – 34,6 центнера з гектара.
У той же час, наголосив Анатолій Новаковський, через несприятливі погодні умови набагато складнішою виявилась ситуація для ярих зернових та зернобобових культур. Так, збір ярого ячменю, який займав близько 200 тисяч гектарів, склав усього 371,8 тис. тонн при середній врожайності 19,1 ц з гектара. З 80 тисяч гектарів зернобобових зібрано 116,6 тис. тонн. Середня урожайність склала 14,9 ц з гектара.
Серед сільгосппідприємств всіх форм власності найвищий врожай ранніх зернових і зернобобових зібрано в ТОВ «Агрофірма Кодима» Кодимського району, де директором Микола Сорочан. Тут з кожного із 730 гектарів зібрано по 57,9 ц зерна, зокрема озимої пшениці – 61,5 ц з гектара. На другому місці – ПСП «Воронівське» Комінтернівського району, де отримано по 50,6 ц зерна з площі 1470 гектарів. Третім йде ПП «Росинка» Котовського району, в якому зібрано з площі 1000 гектарів по 47,2 ц зерна з кожного.
Найнижчою виявилась врожайність ранніх зернових і зернобобових культур у крайніх південних районах, зазначив Анатолій Новаковський. Так, в Ренійському районі вона склала 15,7, в Ізмаїльському – 16,8, Болградському – 20,0 центнерів з гектара. Вони найбільше постраждали від цьогорічних примх погоди.
Але, за словами начальника Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, ще нижчою виявилась урожайність в ФГ «Ларга» Ізмаїльського району – 7,2, в ПП «Топрак» Болградського району – 8,4, в ПП «Золотий колос» Ширяївського району – 8,7 центнера з гектара.
Крім ранніх зернових і зернобобових культур, також проведено збирання ріпаку на площі 134,4 тис. гектарів, валовий збір якого склав 195,1 тис. тонн, а врожайність в середньому – 14,5 центнера з гектара. Найвищої врожайності цієї культури досягли в Іванівському – 22,0, в Кодимському районі – 21,0 центнера з гектара.
Розповідаючи далі, Анатолій Новаковський підкреслив, що в цілому «Жнива-2009» пройшли досить організовано, в оптимальні терміни були розпочаті і завершені. На збиранні працювало близько 5 тисяч одиниць комбайнів, в тому числі 1,2 тисячі залучених з інших регіонів України. З врахуванням вкрай несприятливих погодних умов у період весняно-літньої вегетації рослин, можна вважати, що урожай одержано непоганий.
Але, як зазначив доповідач, крім несприятливих погодних умов, до суб’єктивних чинників, що негативно вплинули на цьогорічну врожайність, можна віднести, передусім, надмірне затягування термінів завершення сівби озимих культур. Всупереч рекомендаціям вчених ми зволікали з початком посівних робіт в середньому два тижні, але при цьому далі сіяли цілий місяць, аж до 1 листопада, тоді як сівбу в цілому потрібно було завершувати до 15 жовтня. В результаті сходи рослин не встигли розкущитись і внаслідок цього вийшли з зимівлі ослабленими і зрідженими. Від 25 до 40 відсотків площ озимих культур було посіяно пізніше оптимальних термінів у господарствах Тарутинського, Березівського та Болградського районів.
Крім того, на тлі загального зниження родючості ґрунтів в господарствах далі вносили незначну кількість добрив, при тому, в основному азотних і у вигляді підживлення озимих, а не під основний обробіток і не при сівбі.
У минулому році під сівбу усіх сільськогосподарських культур було внесено всього по області 47,4 тисячі тонн мінеральних добрив в діючій речовині, в тому числі азотних – 36, фосфорних – 6,6, калійних – 4,2 тисячі тонн.
Правда, удобрена міндобривами площа склала 770 тисяч гектарів, що на 2,6 відсотка більше попереднього року. На 1 га посівної площі внесено по 36 кілограмів поживи, а під зернові – по 40 кілограмів. Але в порівнянні з показником двадцятирічної давності, коли вносилося по 106 кілограмів міндобрив в поживній речовині на 1 га, нинішні показники менші в три рази.
Особливо мало приділяють уваги внесенню добрив в господарствах Ренійського і Миколаївського районів, де вноситься по 17 – 21 кг добрив на 1 га.
У зв’язку з цим в останнє десятиріччя в ґрунті існує постійний від’ємний баланс поживних речовин і гумусу, сказав далі Анатолій Новаковський. Якщо говорити про основні елементи живлення, – азот, фосфор, калій, – то на кожний гектар посівів пшениці, а це культура, під яку ми вносимо найбільше добрив, внесено 64,5 кг поживи, а винесено з урожаєм 194,1 кг, тобто в три рази більше, ніж внесено. З кожного гектара посівів соняшнику винесено з урожаєм по 210,8 кг, а внесено всього по 33,3 кг, тобто в 5,3 раза більше, ніж внесено.
Якщо говорити про гумус, то на кожному гектарі посівів пшениці за рахунок внесення органіки та гуміфікації рослинних решток утворилось його 392,9 тисячі тонн, а використано на формування урожаю – 436,9 тисячі тонн. Тобто перевищення витрачання над утворенням становить 44 тисячі тонн. А на кожному гектарі соняшнику перевищення витрачання становить 155,9 тисячі тонн.
Традиційно недостатня увага приділяється в господарствах захисту посівів від хвороб. Усі вже могли переконатися: що довше вегетує на рослині злаків лист, то вищий і якісніший формується урожай, нагадав присутнім Анатолій Новаковський. Але, на превеликий жаль, більшість наших господарників або взагалі ігнорують боротьбу з хворобами, або обмежуються однією обробкою, що недостатньо.
Не менш згубним є, за його словами, і ігнорування сівозмін. Внаслідок відсутності добрих попередників під озимі культури, таких як пари, зернобобові, соя, однорічні та багаторічні трави, кукурудза на силос і зелений корм – це призводить до зниження родючості ґрунтів і зниження врожайності. Крім того, сівба озимих по таких пізніх попередниках як соняшник та кукурудза на зерно призводить до затягування термінів підготовки ґрунту. Добрих попередників по області набирається тільки на 50 відсотків посівних площ озимих. А в таких районах, як Тарутинський, Ренійський, Кілійський, Саратський маємо тільки 15 – 25 відсотків.
Недостатня увага також приділяється підбиранню сортів, якості насіння, його репродукції, походженню, районуванню, що теж негативно вплинуло на врожайність. Незважаючи на те, що в минулому році було підготовлено в достатній кількості елітного та високо репродукційного насіння озимих, на 18 тисячах гектарів було посіяно насіння масових репродукцій, зокрема в Ренійському районі 32 відсотки, в Красноокнянському – 12, в Ізмаїльському районі 10 відсотків. Аналогічні приклади можна наводити також по господарствах Іванівського, Любашівського, Кілійського, Овідіопольського районів. Керівникам господарств пора зрозуміти, що економія коштів на насінні призводить до значних втрат врожаю.
– Ще раз звертаю увагу на необхідність сіяти озимі зернові колосові культури районованим для нашої зони насінням, не шукати удачі на стороні, правдами і неправдами завозячи насіння з-за меж України і Одеської області, – підкреслив наприкінці свого виступу Анатолій Новаковський. – Шукаючи на стороні сорти пшениці, в яких «стебло, як комиш, а листя, як у кукурудзи», ми «завозимо» собі, як правило, одні лиш проблеми. Тому вкрай необхідно використовувати сорти селекційно-генетичного інституту, які відзначаються підвищеною стійкістю до більшості характерних для нашої зони хвороб, шкідників, адаптовані до постійного дефіциту вологи, високих температур повітря та ґрунту, мають високий потенціал урожайності.
