Вісь «центр – регіони»... Навколо неї зламано багато списів, і тріск особливо підсилюється напередодні виборів. Ось і міжнародний форум «Консолідація зусиль суспільства, політиків, вчених, бізнесменів щодо визначення стратегій регіонального розвитку», що відбувся в Одесі, вшанував своєю присутністю Сергій Тігіпко, один із ймовірних учасників виборчої кампанії. Форум став міжнародним, зібравши вчених, бізнесменів, громадських діячів із України, Чехії, Польщі, Туреччини, Узбекистану. У його роботі взяли участь голова Одеської обласної ради Микола Скорик, голова облдержадміністрації Микола Сердюк, народний депутат України Сергій Гриневецький, секретар Одеської міськради Олександр Прокопенко. Головні діючі особи поспілкувалися із журналістами перед початком засідання.
– Сьогодні йтиметься не лише про Одеську область, у якої, безсумнівно, дуже великий потенціал, – заявив М. Скорик. – У 2006 році було ухвалено Стратегію розвитку Одещини, діє і низка інших програм. На жаль, останні два роки вони фінансуються переважно із обласного бюджету. Держава коштів не виділяє.
Згадану Стратегію було розроблено за сприяння одеських вчених, відзначив С. Гриневецький, і дуже шкода, що деякі проекти заморожено. Так, автобан Одеса – Рені прокладений лише на папері, Українське Придунав’я чекає не дочекається належних коштів із Держбюджету. Однак Сергій Рафаїлович дивиться у майбутнє з оптимізмом. Причиною тому – євроінтеграційні перспективи, які успішно втілюються в життя відповідно до низки угод між Одеською областю та регіонами інших країн. Незабаром, як повідомив Микола Сердюк, будуть підписані договори із владою Баден-Бадена, Марселя та Генуї.
Досвід створення стратегій допомагає Сергію Тігіпку правильно розставити акценти у регіональному питанні. На його думку, без ухвалення концепції розвитку країни неможливий стабільний розвиток областей. Другим кроком має стати розподіл повноважень між центром та регіонами. Система, за якої область спочатку переказує гроші до столиці, а потім випрошує дотації, сковує місцеву ініціативу. І ще: успіх регіональної стратегії неможливий без активної участі та контролю з боку народу, для якого, до речі, усі ці плани й розробляються. Потім пан Тігіпко повторив уже відомі тези електорального характеру про відкриті списки, реформу виборчої системи та про сильну президентську владу.
– Коли немає національної ідеї, яка поєднує увесь народ, на перший план виходить потужна регіональна політика. Вона зможе консолідувати країну, – висловив свою думку народний депутат України Сергій Гриневецький. – Саме місцеві лідери спроможні реалізувати тезу про соціальну справедливість. Чим не національна ідея?
Політик нагадав про спеціальний закон, укази Президента та розпорядження уряду, які були покликані стимулювати розвиток регіонів на перспективу. Однак із 2005 року інтерес керівників країни до даної теми послабшав. А чому немає прогресу? Та тому, що усе навколо донезмоги політизовано. Країна швидше просувалася б до Європи, якби центр дозволив обласним громадам розвивати міжрегіональну співпрацю з іншими країнами. В Одеської області є позитивний досвід, зокрема у відносинах з колегами із Росії.
І Києву потрібно квапитися, доки ситуація на місцях досить стабільна. Приклади є у тому ж Євросоюзі. Найбільший регіональний проект останнього двадцятиріччя – інтеграція Східної Німеччини до структури ФРН. За словами професора Володимира Дергачова, керівництво цієї країни допустило низку помилок: східнонімецькі підприємства були розорені конкурентами із західної частини країни, при цьому центр пішов шляхом субсидування земель колишньої НДР. Замість цього слід було стимулювати бізнес-активність. Саме політика стимулювання, помножена на передачу багатьох повноважень на місця, заспокоїла ситуацію у "пороховій бочці" під назвою Північна Ірландія – Ольстер. Пан Дергачов навіть висловив побоювання, що Крим може перетворитися у подобу бунтівної британської провінції – у тому випадку, якщо відносини між столицею та регіонами будуть будуватися, як і раніше.
У виступах учасників звучала неприкрита тривога з причини поточного стану справ: регіони вимагають, центр не реагує. Однак, як зауважив голова Одеської обласної ради, потрібно стукати в ці двері. Рано чи пізно керівництво країни почує голос територіальних громад.
