Сьогодні про корупцію, про підкуп і продажність посадових осіб, про всебічне поширення хабарництва не говорить тільки ледачий. Оголошена війна цьому повсюдному злу виявилася поки що малоефективною, а тому і майже безрезультатною. Україна в очах світового співтовариства далі залишається однією з найбільш корумпованих країн у світі.
Зараз вдаються до нових спроб посилення боротьби з цим негативним явищем. Верховна Рада України ухвалила нові законодавчі акти, спрямовані на попередження і протидію корупційним проявам. Вони набувають чинності з 1 квітня 2010 року.
За докладнішими роз’ясненнями з цього питання наш кореспондент звернувся до начальника Управління державної служби Головного управління державної служби України в Одеській області А.А. КОЗІКА.
– Анатолію Антоновичу, насамперед, про які нові закони йдеться і де з ними докладніше можна ознайомитися?
– Ці три закони були ухвалені Верховною Радою України ще 11 червня минулого року: «Про засади запобігання та протидії корупції», «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення».
Вперше вони були опубліковані у газеті «Урядовий кур’єр» за 11 липня минулого року. А чинності ці закони набирають тільки зараз, з 1 квітня поточного року. Отож у керівників обласного та районного рівня, інших посадових осіб, усіх державних службовців ще є час уважно ознайомитися з цими законодавчими актами. І не тільки ознайомитися, а, як кажуть, приміряти їхні вимоги до своєї практичної роботи, щоб завчасно спохопитися, щоб не втрапити під яку-небудь статтю і передчасно розпрощатися із обійманою посадою.
– Яку ж відповідальність передбачає нове законодавство?
– Насамперед, це кримінальна відповідальність, наприклад, за комерційний підкуп, зловживання своїми повноваженнями, перевищення цих повноважень при розв’язанні будь-яких питань. Крім того, порушники закону несуть адміністративну відповідальність у вигляді штрафів та інших санкцій при одержанні спрямованої вигоди, підкупу та інших дій.
Не виключена і цивільно-правова відповідальність, яка полягає у відновленні всіх коштів, витрачених у результаті правопорушень. Залишилося і попереднє положення про те, що держслужбовець, який допустив корупційні дії, тимчасово усувається від виконання своїх повноважень або звільняється із обійманої посади.
Ці нові вимоги відповідають антикорупційним європейським стандартам і спрямовані на виконання Україною міжнародних зобов’язань у сфері протидії корупції, готовності країни до прийняття вимог Кримінальної конвенції Ради Європи й Конвенції ООН з цього питання.
– У чому ще відмінності нового законодавства?
– Нове законодавство пронизує майже всі сфери життя суспільства. Вперше на законодавчому рівні дається визначення поняття «конфлікт інтересів», посилюється роль громадськості у боротьбі з цим розповсюдженим злом.
Значно розширено список суб’єктів, відповідальних за правопорушення у цій сфері. Передбачено проведення спецперевірок осіб, яких беруть на державну службу. Посадові особи тепер будуть зобов’язані декларувати не тільки свої доходи, але і зроблені витрати. Їм, як і раніше, забороняється займатися оплачуваною або комерційною діяльністю, за винятком викладацької і творчої роботи, приватної практики щодо деяких напрямів у вільний від роботи час.
Звертаю увагу і на такий важливий факт, як створення з квітня поточного року Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.
– Відомо чимало випадків, коли закон «не працює», тому що не визначено систему його впровадження. Як тут справи?
– У цьому напрямі вже розпочато кілька практичних кроків. Так, 18 листопада минулого року відбулося спільне засідання парламентського Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією та колегії Головного управління Державної служби України. Вони звернулися до Ради національної безпеки і оборони – розглянути на одному із засідань питання про впровадження у життя нового антикорупційного законодавства і проведення інформаційної кампанії щодо його реалізації.
Крім того, Кабінет Міністрів України у грудні минулого року ухвалив 14 нормативно-правових актів щодо здійснення ухвалених законів. Деякі з цих рішень уже опубліковані в газеті «Урядовий кур’єр» за 12, 15, 17 грудня 2009 року.
Отож сподіватися на якісь збої у використанні нового законодавства не доводиться. Куди важливіше, щоб державні службовці та інші посадові особи уважно ознайомилися з вимогами трьох названих вище законів і зробили для себе відповідні висновки. Щоб потім для них небажані висновки не прозвучали у перевірках контролюючих органів.
– Дякую за роз’яснення.
