Кожне національно-культурне товариство – це зірка, що освітлює життя і діяльність свого народу, його традиції і обряди, особливості кухні, побут, історію. В Одеському регіоні сяють майже сто тридцять таких зірок і зірочок. Усі вони живуть і працюють в атмосфері злагоди і взаєморозуміння, створюючи символічне «Сузір'я Дружби».
Редакція газети «ОВ» разом з управлінням у справах національностей та релігій облдержадміністрації відкриває щомісячну рубрику під назвою «Сузір'я Дружби». На цій сторінці ми висвітлюватимемо діяльність усіх національно-культурних товариств, які так яскраво освітлюють етнонаціональний небосхил Одеського регіону.
Сьогодні пропонуємо поговорити про грецькі організації Одещини, про національні свята греків і, звичайно ж, про особливості грецької кухні.
Продовжуючи справу предків
Історія Одеської обласної громади греків тісно пов'язана із громадою греків, створеною на початку XIX століття в Одесі, яка славиться такими іменами, як Мразлі, Інглезі, Кафеджі... Діяльність тієї організації стала вирішальним фактом у боротьбі Еллади за незалежність, за визволення грецького народу від османського ярма. Саме у нашому місті було створено таємну грецьку організацію «Філікі Етерія».
У жовтні 1994 року було створено Одеську обласну громаду греків, яка стала продовжувати славні традиції предків. У той час вона називалася «Відродження» і ставила своєю основною метою відродження грецької національної самосвідомості, мови, традицій і культури.
Архів громади зберігає імена її перших 115 членів. Сьогодні ж у ній нараховується понад півтори тисячі громадян. У 2001 році головою організації було обрано Василя Сімвуліді. Тоді ж діяльність Одеської обласної громади греків охопила увесь регіон. У ній об'єдналися кілька грецьких громадських організацій.
Громада є членом Ради представників національно-культурних товариств при управлінні у справах національностей та релігій Одеської облдержадміністрації і бере активну участь в усіх заходах Ради. У 1999 році громада увійшла до складу Федерації грецьких товариств України.
З 2002 року при громаді діє недільна школа, директором якої довгий час була Т. Челабчі, нині цю роботу продовжила А. Поліхроніді. Тут діти та дорослі вивчають грецьку мову і національні традиції. Крім того, при громаді плідно працюють дитяча школа-студія «Кінессі» (керівник А. Поліхроніді), танцювальний колектив «Астері» (керівник В. Германчук), фольклорний колектив «Ірис», вокально-інструментальне тріо «Ліра» (с. Свердлове) та інші.
В 2009 році створено ансамбль понтійського танця «Оморфулес», молодіжний фольклорно-етнографічний театр «Витоки» (І. Голобородько).
З жовтня 2003 р. щомісяця видається газета «Одіссос», головним редактором якої є І. Голобородько. При громаді також працюють жіноча рада, молодіжне відділення та клуб підприємців.
Шлях до свободи розпочався в Одесі
25 березня усі греки, незалежно від того, де вони живуть, святкують День незалежності Греції або, як його ще називають, День національного відродження Греції. Саме цього дня 189років тому спалахнуло повстання, яке призвело до визволення країни від чотирьохсотрічного османського ярма.
До 1466 року турецькі війська оволоділи майже всією континентальною частиною Греції. І хоча турки залишили грекам свободу віросповідання, волелюбні господарі землі Еллади постійно боролися за своє визволення.
Перше велике повстання грецького народу проти турецького гніту відбулося у 1770 році, але було жорстоко придушене.
Національне відродження Греції розпочалося, як це не дивно, в Україні. Саме у південноросійських портах – Одесі та Херсоні – з кінця ХVІІІ століття формується велика грецька діаспора. У 1814 році в Одесі була заснована таємна революційна грецька організація «Філікі Етерія» («Дружнє товариство»). Відділення товариства діяли майже в усіх великих містах Греції та у середземноморських грецьких колоніях. Серед керівників «Філікі Етерії» були брати Іпсіланті – Олександр та Димитрос – офіцери російської служби, близькі до двору Олександра I.
На початку березня 1821 року О. Іпсіланті на чолі озброєного загону однодумців перейшов річку Прут і підняв повстання у Молдавії. І хоча воно було придушене, поява Іпсіланті у Дунайських князівствах і в Мореї було сприйнято як сигнал до масового повстання, яке розпочалося 25 березня 1821 року. Цей день став згодом святкуватися як День національного відродження Греції.
Нині в цей знаменний для всіх греків день по всій Греції проходять процесії і святкові урочистості, концерти і виставки.
Греки Одеси також відзначають цей день. 24 березня у Палаці культури політехнічного університету відбувся урочистий вечір, присвячений незабутній для кожного грека даті.
На святі були присутні Генеральний консул Грецької Республіки в Одесі Йєрасімос Даваріс, представники дипломатичного корпусу, а також ліцеїсти з Греції та, звичайно ж, греки Південної Пальміри.
Як повідомив голова Одеської обласної громади греків Василій Сімвуліді, грецьку діаспору Одещини привітав Президент Греції.
На урочистостях виступали художні колективи Одеси та Одеської філії Грецького фонду культури.
Як підкреслюють учасники заходу, це одне з найважливіших свят, яке пов'язує їх з прабатьківщиною і нагадує про Грецію та її звитяжних захисників, які полягли у боях за незалежність.
«Еллада» – одна з перших
Одеський грецький клуб «Еллада» – перший в Україні та на Одещині. Установчі збори відбулися 23 серпня 1988 року, а вже 5 вересня відділ культури виконкому Одеської міськради зареєстрував нову організацію.
Ініціатором створення клубу як центру відродження грецьких традицій Одеси став Аристотель Агафангелович Папуніді, який керує ним і донині.
«Еллада» почала своє існування як громадська організація культурного напряму і дуже швидко знайшла однодумців в інших містах країни. Так, у 1989 році було створено Маріупольське товариство греків, а у 1990 році – Керченське культосвітнє товариство.
Необхідно відзначити, що «Еллада» була однією з перших етнічних організацій у самій Одесі. Вирішуючи переважно місцеві питання, клуб став визнаним центром руху за відродження еллінізму в Україні. Копітка «паперова» робота із міськими органами влади, численні суботники, на яких члени «Еллади» фактично заново побудували історичний грецький будинок у Червоному провулку, 20, призвели до появи Грецького культурного центру. Саме у цьому будинку тепер перебуває музей «Філікі Етерія», збереження якого наприкінці 80-х – початку 90-х років певною мірою є заслугою «Еллади».
Позитивним результатом активності клубу стала увага уряду Греції до Одеси. У тому ж будинку в Червоному провулку відкрилося Одеське відділення Фонду грецької культури. Члени клубу ввели святкування грецьких національних днів, насамперед, дня Охі та дня Незалежності.
Аристотель Папуніді та його колеги доклали значних зусиль для відродження в Одесі грецької мови. Зараз її опановують учні ЗОШ № 25 та студенти Інституту соціальних наук Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова.
«Еллада» не стоїть осторонь від загальноетнічного руху, активно співпрацюючи з іншими грецькими організаціями, національними меншинами в Одесі, області та Україні, Федерацією грецьких організацій України, Радою представників національно-культурних організацій Одеської області при управлінні у справах національностей та релігій облдержадміністрації.
З Грецією в серці
Аристотель Агафангелович Папуніді відомий одеситам як ініціатор та організатор грецького клубу «Еллада» і як беззмінний його керівник. Однак не усі знають про воістину тернистий життєвий шлях цього славетного грека.
Народився Аристотель Агафангелович у 1916 році в Тифлісі (нині Тбілісі). Замолоду він працював зварником на машинобудівному заводі. Потім його мобілізували. Чи знав він тоді, що проведе на бойовому посту у цілому близько тридцяти років?
Він учасник Великої Вітчизняної війни з перших і до останніх її днів. Війну закінчив у Австрії, в місті Клінгенбах. У 1946-му був переведений до КДБ Грузії, де й продовжив свою службу.
У нього близько тридцяти урядових нагород, серед яких орден Дзержинського. У 2004 році А.А. Папуніді було присвоєно звання полковника.
Аристотель Агафангелович став душею клубу «Еллада» і постійним його натхненником. Разом з ветеранами грецького руху він розробив статут клубу. Потім в організації з'явилися свої герб, печатка, гімн.
У 2000 році Аристотель Папуніді виступив із ініціативою проведення православного свята понтійських греків – вшановування ікони «Панагія Су Мела» на території Одеси. Історія цієї ікони бере початок з 386 р. н.е. За переказом, вона написана самим апостолом святим Лукою. У світі збереглося усього три ікони, написані Лукою, всі вони перебувають у греків: дві в Греції, одна – на Кіпрі. Назва ікони у перекладі з понтійськго діалекту означає «Панагія, яка перебуває на горі Мела».
У грудні 2009 року за ініціативою Аристотеля Агафангеловича до України було привезено ікону з монастиря, де зберігається легендарна «Панагія Су Мела». У присутності митрополита Одеського та Ізмаїльського Агафангела А.А. Папуніді передав ікону Свято-Троїцькому собору. Тепер свято «Панагія Су Мела» відзначається в Одесі з благословення митрополита Агафангела щороку15 серпня.
У Аристотеля Агафангеловича чудова родина: дружина Олександра Федорівна, дві доньки, четверо онуків та дев'ятеро правнуків. Він усе такий же молодий душею, енергійний, сповнений задумів, усе так само переймається справою еллінізму, розвитком грецької мови, зокрема понтійського діалекту, в Україні. Для греків Одеси Аристотель Папуніді не лише президент клубу «Еллада», але й мудрий старійшина грецької діаспори, з якого вони беруть приклад. Молоді греки не перестають дивуватися його ерудованості та невичерпним життєвим і творчим силам.
