В Одеській міській раді
відбулися Дні Швеції
Посол Швеції в Україні Стефан Гуллгрен висловив надію на успіх взаємовигідної співпраці. Адже обом країнам є що запропонувати одна одній.
Перший заступник Одеського міського голови Сергій Черненко провів для шведських гостей презентацію інвестиційного потенціалу міста, виділивши 10 причин, із яких сьогодні неодмінно варто працювати з Одесою. Серед них – вигідне географічне ташування, проходження трьох міжнародних транспортних коридорів, потужний морський торговельний порт і серйозний науковий потенціал вузів.
Далі пішли презентації шведських компаній.
Так, компанія «Tetra Pak» зосередила основну увагу на програмі «Шкільне молоко». У ній беруть участь понад 80 країн. Суть програми полягає в тому, що школярі одержують молоко в упаковці «Tetra Pak». Наприклад, у Румунії по 200 мл щодня, у Росії – по 150 мл.
Люди старшого покоління добре пам’ятають, що в меню наших шкільних їдалень неодмінно було молоко. Його давали дітям не просто як корисний продукт харчування, але і як профілактичний засіб від остеопорозу (ламкості костей) у старості.
Компанія «Tetra Pak», що співпрацює в Одесі з консервним заводом дитячого харчування «Вітмарк», по суті, запропонувала налагодити на цьому підприємстві випуск молока для школярів в упаковці.
Фірма «Hags» не тільки випускає дитячі майданчики, тренажери, але й серйозно займається вивченням того, що ж потрібно дітям для цікавого відпочинку й дозвілля на свіжому повітрі.
Її ігрове устаткування призначене для дітей віком від 2 до 5 і від 5 до 12 років. Воно проходить обов’язкову європейську сертифікацію. Діти не зможуть зламати його або поранитися. До речі, шведські фахівці вважають неправильним відсутність у нашій країні обов’язкової сертифікації дитячого ігрового устаткування. На їхню думку, все, що адресоване дітям, мусить бути найнадійнішим і найперевіренішим. Як зримий приклад, компанія «Hags» відкрила дитячий майданчик біля школи № 103 по вулиці Болгарській, 31.
У межах Днів Швеції відбувся круглий стіл із проблем енергозбереження й екологічно чистих технологій.
Його учасники згадували успішний досвід роботи щодо будування сучасної котельні в мікрорайоні «Шкільний». Можливо, аналогічний підхід пощастить використати для будівництва котелень і в інших районах міста. Щоправда, для цього належить іще знайти інвесторів.
Досить цікавим є також досвід Швеції у переробці сміття. В цій країні закопують у землю лише 1% відходів. Усе інше переробляють із одержанням цінної сировини та дешевої електроенергії.
Хотілося б, щоб ці передові технології допомогли Одесі розв’язати проблему утилізації твердих побутових відходів.
