Наука державного управління

П'ятнадцять заходів, присвячених до Дня науки, відповідно до затвердженого плану. Так зустрічають свято в Одеському регіональному інституті державного управління НАДУ при Президентові України. Поряд із конференціями, семінарами та іншими заходами традиційно провадитися конкурс серед слухачів факультету держуправління на тему «Якби я був Главою держави». Такий от цікавий науково­практичний погляд у майбутнє.

– У переддень Дня науки інститут виступив однією із сторін підписання меморандуму з Одеським регіональним відділенням Асоціації міст України та мерами міст Одеської області, – розповів мені заступник директора ОРІДУ з наукової роботи, кандидат технічних наук, доцент Сергій Афанасійович ПОПОВ.– Реалізуючи головну мету – підготовку магістрів державного управління, ми розширюємо та поглиблюємо зв'язки і з органами виконавчої влади, і з органами місцевого самоврядування.

– Регіональна проблематика в науково­дослідній роботі вузу є пріоритетною?

– Так, що цілком зрозуміло, – Україна переживає епоху корінної модернізації відповідно до Програми економічних реформ на 2010 – 2014 роки. На замовлення органів публічної влади та регіональних центрів підвищення кваліфікації кадрів учені інституту активно провадять дослідження в межах реалізації адміністративної реформи на регіональному рівні, розвитку бюджетної системи, стратегічного планування зовнішньоекономічної діяльності регіону, застосування інструментарію проектного менеджменту в публічно­управлінській діяльності, публічно­приватного партнерства, регіональної кадрової політики.

Питання кадрів актуальне завжди й особливо в період масштабних змін – як відомо, Президент України Віктор Янукович своїм указом затвердив Стратегію державної кадрової політики на 2012 – 2020 роки. Ми керуємося цим дуже важливим документом у нашій роботі.

– Продовжимо дану тему. Розкажіть, будь ласка, про підготовку наукових кадрів в інституті.

– На сьогоднішній день в ОРІДУ п'ять докторантів, п'ятдесят дев'ять аспірантів і шістдесят вісім здобувачів. За всі роки роботи в нашому вузі підготовлено 16 докторів і 71 кандидат наук. Продовжує роботу спеціалізована рада із захисту кандидатських дисертацій у галузі науки «Державне управління». Повірте, це дуже хороші показники.

Повернуся до реформ, ініці­йованим Президентом України. Модернізація країни – це настійна вимога часу. Її успіх також визначається й результатами суспільно значущих наукових розробок. Тому в системі Національної академії держуправління при Президентові України постійно коригується тематика дисертаційних досліджень. У науковій роботі дуже важливо дослухатися й до голосу практиків публічної влади. Наприклад, багато цінної інформації ми одержали на виїзному семінарі в Херсонській області, де зібралися керівники апаратів усіх райдержадміністрацій цього регіону.

– Сергію Афанасійовичу, у радянський час було таке гасло «Наука – виробництву». Настала нова доба, але, погодьтеся, і зараз цінність будь­якої наукової розробки – у її практичному застосуванні.

– Учених інституту регулярно запрошують до реалізації різних проектів у сфері державного управління. Так, у 2011 році наші фахівці на прохання керівництва Одеської обл­держадміністрації взяли активну участь у розробці та реалізації стратегії залучення інвестицій в економіку Одещини. У межах реалізації стратегії вчені інституту працювали над проектом надання електронних послуг у сфері інвестицій за підтримки фонду «Східна Європа».

Підготовлено договір із Комін­тернівською райдержадміністрацією на розробку Концепції створення індустріального парку «Кре­­мидівський». Терміни реаліза­ції – із травня по жовтень поточного року.

– «Одеські вісті» вже розповідали читачам про міцні зв'язки Одеського регіонального інституту держуправління із країнами Європи. Делегації ОРІДУ регулярно відвідують Польщу, Німеччину, Францію. А як розбудовуєте співпрацю з Росією?

– Географія наших партнерів – це споріднені вузи Санкт­Петербурга, Ростова­на­Дону, Волгограда, Брянська, Орла. У Росії діє дуже потужна система підготовки кадрів: академія народного господарства та державної служби при Президентові Російської Федерації. Співпрацюємо з колегами за різними напрямами. Так, стає доброю традицією проведення аспірантських літніх шкіл разом із Північно­Західним інститутом (місто Санкт­Петербург).

Додам, що в межах реалізації плану науково­комунікативних заходів кожної осені інститут провадить підсумкову науково­практичну конференцію з міжнародною участю, зокрема вчених із Росії.

– Я бачу у Вас на книжковій полиці Енциклопедію державного управління. Вісім томів, капітальна праця…

– Це плід напруженої роботи всієї системи Національної академії держ­управління. Уявіть – сотні авторів, три з половиною тисячі статей! З гордістю говорю, що наш інститут займався розробкою четвертого тому «Галузеве управління».

Згідно з даними щорічного моніторингу, ОРІДУ є одним із найкращих вузів гуманітарного профілю в Одеському регіоні, зокрема й за науковою діяльністю. Це сприяє утвердженню авторитету нашого інституту, зокрема й серед службовців органів публічної влади Півдня України. Такий є результат багаторічної копіткої праці та творчих пошуків.

Хочу відзначити роль провідних учених нашого інституту – директора ОРІДУ, доктора політичних наук Миколи Михайловича Іжі, його першого заступника, доктора економічних наук Анатолія Геннадійовича Ахламова, доктора наук з державного управління Тетяни Іванівни Пахомової, доктора наук з державного управління Петра Івановича Надолішнього, кандидата історичних наук, професора Олексія Петровича Якубовського та інших моїх колег.

– Дозвольте від імені редакції привітати із Днем науки весь науково­викладацький колектив, слухачів і студентів Одеського регіонального інституту державного управління та побажати успішних творчих пошуків і нових досягнень.

– Дякую!

Євген БЛІНОВ,

«Одеські вісті»

Фото Анатолія ВАКУЛЕНКА

Наша доля – це наші гени

«Усі захворювання є генетичними, навіть якщо вони поки що вважаються чимось іншим». Ця фраза, сказана одним з засновників генної інженерії, лауреатом Нобелівської премії у сфері хімії Полом Бергом, дуже точно характеризує сучасний етап розвитку медицини. Причини більшості недуг справді доводиться шукати у геномі людини. І тому XXІ століття усе частіше називають століттям генної інженерії.

Одеські медики не залишаються осторонь від передових світових тенденцій. Ще в 2000 році з ініціативи ректора Одеського медичного університету, академіка АМН України Валерія Запорожана на базі НДІ нових медичних технологій і проблемних захворювань з'явилася лабораторія молекулярно­генетичних досліджень.

– Молекулярно­генетична діагностика дозволяє лікареві заглянути в індивідуальну програму життя людини, побачити особливості її організму, схильність до одних захворювань і стійкість до інших, – говорить завідувачка лабораторії молекулярно­генетичних досліджень центру реконструктивної та відновної медицини університетської клініки ОНМедУ Ольга Морозюк. – Це дає можливість провести діагностику захворювань на початковому етапі розвитку, коли ще немає ніяких симптомів.

В останнє десятиліття генетичні причини виявляють у все більшої кількості недуг. Так, ішемічна хвороба серця на 60% залежить від генетичних чинників, цукровий діабет 2 типу – на 45­50%, цукровий діабет 1 типу – на 70%, рак молочної залози – на 10% (смертність жінок від цієї недуги за останні 10 років зросла на третину).

– Усім гінекологам добре відомий зв'язок папіломавірусної інфекції з раком шийки матки, – продовжує Ольга Миколаївна. – Цей зв'язок навіть сильніший, ніж між палінням і раком легенів. Певні штами вірусу папіломи людини (ВПЛ) є високо онкогенними і призводять до розвитку раку шийки матки. Виявляється ВПЛ за допомогою молекулярно­генетичного методу – полімеразної ланцюгової реакції.

На допомогу репродуктологам ми також провадимо дослідження генетичних чинників невиношування вагітності й виявляємо генетичні причини безплідності у чоловіків. На жаль, безплідних пар теж стає усе більше. І найчастіше тільки вчасно проведені генетичні дослідження дозволяють виявити причини цього.

У патогенезі серцево­судинних захворювань мають значення безліч чинників, але основний з них, базовий, на який накладаються усі інші, – це індивідуальні генетичні особливості кожної людини. Особливості генів її зсідальної та протизсідальної систем крові, тонусу судин, генів ліпідного обміну. Саме порушення в їхній роботі лежать в основі розвитку серцево­судинних захворювань.

Людина не народжується вже з інфарктом чи інсультом. Вона здобуває їх у процесі життя. Для цього необхідні додаткові провокуючі чинники, як паління, стреси, надлишкове харчування та інше. Але в кого їх немає? Однак інфаркт міокарда розвивається не у кожного і у різному віці. В одних у 20 років, в інших – у 70.

У результаті взаємодії спадкових (генетичних) і зовнішніх чинників запускається процес тромбоутворення, який призводить до закупорки кровоносних судин і розвитку вогнища інфаркту. Тільки використання молекулярно­генетичних методів дозволяє вчасно виявити цю схильність і вжити своєчасних заходів профілактики. Крім того, використання молекулярної генетики дозволяє провести корекцію лікування відповідно до індивідуальних особливостей конкретного пацієнта, підібрати підходящу саме для нього схему приймання ліків і проходження різних процедур.

Враховуючи, що чинники зовнішнього середовища стають усе більш агресивними, окремий напрям досліджень лабораторії присвячений вивченню реакцій організму людини на зміни умов існування.

«Ми раніше вважали, що нашу долю визначають зірки. Зараз ми знаємо, що багато в чому наша доля – це наші гени». Висловлювання ще одного Нобелівського лауреата Джеймса Уотсона прямо вказує на одну з основних загадок людського життя, яку, швидше за все, удасться розгадати вченим. А ми вже сьогодні можемо скористатися можливостями лабораторії ОНМедУ, щоб попередити розвиток негативних спадкових тенденцій у здоров'ї наших рідних і близьких.

Світлана КОМІСАРЕНКО,«Одеські вісті»