Про нинішні жнива наш кореспондент веде бесіду з першим заступником начальника Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Іваном ПАНЧИШИНИМ.

– Рік складний. Посуха восени, сувора безсніжна зима та незвичайно спекотна погода вже на початку травня. Це призвело до часткової втрати посівів озимих і згубно позначилося на формуванні нового врожаю. Але завдяки старанній праці селян удалося зберегти до жнив 422,7 тис. гектара озимої пшениці, 204 тис. гектарів озимого ячменю, 36,2 тис. гектарів озимого ріпаку.

У зв'язку з обставинами був розширений яровий клин. Особлива увага – посівам ярового ячменю та кукурудзи.

Таким чином, до жнив збереглися посіви, з урахуванням озимого та ярового рапсу, 925 тис. гектарів. Це на двадцять відсотків менше, ніж у попередньому році.

– Які особливості нинішніх жнив Ви б відзначили насамперед?

– Передусім ранній початок. Перші збиральні агрегати вийшли на поля за два тижні до звичайного терміну. А на деяких полях озимий ячмінь дозрів іще раніше.

Друге. Багато посівів зернових і зернобобових культур внаслідок аномальних погодних умов залишилися низькорослими. Тому збирання врожаю слід вести тільки прямим комбайнуванням. Причому дуже швидкими темпами – щоб випередити буйне зростання бур'янів після грозових дощів, що подекуди пройшли.

Третє. Половина площ, на яких підуть жнива, – це озимий і яровий ячмінь. На його збирання потрібні лічені дні. Інакше не уникнути втрат. Звідси – необхідність вести косовицю при підвищеній вологості, а потім органі­зувати інтенсивне сушіння зерна. Тут без допомоги хлібоприймальних комбінатів просто не обійтися.

І четверте. Як я вже говорив, складні погодні умови «забрали» значну частину врожаю. Тому слід зробити все можливе, щоб зберегти й зібрати решту. Доведеться обмолочувати при незвичайно високій вологості – десь 17­18 відсотків. Але головне – не зволікати зі збиранням і провести його в мінімальний термін.

– Тут уже слово за механізаторами…

– Вони себе гідно показали й при сівбі, і при обробці посівів, і при підготовці до жнив. Але побоювання все­таки є: 72 відсотки наявних у господарствах комбайнів – це низькопродуктивні «Ниви», «Колоси» і «Дони». А навантаження на кожен агрегат удвічі перевищує встановлені нормативи.

Старі комбайни часто ламаються. До сотні машин у попередні жнива щодня простоювало. Це теж не можна скидати з рахунків.

Одне слово, без залучення додаткової техніки не обійтися. Необхідно додатково до 950 комбайнів. Але поки що договори укладено на їх третину.

– Ходять розмови, що триває спалювання стерні. Невже проблема ще є?

– На жаль, деякі керівники господарств вбачають у цьому єдиний вихід у боротьбі із хворобами та шкідниками майбутніх посівів. В області щорічно спалюється щонайменше до 2 млн тонн соломи!

При цьому явно ігноруються згубні наслідки такого, з дозволу сказати, «агроприйому». Хочеться нагадати, що навіть при нинішньому врожаї ми із соломою можемо повернути в землю 84 тис. тонн поживних речовин. А це більше, ніж ми заповнюємо потім мінеральними добривами. Але ж на них селяни щороку витрачають майже 750 млн гривень. Тож із погляду економіки така спроба зовсім не вигідна.

– Картина, що склалася на полях, свідчить про те, що в її строкатості винна не тільки погода?

– Так, це, на жаль, правда. По­різному поставилися в господарствах до проведення агроприйомів у визначені нашими вченими терміни, використання добрив у необхідній кількості, боротьби із хворобами та шкідниками посівів. Багато в чому впливає на врожай і використання насіння низької якості, навіть нижче другої репродукції.

Про те, що й при нинішніх умовах можна було добитися більших результатів, керівники районів і великих сільгосппідприємств переконалися під час обласного семінару при відвідуванні фермерського господарства «Колос» Білгород­Дністровського району, яке очолює Борис Петрович Юрескул. А його колега зі СФГ «Мрія» – Віталій Миколайович Скалозуб – продемонстрував хороший стан посівів озимого ріпаку, який у багатьох районах не витримав зимових морозів.

– Які перші підсумки жнив?

– Урожайність озимого ячменю поки що в середньому 15 центнерів із гектара, озимої пшениці – 16. Надалі на основних масивах ці показники, за нашими попередніми розрахунками, мають істотно зрости.

Хлібороби області залишаються оптимістами. Вони не відмовляються від завдань Програми «Зерно Одещини 2011 – 2015», де на поточний рік намічено виростити 2494 тис. тонн зерна.

Тут істотний «доважок» мають дати посіви кукурудзи на зерно, які зайняли понад двісті тисяч гектарів.

– Спасибі за бесіду.