За досягнення на ниві хімії та біології кандидат біологічних наук Світлана Сергіївна Декіна була нагороджена премією обласної ради талановитій молоді. За результатами наукових досліджень за 2011­2012 роки її робота посіла перше місце. Полем пошуків стала лабораторія відділу медичної хімії Фізико­хімічного інституту ім. О.В. Богатського НАН України.

– Звичайно, це не тільки моє досягнення, – говорить Світлана, – проектами займається колектив лабораторії під керівництвом директора інституту, академіка НАН України Сергія Андрійовича Андронаті та завідувачки лабораторії фізико­хімічних основ біотехнології, доктора біологічних наук Ірини Ігорівни Романовської.

Вчені розвивають такі напрями: екологічна біотехнологія (розробка методів ефективного очищення стокових вод від фенольних забруднювачів), стереоспецифічний гідроліз із метою розробки перспективних лікарських засобів і створення протиопікових і протиранових покриттів для офтальмології, стоматології й алергології на основі закріплених (іммобілізованих) на полімерних носіях ферментів і білків (медична біотехнологія).

– У процесі роботи, – говорить Світлана Декіна, – плідною стала співпраця з Інститутом очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України, Інститутом стоматології НАМН України. Робота, представлена на конкурс, розвивалася у двох напрямах – офтальмології та стоматології.

Для терапії опіків очей розроблено полімерні плівки з ферментом папаїном, здатним розщеплювати зруйновані ділянки рогівки. На ушкоджене око накладається плівка, яка протягом 45­50 хвилин розм’якшує ділянку відмерлої тканини. Потім вона легко видаляється й можна розпочинати безпосередньо операцію з пересаджування рогівки. Інтерес щодо цього проекту пояснюється тим, що основна проблема опіків – це вгаяний час. Що довше відмерла ділянка залишається невилученою з поверхні вцілілих тканин, то вищим стає ступінь інтоксикації (отруєння продуктами розпаду) здорових ділянок. Для лікування очей час особливий цінний. Традиційний метод видалення омертвілих тканин триває від 3 до 5 днів. Медико­біологічні випробування препарати проходили на тваринах і, за відгуками офтальмологів, завершилися успіхом. Наразі провадиться робота з доклінічного дослідження препарату (разом із докторами медичних наук Чалановою та Сотниковою).

Іншим пунктом діяльності є розробка біотехнологічних методів іммобілізації ферментів і білкових речовин (закріплення білків або ферментів на якому­небудь полімерному носії). Метод знайде своє застосування у стоматології. У дослідженнях випробовувалися мукоадгезивні (такі, що прилипають до слизової оболонки) плівки, що руйнують деякі види хвороботворних бактерій. Препарати розробляються понад два роки. Експериментальні плівки застосовувалися при стоматиті й показали хорош протизапальні властивості – понад 80% хвороботворних бактерій знищувалося, істотно скорочуючи терміни лікування (дослідження провадилися разом із заступником директора Інституту стоматології, доктором біологічних наук Анатолієм Левицьким).

В Україні подібних проектів немає, дослідження в цьому напрямі провадяться у Великій Британії, США, Індії, їх результати можуть бути скоріше втілені в життя.

У нашій країні впровадження нових препаратів ускладнюється тим, що клінічні випробування повинен оплачувати замовник, здатний до їх виробництва. Приватним фармацевтичним компаніям значно вигідніше випускати й закуповувати, наприклад, десятки видів ліків від ГРЗ, ніж один протиопіковий засіб.

Сьогодні багато дослідницьких інститутів поєднує життєстверджуюче гасло: «Не завдяки, а всупереч!» На сторінках «ОВ» ми розповідали про не найкращу технічну базу лабораторій Одеської національної академії харчових технологій. Загалом ситуація з устаткуванням нагадує комунальну квартиру. На всю країну купується один сучасний дорогий прилад і організується центр колективного користування ним. Як у разі з лікуванням опіків, так і із впровадженням результатів досліджень, час працює проти вчених. Через слабку матеріально­технічну базу ускладнюється співпраця із закордонними колегами.

Працівники лабораторії щодня з ентузіазмом і захопленням працюють заради розвитку досліджень, попри те, що наука залишається дорогим, але вкрай потрібним для розвитку країни задоволенням, яке держава поки ще не може (або не хоче) оплачувати.