За ініціативи Міністерства інфраструктури України відбулося засідання круглого столу за участю першого заступника міністра інфраструктури України Костянтина Єфименка, провідних поштових операторів, логістики, дистрибуції, видавців періодичної преси, компаній дистанційної торгівлі та «Укрпошти».
Приводом для важливого заходу стало опрацювання законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку сфери поштового зв’язку», спрямованого на комплексне розв’язання низки актуальних проблем у поштовій галузі. Для об’єктивної оцінки до обговорення законопроекту були запрошені експерти провідних консалтингових компаній світу «ERNST&Young», «Boston Consulting Group», «KPMG».
Звертаючись до присутніх, перший заступник міністра інфраструктури Костянтин Єфименко наголосив, що нині уряд робить усе для сталого розвитку ринку поштових послуг у державі, але без чіткого законодавчого врегулювання він не може бути прозорим і справедливим:
– Україна з 1947 року є членом Всесвітнього поштового союзу, і дана галузь у державі має керуватися нормативними актами й виконувати обов’язки, покладені на неї Світовою поштовою спільнотою. Основною вимогою СПС до країн-учасниць є гарантія надання універсальних поштових послуг громадянам за доступними цінами та належної якості на всій території держави. Національний оператор поштового зв’язку нині виконує велике соціальне навантаження, і його інтереси мають бути захищені.
Генеральний директор «Укрпошти» Оксана Плотнікова зазначила, що під час роботи над законопроектом були враховані всі зауваження та пропозиції від Міністерства економіки, митної служби, Антимонопольного комітету, Фонду держмайна.
– Деякі учасники ринку звинувачували нас у тому, що даний законопроект порушує розвиток конкуренції в державі та ставить під загрозу діяльність комерційних компаній – учасників ринку поштових послуг, – сказала О. Плотнікова. – На сайтах Мінінфраструктури та «Укрпошти» розміщена інформація з міжнародної практики щодо врегулювання ринку поштових послуг. Так, у більшості розвинутих країн визначено жорстке врегулювання шляхом ліцензування. Що більше відкривається ринок у цих країнах, то суворіше здійснюється контроль щодо стандартів якості, а також переглядаються повноваження регуляторів з видачі ліцензій. Тарифне регулювання в державі зберігається у зв’язку з тим, аби громадяни отримували якісні, доступні послуги. В Україні універсальні поштові послуги так само мають регулюватися державою.
Експерти провідних консалтингових компаній світу поінформували про тенденції світової практики в поштовій галузі.
– Наша компанія має великий досвід роботи з поштовими адміністраціями в період формування врегульованого ринку, – зауважив старший радник «Boston Consulting Group» Пітер Кунц. – Для українського суспільства та розвитку державної економіки вкрай необхідним є якісний поштовий зв’язок. Національному оператору поштового зв’язку доведеться інвестувати час, для того, щоб прийти до належної, повноцінної конкуренції з учасниками приватного ринку. В цьому має допомогти держава: створити умови та вимоги, які дадуть змогу успішно відкрити справедливий ринок. Відкриття ринку в Європі відбувалося понад 10 років. Так, у більшості країн ринок поштових послуг від суцільної монополії прийшов до хаотичного стану, а згодом став чітко регулюватися державними установами. Рівень якості надання поштових послуг у кожній європейській країні визначається незалежними аудиторськими компаніями і підтверджується зовнішніми аудиторами, після чого звітність передається уряду. Так, поштовий оператор, діяльність якого не відповідає визначеному рівню якості, виплачує штраф. У більшості країн універсальна поштова послуга має чітке визначення. Це листи, директ-мейл, журнали, в деяких країнах – газети й посилки.
Керівник відділу консультаційних послуг ТОВ «ERNST&Young» Костянтин Невядомський акцентував увагу присутніх на тому, що не можна плутати поняття «монополізація» та «врегулювання» ринку. Монополізація означає повне закриття доступу до певних послуг, тоді як врегулювання передбачає низку умов для діяльності в цьому ринковому середовищі. Згідно зі світовою практикою країн – членів ВПС, діяльність поштових служб, зокрема національних операторів і комерційних компаній здійснюється державними органами, які виступають основними регуляторами ринку поштових послуг.
– Більшість європейських країн, відмовляючись від монополізації ринку, повністю зберегли його державне регулювання. Практично в усіх країнах світу поштовий ринок відкритий, але за певних умов. Якщо, наприклад, компанія надає універсальну поштову послугу в Німеччині, то у неї має бути 2000 відділень. П’ять днів на тиждень вона зобов’язана здійснювати доставляння й відповідати певним критеріям якості. Поступово країни йдуть до зниження цих вимог. У будь-якому випадку держава гарантує доставляння, унормовує час доставляння відправлень до адресата, забезпечує доступ населення до поштових послуг, а також регулює тарифи.
Учасники круглого столу мали змогу висловити свої думки та пропозиції. Костянтин Єфименко запропонував усім подати свої конструктивні зауваження до Мінінфраструктури в письмовому вигляді.
– Доки в законі не буде проведено чіткої межі між поштою та бізнесом, в лібералізованому ринку поштових послуг України відбуватиметься хаос і недобросовісна конкуренція. Всі ми перебуваємо в одному човні, і разом маємо визначити правила таким чином, щоб національний оператор виконував свої функції і мав від цього прибуток, а приватний бізнес розвивався і набирав сили, – сказав він.
