Напередодні Дня хіміка та ювілею – 80-річчя від дня заснування хімічного факультету Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, ми вирішили розповісти про розвиток там нових перспективних наукових напрямів.
На кафедрі загальної хімії та полімерів Олену Едуардівну Марцинко легко сприйняти за аспірантку, молодого наукового працівника. І дуже важко повірити, що ця молода, чарівна та усмішлива жінка – докторант кафедри, авторка шести патентів на винаходи і двох підручників. А ще – дружина і мама двох синів – 15-ти та 6-ти років. І проблеми перехідного віку старшого їй доводиться розв’язувати одночасно з підготовкою до школи молодшого, читанням лекцій з кількох навчальних курсів, керівництвом дипломними та магістерськими роботами студентів, держбюджетними темами кафедри, а також науковими дослідженнями школярів з Малої академії наук. Звідки лише сили беруться? Ризикну припустити, що, крім щирої підтримки всіх домашніх, які забезпечують надійний тил, допомагає їй відчуття перебування на своєму місці. Адже Олена на відмінно закінчила хімічний факультет, працювала лаборантом, молодшим, потім науковим працівником. Після захисту кандидатської дисертації стала доцентом кафедри загальної хімії та полімерів. Тобто в науку вона прийшла не випадково. Та ще й на кафедру, де під керівництвом заслуженого діяча науки і техніки України, доктора хімічних наук Інни Йосипівни Сейфулліної протягом багатьох років опановувалися зовсім нові напрями досліджень. Запас міцності цієї наукової школи виявився настільки великим, що й криза не стала перешкодою: робота тут триває.
– Ще в середині минулого сторіччя японські вчені, яким треба було знайти ефективні методи відновлення здоров'я тих, хто пережив бомбування Хіросіми та Нагасакі, звернули увагу на чудодійні сили тібетських трав, женьшеню, алое, – розповідає Олена Едуардівна. – Виявилося, у них в мікродозах міститься такий елемент, як германій. Він сприяє підвищенню рівня гемоглобіну в крові, переносить кисень, насичуючи ним тканини організму людини. Норма споживання германію – 0,5 міліграма на добу. Але з їжею ми одержуємо у сотні разів менше. Як наслідок, розвивається синдром хронічної втоми, зростає ризик розвитку ішемічної хвороби серця, інсультів. Заповнити дефіцит германію можна лише у вигляді біодобавок або лікарських засобів. І саме японці почали синтезувати органічні сполуки германію та вивчати їх властивості.
Ще менше поки що вивчене олово, яке входить до складу деяких ферментів та володіє антисептичною, антибактеріальною дією. Фарби на основі олова допомагають боротися із цвіллю. Вони, зокрема, використовуються в суднобудуванні, де важливо протистояти корозії металів.
На кафедрі загальної хімії та полімерів ОНУ ім. І.І. Мечникова займаються координаційними (або комплексними) сполуками германію та олова. У їхніх молекулах в центрі перебуває позитивно заряджена частинка металу – комплексоутворювач, а довкола нього розташовуються (координуються) ліганди (негативні, нейтральні неорганічні або органічні молекули). Ці з'єднання можуть мати найрізноманітніші, часом унікальні, властивості.
Насамперед, координаційні сполуки на основі германію у декілька разів менш токсичні, ніж органічні. Для їх синтезу використовуються водні розчини, то ж проблем з очищенням від домішок не виникає. Це відкриває величезні перспективи щодо їх використання для розробки нових лікарських препаратів.
Разом з колегами з Одеського та Луганського медичних університетів, Інституту мікробіології та вірусології НАН України, біофаку ОНУ ім. І.І. Мечникова вчені провели багато досліджень. Вони довели позитивний вплив координаційних сполук германію на нервову систему, роботу серця та печінки. Порівняння дії їх результатів з дією ессенціале, пеніциліну та силібору виявилося на користь нових сполук. То ж у перспективі на основі координаційних сполук германію, синтезованих одеськими вченими, можуть бути розроблені ефективні вітчизняні препарати для профілактики артеріальної гіпертонії, лікування печінки від викликаного іншими препаратами токсичного гепатиту, а, можливо, і СНІДу. Таке припущення ще 1980 року зробила американський вчений Сандра Гудман.
– Завдяки роботі хіміків ОНУ ім. І.І. Мечникова під керівництвом професора Інни Йосипівни Сейфулліної у нас сформувався новий, надзвичайно перспективний науковий напрям – біокоординаційна хімія германію та олова, – говорить перший проректор ОНМедУ, заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук Валентин Йосипович Кресюн. – Він дає шанс у майбутньому вивести на вітчизняний ринок лікарські препарати на основі природних компонентів із меншою кількістю побічних ефектів. Дуже важливо, щоб держава приділила цьому велику увагу. Тоді на нашому фармринку будуть широко представлені не лише імпортні, але й українські ефективні препарати.
Що ж, з Валентином Йосиповичем – одним із найдосвідченіших фармакологів, важко не погодитися. Фармацевтичний ринок, який безпосередньо впливає на здоров'я людей, не можна практично повністю віддавати на відкуп компаніям-експортерам. Тим більше, що в нас є розробки, які суттєво випереджають закордонні.
Нещодавно І.Й. Сейфулліна представила доповідь з координаційних сполук германію на конференції «Зелінські читання» у ФХІ ім. А.В. Богатського. Вона викликала помітне зацікавлення. Можливо, якщо вдасться об'єднати зусилля створеного на базі інституту підприємства «Інтерхім», яке має досвід успішного виведення на ринок вітчизняних препаратів, ОНМедУ, чий ректор академік В.М. Запорожан є членом президії АМН України, а також першого наукового парку медичної спрямованості на базі Українського НДІ медицини транспорту в Одесі, розробки хіміків швидше втіляться в сучасні ліки. На них же так очікують пацієнти.
