Під час чергового засідання сесії районної ради шостого скликання голова районної ради В’ячеслав Паровенко представив депутатам свій звіт за рік роботи.
– Я, як голова районної ради, найперше прагну згуртувати депутатів для забезпечення сталого соціально-економічного і культурного розвитку, формування та виконання районного бюджету, зауважив він. – Коли делегувалися повноваження районній державній адміністрації, було визначено ключові завдання: наповнення районного бюджету та його ефективне використання, підтримання економіки та розвиток сільського господарства району, забезпечення соціального захисту населення, дотримання законності та правопорядку.
Аналіз розглянутих на пленарних засіданнях питань свідчить, що районній раді необхідно вдосконалювати механізм контролю за виконанням рішень, зробити його дієвішим, давати принципову оцінку кожному випадку їх ігнорування. На це мають бути спрямовані зусилля районних управлінь та відділів, голів постійних комісій, робочих груп.
Що стосується схвалення програм, то голова райради відверто визнав – їх забагато, і цілий ряд із них, на жаль, не вирізняються конкретикою. Всі вони мали б стати складовими єдиної щорічної програми соціально-економічного та культурного розвитку району. Однак часто новий документ пов’язаний з вимогами бюджетного законодавства, оскільки саме під відповідні програми можливе виділення бюджетних коштів. Тому за останній рік було затверджено шість програм, що стосуються взаємодії органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підтримки малого і середнього підприємництва, соціально-економічного розвитку, розроблення схеми планування території району, благоустрою населених пунктів.
В районній раді шостого скликання діють чотири постійні комісії, головами яких обрані досвідчені практики-депутати: Станіслав Нікон, Олексій Осійчук, Олена Олійник та Вадим Твердохліб.
Аналізуючи рішення, ухвалені за рік, В’ячеслав Леонідович дійшов кількох висновків:
– Перший з них стосується бюджету. Наш район дотаційний і не може забезпечити себе власними надходженнями. Ця ситуація, на жаль, продовжує поглиблюватися, і частка власних доходів у процентному відношенні зменшується. Коли грошей не вистачає, то необхідно або збільшувати доходи, або зменшувати видатки. В цих напрямах нам є ще над чим працювати. Крім цього, в районі надто розгалужена мережа закладів освіти, охорони здоров’я і культури. Вона дісталася нам у спадщину від тих часів, коли було значно більше учнів та й жителів взагалі. Сьогодні район отримує дотацію з державного бюджету з розрахунку на одного учня чи одного жителя. Звідси і постійна наша проблема із забезпеченням заробітною платою працівників бюджетних установ, утримання закладів, забезпечення їх нормального функціонування. Це уже ставить перед нами серйозні виклики і змушує шукати шляхи оптимізації мережі та штатної чисельності. Очевидно, що це непопулярні кроки, але навряд чи нам вдасться їх уникнути.
Треба сказати, що більшість народних обранців з усією відповідальністю ставляться до своїх депутатських обов’язків. Та прикладом для всіх може бути діяльність депутата районної ради Анатолія Шацила, який добросовісно виконує свою передвиборну програму: відновлено водозабезпечення в селі Першотравневому, підключено до газопроводу всіх бажаючих абонентів села Мар’янівки. Він, разом із сільським головою, цими важливими питаннями займався постійно. Добре, з відповідальністю виконує свої депутатські повноваження Раїса Баран, яка подає конкретну допомогу Карабанівській сільській раді в питаннях водозабезпечення. Не стоять осторонь проблем територіальних громад і депутати районної ради Станіслав Нікон, Іван Гонтарюк, Вадим Чайка. Поряд з цим голову районної ради, турбує те, що окремі колеги не виявляють особливого бажання працювати на благо виборців.
На сесії йшла мова про тимчасове користування земельними ділянками, які не оброблялися.
В поточному році конкурсною комісією складено 416 протоколів на загальну площу 4408 гектарів. Відповідно і надходження від плати за землю збільшилися від одного мільйона 70 тисяч гривень до трьох мільйонів 921 тисячі гривень.
На сьогодні по району не використовується близько 5 тисяч гектарів ріллі, крім того, є земельні ділянки без договорів та відповідної плати до місцевих бюджетів. Конкурсна комісія проводить засідання двічі на місяць і розраховує на активність сільських та селищних рад у вирішенні цього питання.
