Одеська консерваторія – нині Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової – була заснована 8 вересня 1913 року. Тоді вона стала четвертим на території Російської імперії вищим навчальним музичним закладом – після Санкт-Петербурзької, Московської та Саратовської консерваторій. Залучення видатних педагогів-музикантів із Італії, Польщі, Чехії, Німеччини, Австрії, Санкт-Петербурга та Москви забезпечило швидкий розвиток.
Навесні 1916 року відбувся перший випуск: 16 піаністів і 12 вокалістів. Наступного року дипломи одержали вже 46 випускників.
Успіхи Одеської консерваторії у 30-ті роки пов’язані з талановитими студентами, які ставали переможцями престижних конкурсів. Так, 1930 року першу премію на Всеукраїнському конкурсі скрипалів у Харкові здобув Д. Ойстрах. У 1931 році юний Е. Гілельс грав перед журі Другого українського конкурсу піаністів поза конкурсом, бо не досягнув «конкурсного віку». Виконавська майстерність Еміля справила враження, і він одержав стипендію для обдарованих дітей. У 1933 році на Першому всесоюзному конкурсі музикантів-виконавців Е. Гілельс із тріумфом здобув першу премію.
У роки Другої світової війни багато які викладачі та студенти Одеської консерваторії пішли на фронт, виступали з концертами у фронтових бригадах. Чимало талановитих музикантів загинуло в окупованій Одесі. Педагоги, які не встигнули евакуюватися, зуміли зберегти частину майна вузу й організувати заняття. Серед викладачів, які самовіддано працювали в ці роки, крім ректора Миколи Миколайовича Чернятинського, були також теоретик Сергій Дмитрович Кондратьєв, піаністки М. Рибицька, М. Базилевич та інші.
Через півроку після визволення Одеси, восени 1944-го, у консерваторії почало відроджуватися активне творче життя. Велику роль у відновленні навчального процесу й будинку (під час окупації у приміщенні консерваторії була німецька комендатура, а заняття проводилися в напівзруйнованому будинку школи імені П.С. Столярського) відіграв талановитий музикант і організатор К.Ф. Данькевич. У роки його роботи на посаді ректора Постановою Ради Міністрів СРСР від 29 червня 1950 року Одеській консерваторії було присвоєно ім’я уславленої співачки, Народної артистки СРСР, Героя Соціалістичної Праці, доктора мистецтвознавства, професора Московської консерваторії Антоніни Василівни Нежданової.
За час діяльності музичної академії (консерваторії) на основі розвитку традицій тут склалися і здобули вітчизняне та світове визнання відомі музично-педагогічні школи: Петра Столярського, Олександра Станка (скрипка), Ольги Благовидової, Галини Поліванової, Миколи Огренича, Євгена Іванова, Олександри Фоменко, Наталії Войцеховської, Василя Навротського, Аліси Джамагорцян, Таїсії Мороз (вокал), Костянтина Пігрова, Дмитра Загрецького, Григорія Ліознова, Віри Луговенко, Алли (Алісії) Серебрі (хорове диригування), Людмили Гінзбург, Олександра Бугаєвського, Ігоря Сухомлинова, Анатолія Кардашева, Галини Попової (фортепіано), Василя Євдокимова, Віктора Власова, Діни Орлової, Володимира Мурзи (народні інструменти), Василя Повзуна, Каліо Мюльберга (духові інструменти), Олени Маркової, Олександри Самойленко, Олександра Сокола (музикознавство), Вітольда Малішевського, Порфирія Молчанова, Серафима Орфеєва, Олександра Красотова, Кармелли Цепколенко (композиція).
Серед випускників Одеської музичної академії імена таких всесвітньо відомих музикантів-виконавців минулого й сьогодення, як Еміль Гілельс, Давид Ойстрах, Яків Зак, Бела Руденко, Тетяна Гольдфарб, Раїса Сергієнко, Роза Файн, Дмитро Загрецький, Галина Олійниченко, Єлизавета Чавдар, Михайло Гришко, Микола Огренич, Іван Пономаренко, Ольга Каверзнева, Семен Снітковський, керівники хорових колективів – Анатолій Авдієвський, Григорій Ліознов, Віталій Газинський, Євген Кухарець, Анатолій Мархлевський, Євген Дущенко, Петро Горохов, композитори – Костянтин Данькевич, Климентій Корчмарьов, Серафим Орфеєв, Юрій Знатоков, Олександр Красотов.
Про те, як живе сьогодні музична академія, кореспондентові «ОВ» розповів проректор за навчальною роботою Олександр Леонідович Олійник.
– У музичній академії здійснюється навчання за всіма академічними музичними спеціальностями (включаючи бандуру, гітару): бакалаври, спеціалісти, магістри, асистенти-стажисти, аспіранти. Також готуємо кандидатів мистецтвознавства (з 2002 року захистилися 115 кандидатів наук, зокрема 20 іноземних громадян) і докторів мистецтвознавства. На сьогодні у нас навчаються студенти з Китаю, Еквадору, Білорусі, Німеччини, Польщі, Чорногорії, Хорватії, Латвії. До нас приїжджають із усіх куточків України, близького й далекого зарубіжжя. Загалом 200 студентів. Причому багато які молоді люди їдуть не просто до Одеської музичної академії, а безпосередньо до того чи іншого викладача, бо наші викладачі відомі далеко за межами України.
Загальна кількість викладачів в академії – 215 чоловік. З них 4 академіки, 39 професорів, докторів наук, 116 доцентів, кандидатів наук. Крім того, серед викладацького складу 9 народних артистів України, 15 заслужених діячів мистецтв України, 31 заслужений артист України, три заслужені працівники культури і один заслужений працівник освіти.
– А який був вступний конкурс цього року?
– У середньому близько трьох чоловік на місце… Сьогодні у нас 148 першокурсників. Із них 78 бюджетників і 70 контрактників.
При академії відкрито безкоштовну дитячу школу педагогічної практики, підготовче вокальне відділення. Академія видає наукові збірники статей: «Музичне мистецтво та культура», а також газету-журнал «Музичний вісник».
Раз на три роки проводяться міжнародні конкурси: піаністів – пам’яті Е. Гілельса, вокалістів – пам’яті А. Нежданової, щорічно – концерти Одеського філармонічного абонементу «Зірки, засвічені генієм» (лауреати конкурсу Е. Гілельса) і «Шедеври світової оперної класики» ( лауреати-вокалісти), фестивалі народників, духовиков, хормейстерів, фестиваль-конкурс гітаристів.
Тож можна сказати, що ювіляр повен життєвої енергії та творчих планів.
