Як один із дванадцяти офіційних представників України в Конгресі місцевої та регіональної влади Ради Європи, заступник голови Одеської обласної ради Олексій Гончаренко (кілька днів тому обраний першим заступником) взяв участь у ХХV сесії даної організації, що проходила в Страсбузі. На його думку, це була знакова зустріч, бо вже втретє за роки існування незалежної України провадився моніторинг стану місцевої та регіональної демократії в нашій країні. На сесії був представлений відповідний звіт, підготовлений групою експертів.
– На мій погляд, це дуже важливий документ, який визначить характер взаємин України з європейським співтовариством у подальшому, – підкреслив Олексій Олексійович. – У цілому дано позитивну оцінку процесів, що відбуваються у нас. Більшістю голосів було підтримано резолюцію, згідно з якою Україна вживає серйозних заходів у напрямі реформування системи місцевого самоврядування. Експерти відзначили як проблеми, так і позитивні моменти. Більшість з них нам добре відомі. У той же час є цікаві трактування цілого ряду моментів, пов’язаних з діяльністю органів місцевого самоврядування, які, на мій погляд, не слід ігнорувати.
– Про що йдеться?
– Цілком справедливо у доповіді говориться про необхідність розширювати можливості залучення коштів органами місцевого самоврядування, щоб вони могли виконувати свої функції. У той же час відзначається, що держава концентрує механізми стимулювання економіки на національному рівні. Як приклад наводяться передача прав реєстрації нерухомого майна Мін’юсту, прав на видачу дозволів у сфері містобудування і одержання штрафів за неправильне паркування на території органів місцевого управління столичним структурам. Як наслідок, податкові відрахування і штрафи вже не залишаються на місцях, а переходять державним структурам.
Загалом, за інформацією, представленою європейським експертам Асоціацією міст України, місцеві бюджети поки що потрапляють в усе більшу залежність від перерахування коштів державою. У 2007 році частка держави становила 43,3 відсотка, у 2009-му – 46,7 відсотка, у 2011-му – 52,3 відсотка, в 2012-му – уже 53,6 відсотка. Тобто механізми вирівнювання ситуації справді потрібно шукати і впроваджувати.
– Чи обговорювалися підходи до формування бюджетів на місцях?
– Останнім часом дедалі популярнішим стає програмно-цільовий метод фінансування, коли кошти виділяються під певну програму. У доповіді говориться про необхідність формування цільових програм більше за якісними, а не кількісними критеріями. Як приклад наводиться місто Київ, де реалізуються приблизно 30 програм. І з цілого ряду моментів вони накладаються одна на другу.
– Чи побачили експерти якісь невикористані резерви з погляду залучення коштів?
– Так. Це стосується сфери альтернативної енергетики, яка розвивається в нашому регіоні досить успішно. На думку експертів, ширше застосування геотермальної, сонячної та вітроенергетики, виробництво нових видів палива дозволить не лише заощаджувати бюджетні кошти, але й заробляти їх для потреб територіальної громади.
– Олексію Олексійовичу, чимало уваги було приділено й адміністративно-територіальній реформі…
– Було відзначено, що функції державного і місцевого секторів управління накладаються одна на одну приблизно у 80 відсотках випадків. Причому тут експерти спиралися на дані київського «Центру політичних досліджень». На їхню думку, і це зовсім справедливо, функції кожного сектору повинні бути чітко розмежовані.
Крім того, маленьким населеним пунктам дуже складно розвивати свою інфраструктуру, тому що не вистачає джерел заробляння коштів. На думку європейських експертів, різниця у чисельності населення від 900 тисяч чоловік у Чернівецькій області до 4,8 мільйона в Донецькій є занадто великою.
– Які ще питання обговорювалися?
– Перешкодою для нормального розвитку демократичних процесів назвали відсутність у деяких містах нашої країни законно обраних мерів. У доповіді викладено заклик до Верховної Ради якомога швидше визначитися з часом проведення виборів у тих містах, де сьогодні панує якесь міжвладдя.
У межах роботи ХХV сесії також відбулася дискусія щодо проблеми боротьби з політичним екстремізмом на місцевому і регіональному рівні. Я виступав і говорив про активізацію радикальних сил в Україні. Втім, подібне сьогодні відбувається в багатьох країнах. Небезпека радикалізації суспільства полягає в тому, що на складні запитання люди одержують прості, часом примітивні, відповіді. В умовах кризи такі підходи виявляються найбільш прийнятними для масової свідомості, швидко стають популярними і здатні призводити до соціальних потрясінь із людськими жертвами і пролитою кров’ю.
Діяльність таких політичних сил, як партія «Свобода» і аналогічних, потребує найпильнішої уваги. Рецептів протидії радикалізму немає ні в кого. Треба спілкуватися з людьми, роз’яснювати свою позицію. У деяких європейських країнах навіть за один заклик до расової дискримінації або насильства людина може опинитися у в’язниці. В інших законодавство ліберальніше, як, втім, і у нас. Я сподіваюся на мудрість нашого народу, який за останні сто років пройшов через війни, злигодні, голод і руїну, пов’язані із проявами нацизму, екстремізму, націоналізму. Багато в чому переживане сьогодні Європою ми вже проходили. Сподіваюся, що правильні висновки нам вдалося зробити.
