– У вас у Рені є опера? – запитав священик із Румунії, виходячи зі Свято-Вознесенського храму, що на центральній площі міста.
– Ні, на жаль… Бачте, Рені – це маленький райцентр, найближчий оперний театр – в Одесі. А чому Ви запитали?
– Я почув у вашому храмі, на криласі, оперні голоси, от і подумав…
Ще недавно, щоб послухати камерну музику, жителям Ренійського району треба було їхати до обласного центру або до столиці. Сьогодні звуки клавесина в гармонії з іншими шляхетними інструментами можна почути не полишаючи прикордонного містечка: свій професійний ансамбль створили викладачі Ренійської дитячої школи мистецтв. Цей творчий колектив очолила викладачка по класу скрипки Олена Ялома.
– Музичити у складі ансамблю камерної музики – моя мрія з юності, – зізналася Олена Іванівна. – Навіть не думала, що вона здійсниться. Адже раніше навіть скрипалів у концертні програми включали рідко.
Сьогодні Олена Іванівна, ставши керівницею народного ансамблю «Мрія», виводить на сцену чотири колективи. Крім камерного, це дитячий та дорослий ансамблі скрипалів, учнівський інструментальний ансамбль української народної музики. «Мрія» багатолика й саме тим цікава для глядача.
Але цей інструментальний ансамбль – не єдиний у Ренійському районі. Тут активно працює духовий оркестр під керівництвом Федора Бушняка, естрадний ансамбль Михайла Тетрадова. Молдавську музику ось уже три десятки літ можна почути у виконанні ансамблю народних інструментів «Ізвораш». В останні роки висоти виконавської майстерності набрав колектив «Мугурел» на чолі з Іваном Строєю. Крім цього, в дитячій школі мистецтв працює унікальний у своєму роді ансамбль російських народних інструментів «Балалайка», який чверть століття тому створив В’ячеслав Астров.
У цих творчих колективах об’єдналися викладачі школи мистецтв, їхні учні, а також випускники – нині представники інших професій. Від балалайки до клавесина – такий сьогодні музичний спектр невеликого прикордонного містечка.
Не можна не відзначити, що в кожному ансамблі, крім основного, є дитячий склад. Музиканти розуміють – треба ростити собі зміну.
– Раніше в нашому районі стабільно працювали сім колективів зі званням «народний», сьогодні їх уже сімнадцять, – з гордістю говорить начальниця районного відділу культури Ірина Іванівна Желєзова. – Для району, де лише сім Будинків культури і один обласний центр національних культур, це чимало. Крім інструменталістів, у нас склалися яскраві вокальні колективи. Більшість із них – фольклорні, вони відображають усю палітру багатонаціонального Придунав’я. Так, гагаузьку культуру представляють у своїй творчості два народні ансамблі – «Севда гюлю» і «Чали кушу» – лауреати багатьох міжнародних фестивалів і конкурсів. Із молдавською піснею аудиторію знайомить народний вокальний ансамбль «Церенкуца» під керівництвом Галини Нікіта-Куля і дитячий народний фольклорний колектив «Мугураший», створений у селі Лиманському подружжям Андрієм і Валентиною Ткачами. Болгарські пісні звучать у виконанні ансамблю «Роден край» під керівництвом Наталі Чобан, вона ж створила вокальний колектив української народної пісні «Калина», який також здобув нещодавно звання «народний».
Спираючись на ці та інші народні колективи, будь-який культурний захід можна провести на найвищому рівні.
Треба сказати, високу ноту в роботі задає сама Ірина Іванівна Желєзова. Будучи керівником зразкового дитячого хореографічного ансамблю «Конфетті» – переможця багатьох обласних конкурсів, вона поставила одноактний балет «Лускунчик», зараз дитячий колектив закінчує роботу над виставою «Лебедине озеро», якої ренійський глядач нетерпляче чекає.
– Ми мусимо протиставити найкращі зразки світової класики сумнівним «супергероям», що заполонили телепрограми, тій скверні, якою кишить інтернет, – говорить Ірина Желєзова. – Наше завдання – підносити культурний та духовний рівень, спираючись на багатонаціональний придунайський фольклор, у якому закладено стільки мудрості та добра!
…Цими днями в Ренійському районному Будинку культури відбувся концерт студентки Київської національної академії ім. П. Чайковського Олени Строя. Здається, тільки вчора вона дебютувала на скромній ренійській сцені, а сьогодні навчається в академії та солює у столичних концертних програмах, несучи співвітчизникам шедеври світової культури. Дівчину з Рені з чудовим колоратурним сопрано, безсумнівно, чекає велика сцена.
За законами жанру наприкінці цієї оповіді про культурне піднесення, що спостерігається в Ренійському районі, потрібно повернутися до початкової тези. Так, гість із Румунії не помилився: у храмах прикордонного містечка справді співають професіонали – викладачі дитячої школи мистецтв. Із ними поруч, на криласі, можна побачити й учнів.
Хтозна, може, скоро в Рені зазвучить «Чарівна флейта» Моцарта або «Травіата» Верді?
