Після 1/8-ї фіналу чемпіонату світу ми, сподіваюся, зійшлися на думці, що ця стадія подарувала нам інтригу і видовище в переважній більшості матчів. Екстратайми, серії пенальті, неймовірні за своїм драматизмом рішення — що ще потрібно нейтральному глядачеві?! На жаль, вже у чвертьфіналах усе вийшло з точністю до навпаки.
Дозволю собі процитувати закінчення свого попереднього матеріалу: «Можна зробити простий прогноз: Бразилія – господиня турніру і за складом перевершує колумбійців. Німеччина досвідченіша та потужніша за молодих французів. Голландія так і зовсім повинна виносити свого суперника «в одні ворота». А Мессі вже якось, та упорається із неповороткою обороною Бельгії». Якщо відкинути деталі, то прогноз вийшов хоч і простим, але стовідсотково точним. Однак мені до останнього хотілося побачити трохи більше пристрасті в матчах потенційно рівних суперників. У підсумку ж єдиним аутсайдером, який по-справжньому бився до останнього, стала неймовірна Коста-Ріка. Її двобій із Голландією вибився із загальної низки. Можливо, через банальну недооцінку суперника підопічними ван Гаала. Все ж таки зустріч «жовтогарячі» почали спокійними та впевненими у своїх силах. І лише ближче до кінця, з кожною хвилиною їхні лиця ставали зосередженішими, спроби забити переможний гол – наполегливішими, але всі костариканці, і персонально Навас, вже піймали кураж. Саме цього куражу, ймовірно, не вистачило іншим збірним, які попрощалися з мундіалем. Франція стала об'єктом сатири для європейських ЗМІ, які зобразили команду Дешама сплячою. Лідери бельгійців також могли б показати трохи більше проти не найбільш зоряної оборони Аргентини. Мабуть, лише Колумбія справді намагалася битися навіть за рахунку 2:0 не на свою користь. Але команді не вистачило ні сил, ні досвіду. Безумовно, ускладнив враження від чвертьфіналів і той факт, що в трьох матчах із чотирьох фаворит забивав швидкий гол і далі діяв за рахунком. Нудно і прагматично.
Герої
Цього разу дана номінація знову не обійдеться без воротаря. Але все ж таки лаври тріумфаторів повинні розділити між собою Тім Крул і Луї ван Гаал. З боку здавалося, що тренер голландців іде на серйозний ризик. Все ж таки випускати «холодного» воротаря винятково на серію післяматчевих пенальті – м'яко кажучи, нетривіальний хід. Але наставник Нідерландів продемонстрував залізну впевненість у своєму рішенні. А Крул довіру тренера виправдав на сто відсотків, не вгадуючи, а реагуючи на кожний з ударів суперника в серії пенальті (що саме по собі ледве чи не унікальний випадок!) Що цікаво, якби «жовтогарячі» все ж таки програли, то найкращим гравцем чвертьфіналів було б однозначно короновано Кейлора Наваса. Цей мундіаль як і раніше залишається змаганням голкіперів!
Невдахи
За сукупністю двох матчів плей-оф можна записати до головних невдах форварда збірної Франції Каріма Бензема. Але якщо в матчі з Нігерією його промахи не вплинули на підсумковий результат, то в дуелі із Німеччиною нападник міг стати рятівником нації, але його удар із забійної позиції з разючою холоднокровністю відбив Нойєр. В іншому ж говорити про фатальну невдачу не доводиться. Міг би поскаржитися на нього капітан колумбійців Маріо Йєпес, що забив Бразилії. Але його партнери в тому епізоді справді забралися в офсайд. Бельгійці можуть і зовсім нарікати лише самі на себе – Азар і компанія могли б показати змістовний футбол, тим більше, що Аргентина зовсім не заперечувала проти гри другим номером. Команді Вільмотса ще й пощастило, в епізоді, коли Мессі не реалізував вихід віч-на-віч (коли ще таке побачиш?!) Ну, а Снейдер, Ван Персі і Роббен, котрі обстукали штанги і поперечини воріт Наваса, свою моральну компенсацію одержали в серії пенальті.
Сенсація
Гра Коста-Ріки – вже сама по собі сенсація! Лише вдумайтеся: усього декілька випадковостей, і, можливо, ця команда опинялася б серед чотирьох найсильніших збірних світу! Коста-Ріка! У півфіналі! Звичайно, поява «малих футбольних народів» на такій стадії траплялася: Болгарія в 1994-му, Хорватія в 1998-му, Туреччина і Південна Корея в 2002-му. Але все ж таки в кожній із цих країн були резонні передумови для такого прориву. У складі Коста-Ріки немає гравців калібру Стоічкова, Шукера або Шукюра (це два різних футболісти, так!) Ні тренера рівня Гууса Хіддінка. Це просто збірна гарних хлопців, які увесь турнір грали собі на втіху. У підсумку справедливість все ж таки переважила удачу. Але за показаний футбол «Лос Тікос» можна сказати лише велике спасибі!
Найкращий матч
Щоб не повторювати усе сказане вище, просто ще раз відзначу, що єдиною грою чвертьфіналів, яка подарувала глядачам гідні мундіаля емоції, стала дуель Нідерландів і Коста-Ріки.
Що далі?
Хочеться вірити, що півфінали все ж таки будуть змістовнішими. І в них ми побачимо ФУТБОЛ у виконанні всіх чотирьох команд, а не половини. Що ж стосується прогнозів, то вони на такій стадії стають справою усе більш невдячною. Але є об'єктивні чинники, які потрібно врахувати. Іронія долі – обидва південноамериканські гранди у своїх попередніх матчах втратили лідерів. Бразилія залишилася без Неймара, Аргентина – без Ді Марії. Це ключові гравці своїх збірних, і тренерам доведеться серйозно перестроювати гру в атаці із урахуванням таких знакових втрат. Крім того, Бразилія проведе півфінал без свого провідного захисника Тьяго Сілви, що одержав дуже дурну жовту картку у грі з Колумбією. Також, ймовірно, проти Німеччини не зіграє екс-гравець «Шахтаря» Вілліан. Загалом, Сколарі не позаздриш. Але не будемо забувати, що на боці Бразилії буде переповнений стадіон у Белу-Орізонті і чинник домашнього суддівства (як не крути, а він має місце бути). На боці Аргентини в дуелі з Голландією – Мессі і знову ж заповнений до краю уболівальниками стадіон у Сан-Паулу. На нас чекають дві ефектні реінкарнації фіналів 1978-го та 2002-го років. Усього ж учасники прийдешніх матчів грали у фіналах мундіалів 21 раз на чотирьох! При цьому жодного разу у вирішальній битві не зустрічалися Бразилія і Голландія, а також Бразилія і Аргентина. Говорять, що сітка турніру була із самого початку розписана так, щоб у фіналі зіграла саме остання пара. Але я б поставив на європейські збірні – і далеко не з почуття континентального патріотизму. Німеччина та Голландія поки що демонструють трохи зріліший і структурованіший футбол. Чи доможе їм це пробитися до фіналу? Довідаємося вже зовсім скоро.
