– А ти як гадаєш, що краще, – жити монстром чи померти людиною? – запитала мене знайома.
– Тобто?
– Ну, ти пам'ятаєш, як у фільмі?
– В якому?
– Ти що, «Острів проклятих» не дивилася? Це фільм століття.
Не дуже довіряючи думці подруги, сіла за перегляд. Щиро скажу, заваблює з першого кадру. Легке тремтіння, тривога, напруга… Так, це – психологічний трилер.
Дія розгортається на острові Шаттер, що неподалік від Бостона, у клініці для душевнохворих ув'язнених, куди на пошуки злочинниці-втікачки Рейчел Соландо рушили маршал США Тедді Деніелс (Леонардо Ді Капріо) та його напарник Чак Оул (Марк Руффало). Загадкове зникнення Рейчел залишає за собою багато питань, що турбують головного героя. Але це не єдина його проблема. Деніелса мучать сильні головні болі й тяжкі спогади: визволення в'язнів концтабору Дахау, трагічна смерть дружини. Проте він веде далі розслідування, у плині якого виявляється дедалі більше дивних речей. Наприклад, у палаті пацієнтки Деніелс знаходить загадковий напис на папірці «Правило чотирьох; хто 67-й?» А після безрезультатного допиту пацієнтів у своєму блокноті бачить уже лиховісний запис: «Тікай», який залишив один із ув'язнених. Тим часом починається ураган, на острові гасне світло, і головний герой несподівано одержує нові можливості для розслідування. Поворотним моментом стає його зустріч зі злочинницею. Вона розповідає йому свою історію, яка істотно відрізняється від версії лікарів та в буквальному сенсі шокує маршала. Тепер ситуація на острові стосується вже його здоров'я та безпеки. І пошук розгадки стає життєво важливим для Деніелса.
Фільм насичений філософськими міркуваннями:
– Бог любить насильство.
– Я не помічав.
– Не сміши мене. Насильством усе просочено. І воно в нас. У наших жилах. Ведемо війни, приносимо жертви, вбиваємо, грабуємо та рвемо плоть наших братів. А все тому, що Бог дав нам насильство, щоб його ж і прославляти.
– Я думав, Бог дав нам мораль.
– Чистішої моралі, ніж ця буря, немає. Та й взагалі моралі немає. Головне ось що: хто з нас сильніший – я чи ти?
Хороший акторський склад. Роль Ді Капріо вирізняється глибоким психологізмом. У ній не залишилося практично нічого від Ді Капріо часів «Титаніка». Юнацьке романтичне амплуа цілком поступилося місцем дорослому та глибоко драматичному стилю гри. Досить органічним у своїй ролі видається й Марк Руффало (відомий за фільмами «Зодіак», «Вигляд згори» і «Месники»).
Картина ставить перед глядачем багато питань. Осмислення побаченого запотребує чимало часу. І «Острів проклятих» того вартий.
Та й сам розв'язок фільму можна тлумачити по-різному, однозначної відповіді немає.
