Побачити «Вулкан»

Нещодавно в український прокат вийшов «Вулкан» Романа Бондарчука – один з найбільш гучних вітчизняних фільмів минулого року. Одесити вже мали можливість побачити цю стрічку: в липні 2018-го, під час IX Міжнародного Одеського кінофестивалю, та у жовтні, на фестивалі Нового німецького кіно (адже «Вулкан» є результатом копродукції України, Німеччини та Монако, з 10 мільйонів гривень бюджету Держкіно профінансувало половину).

Режисер Роман Бондарчук раніше був відомий своїми короткометражками та документальними проектами ( присвяченими, наприклад, Євромайдану чи «українським шерифам»). «Вулкан» - його повнометражний дебют. Фільм досить схвально зустріли  критики та глядачі, на різноманітних кінофестивалях він отримав близько десятка нагород, включно із «Золотим абрикосом» у Вірменії та призом глядацького журі у Китаї. З Одесою, правда, не склалося, але там  «Вулкан» у своїй номінації конкурував не з українськими фільмами, а світовими.

Тоді, на ОМКФ, під час зустрічі з журналістами Бондарчук визначив своє завдання не менш ніж «формування українського культурного контексту». На думку Романа, «думка експертів важлива, але експерти – не такий вже великий відсоток людей. «Культурний ефект» може бути лише в середовищі масового кіно». Втім, вважати це заграванням з публікою  не слід. Якщо поверховий сюжетний шар фільму не те що актуальний, а просто злободенний (місія ОБСЄ, що мандрує до окупованого Криму, південноукраїнські фермери-«рабовласники» тощо), то глибинний зміст -  це абсолютно міжчасова притча про людину, її пошуки сенсу у житті.   Перекладач, людина без документів, дауншифтер – всі ці «іпостасі» головного героя  можна об`єднати питаннями: «Хто я? Куди йду?». Так, це можна пояснювати кризою середнього віку, але не тільки. 

Безперечні плюси стрічки – вдумлива режисура та операторська робота Вадима Ількова. Назвати її «картинкою» язик не повертається, настільки вона тактильна і, сказати, б чуттєва. Спеку, спрагу і пил херсонських степів відчуваєш практично шкірою. 

Фільм навряд чи сподобається шанувальникам екшну. Незважаючи на карколомні пригоди у житті головного героя, він все ж таки філософський, і в багатьох глядачів викликав ті чи інші паралелі з творчістю Параджанова. Сам Бондарчук, щоправда, таку подібність активно заперечував. Не побажав і розшифровувати назву (мовляв, у кожного свої асоціації). Отже, залишається уявляти щось сонливо-загрозливе, готове вибухнути в будь-який момент. Бо як казав один із героїв з глибинки: «У вас є президент, є міністри, є поліція. У нас нічого цього немає». Та зрештою, цей фільм не  про політику, якої і так вистачає у нашому житті. Якщо ви ще не бачили «Вулкан», і вас цікавить сучасний якісний український кіно продукт, ідіть у кіно – не пошкодуєте. 

Рубрика: 
Район: 
Выпуск: 

Схожі статті