У кожного з нас бувають різні ювілеї. І будь-який з них має свою неповторну особливість, по-своєму пам'ятний і дорогий. Виповнилося двадцять років з того дня, коли відомий композитор із Санкт-Петербурга Валеріан Стратуца написав музику на мої вірші, опубліковані в одному зі столичних літературно-художніх журналів. Тоді й зав'язалася наша творча дружба. За листуванням. Ми жодного разу не зустрічалися. Але це не перешкодило створенню ось уже понад 30 пісень і романсів. Вони живуть дивовижним, чарівливим життям у душах людей, їх виконують талановиті співаки і в Одесі, і в Санкт-Петербурзі. Воістину щаслива доля у тих віршів, яким судилося стати піснями.
Нещодавно, на творчому вечорі «Романтика романсу», який пройшов на доброчинно-просвітницькому фестивалі, його провадила обласна Рада миру, пісні та романси В. Стратуци на мої слова виконали народний артист України, соліст Одеського національного театру опери і балету Анатолій Капустін, лауреатка Всеукраїнського фестивалю «Осіннє рандеву» Лариса Козлова, лауреат фестивалю «Шалом Україна» Йосип Жеребкер, інші талановиті співаки.
Валеріан повідомив, що романс «Не називай мої роки» переклав українською мовою київський поет, член НСПУ Анатолій Самойленко. А в Санкт-Петербурзі виконує наші пісні заслужений артист України, лауреат телефестивалю ім.
С. Єсеніна Іван Беляєв-Пітик, вони – у репертуарі соліста Петербурзької естради Юрія Довнара. Улюбленим романсом заслуженого артиста Росії Олександра Даньковського став романс «Не називай мої роки». А романс «Дурман кохання», перекладений українською мовою поеткою Марією Тарасенко, виконує Валентина Іващенко, співають його і в канадському Торонто. Дійшли до слухачів і інші плоди наших спільних творчих мук.
Валеріан Стратуца родом з пісенної Вінниччини. Багато років дуже тісно співпрацює з українською діаспорою Санкт-Петербурга. Він лауреат багатьох фестивалів, його авторські вечори стають знаковими не лише в її культурному житті, а й всього Санкт-Петербурга. Його пісні звучать по радіо і в концертних залах Північної Пальміри та в Україні. Своєю самородною, відшліфованою завзятою працею, талантом він гідно представляє рідну Україну в Росії. Голова Українського товариства ім. Т.Г. Шевченка в Санкт-Петербурзі, член Української Всесвітньої координаційної Ради Микола Жигло пише в передмові до збірника пісень і романсів композитора «Соборна Україна»:
«Найбільше Валеріан схиляється перед українською ліричною піснею про любов, а квітуча вишня, як символ весни, – це його найулюбленіший образ. Він пробує себе в багатьох пісенних жанрах, плідно працює і як композитор, і як виконавець. У його творчому доробку понад 500 творів. Улюблені поети Валеріана – Т.Г. Шевченко, Л. Костенко, В. Сосюра,
А. Самойленко, М. Тарасюк, В. Мамонтов. Його пісні, і особливо романси, із задоволенням виконують професійні співаки».
Цими днями Валеріан Григорович надіслав нову роботу. Я, переступивши через нескромність, попросив у редактора згоди на оприлюднення нашого нового романсу в «Одеських вістях». Будемо раді, якщо він комусь припаде до душі.
