Жоден із вісімдесяти чотирьох органів влади нашого регіону не надає доступу до публічної інформації належною мірою. Це стало відомо зі звіту за результатами моніторингу, ініційованого Одеською обласною організацією Комітету виборців України. Документ представили журналістам на прес-конференції, яку провели голова Одеської обласної організації КВУ Анатолій Бойко і начальник аналітичного відділу комітету Анастасія Матвієнко.
Як відомо, у травні 2011 року набув чинності Закон України «Про доступ до публічної інформації». Він мав істотно спростити процедуру отримання тих чи інших даних. Зокрема, про те, чим займається райрада, держадміністрація, сільрада та інші структури. Більше того, у вищезгаданому законі чітко прописано різні види інформації. Визначено, яка має бути у вільному доступі, а яка – під грифом «Для службового користування».
Чи дотримується цей закон? Як і ким? Відповісти на ці запитання і взялися в КВУ.
Ще одна подробиця: доступ може бути пасивним і активним. У першому разі надається вичерпна інформація, що не передбачає подальших уточнень: робочі контактні дані, розпорядок дня, переліки документів, порядок подавання тих чи інших довідок, функціональні обов’язки установ, фахівців тощо. Активний же доступ має на увазі відповіді на запити користувачів – як в онлайн-режимі, так і у вигляді традиційного листування. Адже в нашій області ще є органи місцевого самоврядування, які не мають у своєму розпорядженні власного веб-сайту, де мусять бути розміщені необхідні відомості. Це Іванівська районна і Ананьївська, Арцизька, Березівська, Біляївська, Кілійська, Кодимська і Татарбунарська міські ради. Про більшість же селищних і сільських говорити не випадає: немає сайтів – немає доступу.
Здавалося б, що за проблема? Ну, подумаєш, не відкрили ресурс. А уявіть собі сільського жителя, якому потрібно їхати за 30-40 кілометрів до районного центру по якусь довідку. Де дізнатися номер телефону потрібної служби, прийомні дні, перелік необхідних документів?..
Є проблеми й у тих, хто вже має сайти.
– П’ять районних рад – Миколаївська, Савранська, Березівська, Фрунзівська, Ширяївська – не забезпечили доступу для своїх користувачів, а ресурси ще 19 місцевих органів влади не можна вважати повними, бо не оприлюднено понад половину необхідної інформації, – говорить
А. Матвієнко. – Тільки в Тарутинській районній раді доступ до неї можна назвати задовільним.
Моніторинг фахівці проводили влітку цього року. Перевірили й сайти обласної влади. Облдержадміністрація забезпечила пасивний доступ до публічної інформації на високому рівні, облрада – на задовільному.
– Ми й далі стежимо за розвитком веб-ресурсів. Відзначимо, що офіційний сайт обласної ради постійно поліпшує свою роботу, а отже, підвищується рівень доступу до публічної інформації, – говорить Анатолій Бойко.
Перевірку проводили і таким чином. Керуючись статтями 19-22 вищезгаданого закону, співробітники КВУ запросили декларації про майно, доходи й зобов’язання фінансового характеру, а також затверджені переліки для службового користування. Ось тут починається найцікавіше. У шістьох радах досі не затверджено перелік інформації для загального користування. А у двадцяти сімох він просто відсутній.
У деяких місцевих органах влади відомостям, які мусять мати публічний характер (декларації посадових осіб, рішення, розпорядження, протоколи, аудіозаписи відкритих засідань, дані про витрату бюджетних коштів та ін.), приписали гриф «Для службового користування». Серед таких: Ширяївська, Біляївська і Болградська районні, Балтська міська, Красноокнянська селищна ради. Тільки в одинадцяти радах цей список не суперечить нормам законодавства.
Попри те, що закон діє вже близько трьох із половиною років, деякі ради досі не дотримуються елементарних норм про порядок надання відповідей на запити.
Так і не удостоїли відповіддю звертання КВУ Котовська районна, Любашівська та Ширяївська селищні ради.
Тарутинська райрада, яка добре показала себе у пасивному доступі, тут продемонструвала абсолютне небажання взаємодіяти – не надала відповіді на жоден запит про декларацію.
Цікава реакція була в Котовську на запити, що стосуються декларацій міського голови та секретаря міськради. Там відповіли, що не є розпорядниками цих даних. А у відповідь на запит про перелік інформації для службового користування заявили, що його розпорядником є секретар. Оскільки той у відпустці, то надати відомості не видається за можливе. Вирізнилася й Комінтернівська селищна рада. У якості відповідей на запити звідти відправили розмиті фотографії декларацій і переліку інформації. Прочитати щось не вдалося, але факт відповіді на запит заперечити важко.
– Дуже часто чиновники кажуть, що ми дошкуляємо їм нескінченними запитами, – говорить А. Бойко. – Вони бідкаються, що тільки на запити й відповідають. І це заважає їм виконувати свої прямі обов’язки. Але якби на сайтах відповідних служб у повному обсязі та зручному вигляді була розміщена вся інформація, передбачена законом, то керівників і фахівців відомств ніхто б не тривожив. Заощаджувався б час і чиновників, і громадян, ніхто б не подавав паперові запити…
Результати моніторингу надішлють до відповідних міністерств, щоб фахівці врахували стан справ і вжили заходів щодо усунення недоробок.
