Російська пропаганда американським коштом

«Так званий Концерт Єдності ображає українців та ставить під загрозу американські цінності. Це не мистецтво, це пропаганда», – такий висновок робить письменниця, редакторка канадської «Нешнл Пост» Даян Френсіс у матеріалі, опублікованому в американському виданні «Атлантик Кансел». Мова йде про культурний захід, що відбувся у понеділок у Вашингтоні за участю відомих російських виконавців – піаніста Дениса Мацуєва та оркестру під керівництвом диригента Валерія Гергієва. 

Авторка нагадує, що Гергієв з Мацуєвим свого часу підписали листа до Володимира Путіна зі схваленням російської агресії проти суверенної України. «Наша спільна історія та спільні корені, наша культура та її духовні витоки, наші фундаментальні цінності та мова об’єднали нас назавжди. Ми хочемо, щоб спільність наших народів і наших культур мала міцне майбутнє. Ось чому ми твердо заявляємо про підтримку позиції Президента Російської Федерації щодо України та Криму», – цими рядками підписанти листа пояснюють власну позицію.

«Але ця заява, – пише пані Френсіс, – суцільна брехня. У України з Росією не існує ані єдиних фундаментальних цінностей, ані єдиної мови, а підтримка президента означає погодження зі вторг­ненням російських військ на територію суверенної України». Сумнозвісна «позиція Путіна», продовжує авторка, призвела до загибелі десяти тисяч українців, до вигнання понад 1,6 мільйона людей із їхніх осель. Навіть сьогодні ця «позиція» вбиває щонайменше 65 українських вояків щомісяця. Зрештою, вона вбила 298 пасажирів рейсу МН-17.

«Заради справедливості зауважу, що ані Гергієв, ані Мацуєв чітко не уявляли собі наслідків підтриманої ними політики Путіна, – пише Даян Френсіс. – Втім, добре відомо, що вони й досі не відкликали своїх підписів». До слів авторки можна додати, що пан Гергієв протягом останніх трьох років неодноразово підтримував політику Путіна. Підтримував словом, неодноразово транс­люючи улюблену кремлівську тезу про «український фашизм». Підтримував ділом, граючи на закривавлених руїнах сирійської Пальміри. «За лояльність до Путіна Гергієв отримав ордени, звання та гроші на власні проекти. Гергієв – чудовий диригент, але він єднається з тираном і мало переймається свободою та рівністю», – цитувала рік тому активіста Пітера Тетчелла британська «Файненшл Таймс». 

Цікаво, що нинішній «Концерт Єдності» був організований за підтримки Центру виконавських мистецтв імені Кеннеді, Вашингтонського цент­ру виконавських мистецтв та Центру Вільсона. Пані Френсіс відверто дивується, як такі поважні інституції могли піти на співпрацю з росіянами навіть за грубі гроші, «адже в листопаді 2016 року Міжнародний кримінальний суд визнав політику Путіна в Україні, зокрема у Криму, військовим злочином». Пікантності до ситуації додає той факт, що Центр Вільсона здебільшого фінансується урядом Сполучених Штатів. Саме Сполучені Штати є основним генератором санкцій, що накладені на РФ за агресію проти України. «І водночас американські спонсори фінансують це дійство, що має відбутися у священній Вашингтонській національній катедрі? – саркастично запитує редакторка «Нешнл Пост». – Протести проти таких випадків мають бути і триватимуть надалі».

Втім, протести не завадили організаторам поважного британського фестивалю «Бі-Бі-Сі Промз» у вересні цього року також надати Гергієву можливість продемонструвати свої здібності. А той не забарився і з пропагандою –  привіз до Альберт-холу «Кантату на 12-ту річницю Жовтневої революції» Сергія Прокоф’єва та «П’яту симфонію» Дмитра Шостаковича під приводом подання «правдивої ілюстрації сталінської епохи» і «на спомин про соту річницю російської революції», як було написано у програмі фестивалю.

Свого часу геніальний американський скрипаль Айзек Стерн, ім’ям якого названо головний зал Карнегі-холу, відмовлявся грати разом із не менш геніальним диригентом Гербертом фон Караяном лише тому, що той був колись націонал-соціялістом, хоча Третій рейх давно сконав, а Караян пройшов денацифікацію. На жаль, наслідувати Стерна нині охочих мало, хоча Гергієву і далеко до Караяна. Можливо, це пов’язано з явним креном симпатій суспільства розвинених країн до лівих ідей? А може, світова спільнота належним чином не усвідомлює небезпеку загравання з Кремлем? Втім, в Україні Гергієва вітати не будуть, бо кров Донбасу волає до справедливості так само, як і кров Пальміри.

Рубрика: 
Выпуск: 
Автор: 

Схожі статті