Одеська область стала найбільшим постачальником племінних ресурсів в Україні. Цьому сприяли як активна позиція доктора сільськогосподарських наук, професора Василя Петровича ФЕДОРЯКИ, який поєднує посади директора облплемоб’єднання і заступника начальника обласного сільгоспуправління, так і постійна підтримка облдержадміністрацією, обласною радою цілої низки програм щодо селекції та генетики у тваринництві.

Одещину не обійшло лихо, коли багато керівників господарств у роки так званої перебудови добували гроші, спустошуючи тваринницькі ферми. Але на нашій області цей згубний процес позначився менше. Кількість великої рогатої худоби, свиней, овець, птиці у нас залишилася така, як у декількох сусідніх областях разом узятих.

- І головне, що значна частина цього поголів'я – племінне, - наголошує в розмові з кореспондентом “Одеських вістей” В.П. Федоряка. – З обласного бюджету от уже кілька років підряд виділяються кошти на дотацію закупівель племінного молодняку. Регіональна програма щодо зміцнення бази племінних ресурсів успішно виконується. Державною комісією вже атестовано понад 130 племзаводів і племферм у сільгосппідприємствах Одещини. Підтримуючи господарів, які хочуть придбати тварин кращих порід, а заодно і тих, хто за допомогою вчених вирощує племінні ресурси, ми певною мірою випередили державні програми відродження тваринництва на сучасному науковому і технічному рівні.

Прораховуючи перспективу, можна було припустити, що уряд країни ухвалить рішення спрямувати значні дотаційні кошти для тваринництва. А отже, господарства, які надумають відроджувати ферми, будуть зацікавлені в поголів'ї, чуйному до кормів і належного догляду. Тобто, вони потребуватимуть племінний молодняк. Сьогодні можна констатувати, що ті кілька мільйонів гривень, що їх за останні роки виділено з обласного бюджету на селекцію і генетику у тваринництві, дають змогу одержувати десятки мільйонів прибутку за рахунок продажу племінних ресурсів і реалізації худоби високих кондицій.

- Деякі керівники господарств стверджують, що інвестиції у племінні ферми вигідні, а у товарні – одне розорення. Як би Ви прокоментували таку позицію? – цікавлюся у Василя Петровича.

- Треба досконально знати галузь і вміти добре рахувати, - відповідає професор Федоряка. – Племінна череда не буває без товарної. Велика частина приплоду ставиться на відгодівлю. Отже, за дотримання наукових рекомендацій маємо прибуток і від племінного, і від товарного виробництва.

Але не можна забувати ще про одну важливу складову прибутку – вплив тваринництва на родючість грунту. Ось один приклад. Закрите акціонерне товариство “Авангард” Овідіопольського району, яке очолює Віктор Леонтійович Добрянський, має племінну дійну череду і племінну свиноферму, одержує значні суми від реалізації худоби. Господарство багате. А багате тому, що в ньому ефективно використовують кожну гривню, вкладену у виробництво. У “Авангарда” є можливість купувати в значних кількостях мінеральні добрива. Але тут їх максимально заміняють органікою. Під овочі, зокрема, вносять 30 тонн сипцю на гектар. І таке складне, безкоштовне для господарства добриво працює 5 років.

- А чи багато прикладів іноземних інвестицій у тваринництво Одещини? – запитую у В.П. Федоряки.

- Поки що такі приклади одиничні. Іноземців не просто переконати, що їхні гроші будуть використані з високою ефективністю, - пояснює мій співрозмовник. – Кілька років тому міцну співпрацю вдалося налагодити з французами директору агрофірми “Дністровська” Арцизького району Іванові Васильовичу Кістолу. Вони інвестували впровадження на свинофермі передових світових технологій у племінній роботі і на відгодівлі. Торік це господарство тільки доплат з держбюджету за реалізовану продукцію одержало майже 500 тисяч гривень.

Закордонні інвестиції у тваринництво підуть у значних обсягах, коли основну частину прибутку будуть по справедливості одержувати сільгоспвиробники, а не ті, хто займається переробкою сировини і збутом продукції.

- А як бути сьогодні? Чи варто нарощувати поголів'я худоби і птиці в господарствах, коли такої справедливості ще немає? – намагаюся знайти додаткові аргументи на противагу твердженням песимістів, які не зважуються відроджувати покинуті ферми.

- Якщо запитати у мудрих керівників і фахівців – великих трудівників, які розуміються на тваринництві і птахівництві, вміють бачити на роки вперед, то вони скажуть: варто і необхідно.

Наприклад, директор ТОВ “Агрофірма “Маяк” Березівського району Зінаїда Михайлівна Гришко має в господарстві близько 3000 голів великої рогатої худоби. Дуже складно утримувати таке поголів'я. Але й вигідно. Зараз у неї на фермах вирощують 200 племінних телиць. Ціна кожної при реалізації становитиме приблизно 6 тисяч гривень. І вже є покупці.

У “Маяку” щорічно одержують високі врожаї. На прилиманських змитих землях цього неможливо було б досягти без внесення органіки.

Я міг би назвати для ілюстрації десятки і навіть сотні сільгосппідприємств, у яких розвиток економіки не мислять без тваринницьких ферм. В їх числі “Вільне козацтво” Білгород-Дністровського району, “Петродолинське” – Овідіопольського імені Суворова – Комінтернівського, “Родина” – Саратського, імені Посмітного – Березівського району. Особливо хочу сказати про Комінтернівську, Отрадівську птахофабрики. Навіть у ті роки, коли тваринництво і птахівництво були залишені практично на самовиживання, досвідчені господарі робили все, щоб зберегти поголів'я, продовжувати племінну і селекційну роботу. Зараз, коли слідом за підтримкою на обласному рівні дотувати виробництво молока і м'яса почала держава, варто вкладати кошти у ці клопітні, але важливі галузі – тваринництво і птахівництво. Вони дозволяють створювати робочі місця, розробляти інтенсивні сівозміни, підвищувати родючість землі, мати постійні доходи. Торік тільки доплати і дотації у нашій області за тваринницьку сировину, продану переробним підприємствам, становили понад 20 мільйонів гривень. Арцизький, Болградський, Кодимський, Ширяївський райони одержали до півтора мільйона гривень. Інвестиції у тваринництво і птахівництво – це надійне і перспективне вкладення коштів. Але ще раз наголошу: за умови використання наукових рекомендацій, передових технологій.