Листи брата

Напередодні 60-річчя Перемоги над фашистськими загарбниками не раз доводилося бувати в школі № 39. Директор школи Оксана Богданівна Рафа і заступник директора з виховної роботи Лідія Олександрівна Покотилова одного разу запросили мене до музею бойової слави.

Двері музею завжди гостинно відчинені. Приходять учні й викладачі, ветерани війни і праці.

Є в музеї експонати, присвячені легендарному Яші Гордієнку. Це його листи з фашистської катівні. Поруч із 14 листами і портретом самого Яші - портрет його сестри, теж підпільниці Ніни Яківни. Є відомості про брата Олексія, розстріляного фашистами. На стенді поміщена й сімейна фотографія. Історія цих експонатів така.

У день Перемоги, сидячи за одним столиком із ветеранами, зустрівся із симпатичною, милою жінкою. Назвалася вона Ніною Яківною Стонікосто.

Перший тост вона запропонувала за тих, хто загинув на полі бою, у фашистських катівнях, навічно залишившись молодими. Усі стоячи пом'янули загиблих. Ніна Яківна заплакала.

- У мене в 1942 році брат Яша був замучений у фашистській в'язниці...

- Чи не сестра ви легендарного підпільника Яші Гордієнка? – вирвалося мимоволі у мене.

Витираючи сльозу, вона мовчки кивнула. Пізніше скаже про те, що зберігає, як дорогу реліквію, чотирнадцять листів брата, які він надіслав їй і батькам з фашистської катівні.

Про листи Яші Гордієнка я розповів Лідії Олександрівні Покотиловій. Вона запропонувала голові ради музею, учню 8 класу Кості Фотку створити стенд, присвячений Яші Гордієнку. Листа юного підпільника передала до музею його сестра Ніна Яківна. Ось один з них. “Дорогі батьки! Пишу вам останню свою записку. Помилування не чекаю... на слідстві я тримався непохитно... Протягом чотирьох з половиною годин били тричі. Били гумою, грабовим ціпком, залізним ціпком по сухожиллях. Після цього я погано чую. Ті, хто був у моїй групі, зараз на волі. Ніякі катування не примусили назвати їхні прізвища. Я не боюся смерті, помру, як личить патріоту Вітчизни. Перемога буде за нами. Яша”.

Коли хлопцям читали цей лист, зі стенду на них дивився мужній юнак. У квітні Якову Гордієнку виповнилося б 80 років…

Рубрика: 
Історія
Выпуск: 
11.05.2005
Автор: 
Микола Попов

Схожі статті

  • Знову з нами

    • Пон, 25/11/2019 - 10:08

    У дуже цікавому довідковому зарубіжному виданні «Енциклопедія українознавства» про І.М. Луценка вміщено усього вісім рядків.

  • Память на все времена

    • Чтв, 31/10/2019 - 13:17

    С искренним уважением и любовью встречали участников боевых действий в Великой Отечественной войне 1941 - 1945 годов и активистов ветеранского движения организаторы торжественного приема по случаю

  • Подвиг медиков

    • Чтв, 31/10/2019 - 12:39

    В 1941 году трехлетний Юрий бежал с мамой из родного дома, в четыре надел форму и вместе с родителями, военными врачами, освобождал Украину и дошел до Берлина.

  • Нет временных истин

    • Пон, 28/10/2019 - 10:59

    Уходят, уходят, уходят… В вечность… Фронтовики, принёсшие Украине  свободу от фашистского нашествия в теперь уже далёком октябре 1944 года.

  • Восени 1943 року розпочалося остаточне вигнання нацистських окупантів з України

    • Пон, 28/10/2019 - 10:54

    Друга світова війна принесла з собою стільки горя, віроломства і зруйнованих доль, що донині людство загоює рани,  і з сумом і гіркотою згадує про ті далекі події. Але є суд історії.

  • Одесса, которую мы поломали

    • Чтв, 10/10/2019 - 10:31

    Откровенно грустное состояние архитектурных памятников Одессы все чаще воспринимается нами как данность, а не как досадное недоразумение или случайная оплошность со стороны коммунальных слу

  • Вже готувалися до зими…

    • Чтв, 10/10/2019 - 10:15

    На початку осені радянські війська і жителі Одеси героїчно відбивали наступ фашистсько-румунських військ.

  • В аспекте Второй мировой

    • Птн, 06/09/2019 - 17:52

    Не забывать о героизме защитников Отечества в боях с фашистскими захватчиками в годы войны, о жертвах, понесенных народом Украины (она потеряла 8 миллионов сыновей и дочерей) и хранить историческую

  • Мы этой памяти верны

    • Птн, 30/08/2019 - 20:06

    Трудно передать словами ту атмосферу искреннего, а не протокольно-показного уважения к ветеранам Второй мировой, которая царила на торжественном приеме по случаю 75-й годовщины освобождения Одесчин

  • Улица гвардейского полка

    • Пон, 26/08/2019 - 15:28

    Первым населенным пунктом Ренийского района, который освободили от немецко-фашистских оккупантов в 1944 году, было село Котловина.

  • Дядя Валя

    • Пон, 26/08/2019 - 15:17

    Прожив, по украинским меркам, долгую и не совсем праведную жизнь, меньше всего думал о публикации этих фотографий.

  • Освободители

    • Пон, 26/08/2019 - 15:13

    Фотография из архива отца. Изначально подписана не была. Молодость зачастую не академична...

  • От легенды - к фактам

    • Пон, 26/08/2019 - 15:09

    …Житель микрорайона Крепость Василий Пантелеймонович Дудуляк несколько лет назад поведал нижеследующее: «Немцы готовились упорно оборонять Измаил.

  • Измаил: как это было

    • Пон, 26/08/2019 - 15:03

    Три года Измаил находился в оккупации. Освободили город 26 августа 1944 года: в рамках развертывания Ясско-Кишиневской спецоперации войска 3-го Украинского фронта под началом маршала Ф.

  • Чтят память о героях

    • Пон, 26/08/2019 - 14:54

    Свободу Татарбунар­щине принесли воины 46-й армии, входившей в состав 3-го Украинского фронта. Наши воины всеми силами не допускали отхода к Дунаю отступавшего противника.