Важкий осінній період життя самотньої людини, на горизонті якої гуляють морози розлуки. Як необхідна їй турботлива розуміюча підтримка, що дарує мир, спокій, зігріває від прийдешнього крижаного холоду.
До таких самотніх людей на допомогу приходить соціальна служба – управління соціального захисту населення та праці, яке очолює Світлана Іллівна Пустильникова. Ця служба особлива. У її сфері велику роль відіграють делікатність, чесність, порядність, увага та щирість, чуйне ставлення, розуміння, терпіння та величезна любов до людей, вміння сіяти добро серед людей.
Одним зі структурних підрозділів управління соціального захисту населення є КУ “Геріатричний пансіонат для самотніх осіб пенсійного віку”. Розташований він за адресою: м. Одеса, вул. Педагогічна, 24.
Територія навколо пансіонату спільними зусиллями працівників та підопічних перетворена у зелену зону відпочинку, місце для прогулянок, зустрічей та бесід, проведення шахових, шашкових турнірів.
У пансіонаті є однокімнатні просторі, світлі квартири із усіма зручностями. Мешканців обслуговують соціальні працівники, молодші сестри. Є медпункт, де кваліфікований лікар А.І. Антюфєєв веде постійне медичне спостереження, а медична сестра Н.В. Скрипник та інші сестри скрупульозно виконують призначення лікаря.
За необхідності підопічних пансіонату консультують спеціалісти університетської клініки та Одеського медичного університету. Директор університетської клініки К.Л. Сервецький та ректор медуніверситету академік В.М. Запорожан ставляться з увагою до ветеранів війни та праці. Піклуються про них і постійно надають медичну допомогу. Ми вдячні їм та їхнім працівникам. Висловлюємо свою подяку.
У пансіонаті працює їдальня. По суботах у клубі пансіонату демонструються художні фільми. Дякуємо директору кінопрокату В.А. Бодюлу за благодійну допомогу протягом багатьох років у перегляді фільмів.
По святах та щомісяця у “День іменинника” в клубі виступають з концертами актори Одеської філармонії, ансамбль “Бойові подруги”, актори Будинку офіцерів та інші.
Радісні й бажані зустрічі проходять з дітьми інтернату № 4 та школи № 38. Викладач музики та співу Маргарита Феліксівна із учнями школи № 38 провадять чудові концерти, які є справжнім бальзамом для душі, викликають оптимістичну гаму почуттів.
У клубі організовано “Куточок пам’яті Перемоги”. На стендах, в альбомах та буклетах відображено історію пансіонату, життя чудових людей, які мешкали й нині мешкають у пансіонаті.
Переважне населення пансіонату – це учасники бойових дій війни, люди трудового фронту під час війни, ветерани війни. Багато хто з них довгожителі. Підопічних, яким виповнилося 80 років і більше – 22 особи, а 90 й більше – 6 чоловік. Найстаршій Є.М. Божек йде 95 рік.
Такий вік мешканців пансіонату свідчить про те, як живеться підопічним і який за ним догляд.
26 грудня 2006 року одній із підопічних пансіонату Розалії Петрівні Глянц виповниться 90 років. Це заслужений учасник ВВВ, ветеран праці, почесна підопічна пансіонату. Вона одна з перших поселилася у пансіонаті, перебувала в комісії з його будівництва. І зараз вона є мудрим наставником з багатьох питань.
У молоді роки Розалія Петрівна працювала головним економістом тресту хлібопродуктів на Донбасі. Під час війни евакуювалася із трестом до Душанбе. Виїжджала на видобування торфу, який під час війни готували на експорт до Великої Британії. За самовіддану, безкорисливу працю Розалію Петрівну нагороджено вісьмома урядовими нагородами. Одна з них – “За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941 – 1945 рр.” прирівнюється до бойових нагород.
Досягнувши пенсійного віку, Розалія Петрівна тривалий час працювала на Одеській кондитерській фабриці. Пішовши на заслужений відпочинок, вона й сьогодні на фабриці є членом Ради ветеранів.
Розалія Петрівна своєю мужністю, терпінням, мудрістю і в 90 років зберегла трудову громадянську активність.
Ми вітаємо Розалію Петрівну із чудовим ювілеєм. Бажаємо здоров’я, спокою та мирного безхмарного неба.
