Доки голова Ренійської районної ради В.В. Чумаченко зачитує порядок денний так званої бюджетної сесії, до завідувачки відділу культури Ірини Іванівни Желєзової, поруч із якої я сиджу в задніх рядах, стікаються листи від сільських голів. Послання схожі як близнюки-брати: керівники громад офіційно повідомляють, що виділених за формульною методикою коштів на утримання сільських будинків культури вистачить лише на зарплату директора, сторожа та комунальні платежі. Кожен лист закінчується погрозою: якщо відсутніх коштів не дасте, будемо змушені інших культпрацівників скоротити.
Але навіть ці «чорні мітки» блякнуть на тлі проекту бюджету, де начальник відділу культури не знаходить – о, жах! – додатково виділених 80 тисяч гривень. Саме цієї суми не вистачало на зарплату культармійцям, і буквально цими днями на засіданні постійної депутатської комісії ці гроші були додані. Більше того, у розділі «Розвиток культури в Ренійському районі» замість 30 з такими зусиллями «вибитих» тисяч значиться лише 10. У 2005 році було 45 тисяч, у 2006-му – 30 тисяч... Хто й коли «обкарнав» проект бюджету, зараз, коли сесія вже розпочалася, з’ясовувати пізно. Вийти на трибуну й промовити полум’яну промову? Але чи можна ось так, зопалу, сказати, де, у якій статті витрат відняти, щоб установам культури додати?
Після доповіді виконувачки обов’язків начфінуправління про фінансові плани на 2007 рік на трибуну виходить екс-голова Ренійської районної ради Микола Михайлович Ангеловський:
– Так, бюджет району завжди був справою важкою, але нинішній – найубогіший, незбалансований. Це – бюджет проїдання. Нам завжди вдавалося закласти 600 – 800 тисяч гривень на розвиток, за рахунок чого ми газифікували всі школи району, лікарні, встановлювали індивідуальне опалення в дитячих садках. Раніше, коли розпочинався процес формування бюджету, керівництво району виїжджало до Києва, разом з нашим нардепом Юрієм Круком ми ходили по комітетах Верховної Ради зі своїми листами й проханнями, переконували, просили. У результаті завжди привозили в район додаткові гроші. Зараз у керівництва району немає розуміння й взаємодії. Голова райради й голова райдержадміністрації навіть не сідають до однієї машини! Коли треба було «вибивати» гроші для будівництва будинків для потерпілих від повені, В.В. Чумаченко поїхав до Києва сам. А якби з ним поїхав голова райдержадміністрації, та взяли із собою ще лідерів районних парторганізацій, щоб вони попрацювали через своїх нардепів?..
Висловивши, чим він не задоволений у принципі, Микола Михайлович озвучив питання, яке цікавить багатьох:
– Звідки взялися гроші на ремонт кабінетів у районній раді і купівлю нових меблів? Хіба гроші з цією метою ми закладали до бюджету? І поряд із цим удвічі скорочується сума на медикаменти для лікарні.
Після екс-голови на трибуну виходить голова райдержадміністрації, депутат райради Андрій Миколайович Булгаров:
– Так, справді, у 2006 році не було жодного виїзду до Києва з питань бюджету. Добре, коли була мажоритарна система виборів, і можна було звернутися до свого народного депутата. А тепер? Ви знаєте, що у 2006 році Кабінет Міністрів та Верховна Рада проходили стадію формування, вони були зайняті своїми справами. Ви бачили, як приймався держбюджет... Щодо нерозуміння між гілками влади… У нас є нерозуміння лише з деяких питань. Наприклад, я не зовсім згодний з тим, як сформовано видаткову частину бюджету. Подивимося кошторис витрат райради. У 2006 році на її фінансування закладалося 410 тисяч гривень, з них на зарплату – 190 тисяч. Сьогодні райрада собі закладає 660 тисяч гривень, з них на зарплату – 502 тисячі. Якщо говорити про утримання держслужбовців, то тут я хочу провести порівняльну характеристику. Витрати райдержадміністрації (в апараті 89 чоловік) у 2006 році склали 1 мільйон 689 тисяч гривень, тобто у середньому на одного працівника на рік припадало по 18,9 тисячі гривень. Цього року в райраді на одного працівника виходить у середньому 44 тисячі. Тим часом не вистачає коштів Центру сім’ї та молоді, Центру реабілітації дітей-інвалідів, є проблеми щодо фінансування низки інших напрямів.
Чинний голова районної ради Володимир Васильович Чумаченко не залишається в боргу перед опонентами:
– Що стосується зарплати, то є відповідна постанова Кабміну, якою ми керуємося. Але давайте краще говорити про роботу. У 2005 році на газифікацію села Лиманське було передбачено 1 мільйон – ані копійки не освоїли. 400 тисяч виділялося на газифікацію трьох сільських будинків культури й 200 тисяч – на будівництво Нагірненського будинку культури – нічого не зроблено. І після цього починають критикувати!.. Я не хочу, щоб ми воювали між собою, я хочу працювати.
Настає неминучий момент – голосування за бюджет, який, схоже, не влаштовує всіх. Більшість депутатів, піднімаючи руки, пильно розглядають свої черевики. Можливо, їм ніяково дивитися в об’єктив відеокамери місцевого ТБ?
Після виборів за партійними списками депутатський корпус Ренійської районної ради оновився не багато, не мало – на 80%. Звичайно, серед «новачків» є люди, які, з огляду на свою посаду, володіють станом справ у районі. Але 40% власників мандатів ніколи не займалися проблемами району, й, мабуть, начебто їх уявляють. Як наслідок – дивна пасивність на сесіях. Голова райради, оголошуючи результати голосування, раз по раз закликає депкорпус «активніше займатися зарядкою».
Отже, з горя прикупивши, бюджет ухвалено. Розглянувши ще два десятки питань порядку денного, депутати залишають залу. Але в коридорах триває обговорення результатів пленарного засідання.
– Не знаю, як ми будемо працювати, кількість ставок скоротили на 56%! – заламує руки директор Центру соціально-психологічної реабілітації дітей-інвалідів Олена Михайлівна Мунтяну. – Минулого року з такими зусиллями ми відкрили цей Центр, сформували колектив фахівців, адже в нас у місті близько ста дітей-інвалідів, яким потрібна допомога. Тепер я буду змушена переводити працівників на 0,25 ставки. Але чи будуть люди працювати за 100 гривень на місяць?..
А що очікує нинішнього року заклади охорони здоров’я? Підходжу до головлікаря районної лікарні Степана Дмитровича Іванова.
– Єдиний позитивний момент, який вдалося закріпити в бюджеті, – оклад до відпустки на оздоровлення, – відповідає на моє запитання головлікар. – На сто відсотків будуть профінансовані комунальні послуги, за іншими ж статтями – мінуси. Якщо минулого року на медикаменти ЦРЛ було виділено 500 тисяч, плюс на 183 тисячі централізовано надійшли препарати для діабетиків, то цього року ми одержимо лише 400 тисяч, причому інсулін маємо купувати вже самі. Таким чином, на медикаменти залишається 217 тисяч, або 43% від рівня минулого року. Відповідно ж до нормативів Міністерства охорони здоров’я на медикаменти належить закласти близько 1600 тисяч.
– Інакше кажучи, у 2007 році будуть значно урізані права ветеранів, інвалідів та інших пільгових категорій населення на безкоштовне медобслуговування?
– Так.
– Чи передбачено кошти на придбання нового обладнання для лікарні?
– Минулого року з цією метою ми витратили понад 172 тисячі – купили дві машини «швидкої допомоги», електрокардіограф, устаткування для лабораторії й замінили частину вікон у дитячому відділенні. Цього року ЦРЛ може розраховувати лише на 60 тисяч (35% від минулорічного). Менше виділено коштів на ремонт будинків: минулого року було 87 тисяч гривень, нинішнього – 30 тисяч. Скоротили на 10 тисяч витрати на харчування, на стільки ж – на ПММ й запчастини.
А як справи в освіти? Чи вдасться цього року скасувати «побори» з батьків – допитується депутат Ганна Іванівна Строганова у начальника відділу освіти Тетяни Миколаївни Ботіка. На жаль. Так, лише в третьому кварталі 2006 року батьки перерахували школам 22 тисячі, завдяки чому вдалося оформити передплату на спеціальні видання, придбати найнеобхідніше для роботи.
Так, бюджетна ковдра дуже маленька, але багато хто робить висновок: не в цьому головне лихо. Що відбувається у владних структурах, починаючи від столиці й закінчуючи провінцією? Від сесії до сесії наростає конфронтація в депутатському корпусі Ренійської райради. Ускладнюючи й без того непрості умови роботи.
– А так завжди: «пани» б’ються, а в «холопів» чуби тріщать, – кидає на прощання один із сільських голів.
