Сьогодні в Ізмаїлі при пошуку резервів пожвавлення економіки ставка робиться не тільки на відродження великих підприємств, яких у місті кілька, остаточно збанкрутілих і завмерлих, але і на малий і середній бізнес, що більш мобільний, здатний не тільки розширити діапазон виробничих потужностей, підняти до бажаного рівня обсяги податкових відрахувань до бюджету, але і певною мірою врятувати місто від безробіття. От чому так зацікавлено обговорювали депутати міськради програму розвитку й підтримки малого підприємництва на 2007-2008 роки, підготовлену директором Ізмаїльського фонду підтримки підприємництва (ФПП) Валентиною Стойковою.
Представляючи програму депутатам, Валентина Стойкова дала порівняльний аналіз розвитку підприємництва м. Ізмаїла за 2005-2006 роки. Певний прогрес тут спостерігається, про що свідчать і цифри. Якщо на 1 січня 2005 року в Ізмаїлі було зареєстровано 898 юридичних осіб-спд і 4441 фізичних осіб – суб'єктів підприємництва, то за станом на 1.10.2006 року нараховувалося 921 спд-юридичних осіб і 5194 фізичних осіб – суб'єктів підприємництва. Торік чисельність працюючих у малому бізнесі склала 8040 чоловік, а обсяг реалізованої малим і середнім бізнесом продукції склав близько 10 відсотків всього обсягу продукції (послуг) по м. Ізмаїлу.
У місті створена інфраструктура підтримки малого бізнесу, діють 16 фінансово-кредитних установ, одна філія лізингової компанії, Фонд підтримки підприємництва, три кредитні спілки, два інформаційні центри з питань підприємництва, вісім бірж, 23 страхові компанії і т.д.
Багато це чи мало? Головне, звичайно, не тільки в кількості, а і в якості роботи бізнесструктур. Саме це питання і має бути одним з головних для ФПП міста, що усю свою роботу базує на тренінгах, забезпеченні взаємодії різних структур, з якими пов'язаний бізнес, роз'яснювальній роботі. Головна мета – виховання в жителів Ізмаїла й району, які вирішили стати господарями своєї справи, тих якостей, що необхідні діловим людям. Надається практична допомога для вдосконалення ними знань у веденні бухгалтерської справи, у податковому законодавстві, вирішенні тих чи інших тактичних завдань, пов'язаних зі шляхами побудови свого бізнесу.
Характерною рисою розвитку малого підприємництва донедавна була його орієнтація на торгівлю (понад 30%), операції з нерухомістю (20,4%), а також транспортні послуги (у межах 14%). І лише 14,1% підприємців зайняті у виробництві, у тому числі в переробці сільгосппродукції.
Сьогодні таке співвідношення споживача задовольняти не може. Ера великих базарів, коли всі тільки і робили, що займалися «дрібним чесом», закінчується, входячи в цивілізоване русло за допомогою супер- і гіпермаркетів. У той же час Ізмаїл, розташований у благодатній зоні для вирощування великого асортименту плодових, ягідних культур, овочів, для виробництва м'ясомолочної продукції, не маючи достатньої переробної бази, (а все, що було раніше, фактично зусиллями «великих» і «малих» людей, зокрема, з Києва, зруйновано), не може сьогодні постачити споживачеві продукцію переробки, але і змушений завозити все, аж до кефіру, не говорячи про томат-пасту, зелений горошок, джеми, ковбаси. Чи нормальне таке становище? Звичайно, ж, ні – і з цим на сесії депутати погодилися, схваливши прогноз на майбутнє директора Ізмаїльського ФПП В. Стойкової, який полягає в тому, що на два наступні роки пріоритетним напрямом розвитку малого бізнесу в Ізмаїлі, відповідно до програми, повинна стати насамперед переробка сільгосппродукції. Втішно те, що керівництво Ізмаїльського району, яке також докладає чималих зусиль для розвитку переробки, поки що силами малого бізнесу, не втомлюється заявляти про свою підтримку городян у даному напрямі. Ізмаїл повинен повернути собі статус агропромислового центру, і це цілком можливо при докладанні всіх зусиль.
Інша справа, що поки що про це чимало говориться, а зустрічний рух з боку підприємців поки що недостатній. Тому учасники сесії говорили про те, як зацікавити людей видами бізнесу, пов'язаними не з перепродажем, а з виробництвом товарів народного споживання, сувенірної продукції, наданням послуг у сфері комунального господарства, туризму, будівництва і розважального (зокрема дитячого) бізнесу.
Що потрібно для цього? На думку Валентини Стойкової, обмежуватися тільки розмовами про високі податки недостатньо. Треба ширше розвивати систему фінансування кредитування підприємницької діяльності, сприяти перепрофілюванню підприємств на випуск продукції, що найбільш необхідна і користується підвищеним попитом; використовувати механізми пільгової оренди нежитлових приміщень і державних виробничих потужностей малими підприємствами, а також, що, імовірно, найбільш істотно, залучати малі підприємства до участі в державних і міських замовленнях на конкурсних засадах, стимулювати зовнішньоекономічну діяльність тощо.
Повинна здійснюватися на більш широкому рівні також інформаційна й науково-методична підтримка підприємництва. Важливий розвиток кластерів (мережних промислових груп), забезпечення умов для створення фондових і товарних бірж і т.д. До речі, повторимося, – велику справу зробили представники Ізмаїльської райдержадміністрації, відкривши місяць тому інформаційний центр для підприємців міста й району в Ізмаїльському технікумі механізації й електрифікації сільського господарства, обладнаний за останнім словом техніки і постачений за допомогою виходу в інтернет широкою інформаційною базою. Це вам і є конкретне сприяння.
Відповідно до рішення з даного питання, ухваленого міськрадою, будуть проаналізовані ставки фіксованого податку, вартості патентів, орендної плати за використання приміщень і обладнання з метою їхнього вдосконалення.
У проекті також передбачено забезпечення пільг щодо оплати місцевих податків для спд, які працюють на пріоритетних напрямах розвитку бізнесу і для початкуючих підприємців у межах чинного законодавства.
Судячи з настрою сесійної зали, крига повинна скреснути. Як воно буде насправді – поживемо-побачимо. Хочеться сподіватися на краще.
